Рішення № 64691072, 01.06.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/22841/15-ц

Провадження № 2/200/253/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 рокуБабушкінський районний судм. Дніпропетровська

в складі:головуючого судді Кудрявцева Т.О.

при секретарі Власенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування якого посилається на те, що в результаті ДТП, яка мала місце 28 листопада 2014 року, було заподіяно шкоду автомобілю НОМЕР_1, який належить йому на праві власності. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ФОП ОСОБА_2 №24/12/14 від 24.12.2014 року, матеріальна шкода, заподіяна його автомобілю, пошкодженого в результаті ДТП складає - 38716грн.29коп., або 2455,06 доларів США при курсі долара 15,77 грн. за 1 долар США, далі станом на 30.09.2015 року курс виріс, тому матеріальні збитки були розраховані виходячи з останнього курсу долара, що становили в цілому - 54011,31 грн. 27.08.2014 року між ним та ОСОБА_3 «СК «Альфа Страхування» було укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу «Каско» за № 046.0488929.133 від 28.08.2014 року та з полісом № 0812282 з терміном дії до 27.08.2015 року, строк дії передбачений і п. № 7.1- 7.3 даного договору. Страхова сума за цим договором склала 125000 грн. по відшкодуванню збитків, яку позивач не перевищив, страховий платіж ним сплачено у розмірі 6175,00 грн., що підтверджено договором №046.0488929.133 від 28.08.2014 року п. 5.1, 5.3. Франшиза за даним договором складає 0,75% і 10 % і в твердій грошовій сумі із загального збитку від ДТП яка сталася 28.11.2014 року за його участю, в результаті якої був пошкоджений його автомобіль, із 54011,31 грн. повинна складати 5806,07 грн. Тобто сплаті за даним договором шкода підлягає у розмірі - 48205,23 грн., але відповідачем було частково сплачено тільки 4163,09 грн., не сплачено на момент оцінки - 44042,14 грн. Про настання даного випадку позивач відповідно до умов договору, а саме п. 12.2.7 у письмовій формі своєчасно повідомив відповідача про настання ДТП і діяв далі за його вказівкою, представивши всі необхідні документи і Акти ремонтних робіт. Відповідачу були надані Акти виконаних робіт від 12.01.2015 року по частковому відновленню його автомобіля та заміні ним за власні кошти пошкоджених в ДТП деталей (по першому Акту від 12.01.2015 року збитки становили на суму 11665 грн., по другому від 12.01.2015 року на 8548 грн., по Акту від 14.02.2015 року на суму 13112 грн. і Акту від 12.08.2015 року - 9290 грн., загальна сума збитків за даними Актами вже становила - 47210,03 грн.) по страховому випадку що мав місце.

Позивач зазначає, що заяву про даний випадок і відповідні документи з приводу завданих збитків своєчасно було надано відповідачу, за якими було відкрито справу №3622.206.14.01., що передбачено п. 14.4.1.2 договору страхування. На даний час залишились не відремонтованими пошкоджені деталі його автомобіля за старими цінами експертного висновку наданого ним до суду і врахованого до стягнення завданих збитків зазначених вище на суму 2950,1 грн., яка з урахуванням фрашизи також підлягає оплаті, а саме: не замінено підкрилки задній та передній вартістю 1209 грн..; не відрехтовано задній лівий поріг та його усилювач та панель 892,59 грн..; не покрито лаком скол задньої двері з ліва - 504,68 грн.; не усунено подряпини на передньому правому крилі - 295,42 грн.; не усунено подряпини на передній лівій двері - 49 грн.; не відремонтовано передню ДВС защиту - 311, 88 грн.

За умовами договору «Каско» перша страхова виплата за договором страхування повинна бути виплачена на протязі 15-ти робочих днів, а повне відшкодування проведене не більше чим протягом 60 робочих днів відповідно до розділу 15 договору страхування № 046.0488929.133 п. 15.2., що було проігноровано відповідачем.

Крім того, за умовами договору відшкодування на першому етапі проводиться у розмірі 75 % від розміру завданих під час ДТП матеріальних збитків (п.15.5.2, 15.5.3 договору страхування). Але, відшкодування збитків відповідачем здійснено було не в повному обсязі, виплачено йому із суми 48205,23 грн. не 75 % , а тільки 4163,09 грн.., що складає - 8,5%. Решту оплати із розяснень відповідача - позивачу буде надано лише після того, як ним повністю буде відремонтований його автомобіль за його власні кошти, який після ремонту для огляду буде представлений ним експерту відповідача, від чого останній ухиляється, що суперечить умовам договору страхування і полісу договору № 0812282 від 27.08.14 року п.15.5.3 та нормам діючого законодавства України, чим порушено права позивача, як споживача за Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно до умов договору п.17.1.1 термін дії договору закінчився 27.08.2015 року, а відповідач з позивачем у повному обсязі протягом 7-ми днів з моменту припинення договору, як передбачено п. 17.5 і 17.1.2 не розрахувався, незважаючи на його неодноразові усні і письмові звернення з цього приводу до відповідача, на які позивач, отримав необґрунтовані відповіді.

При порушенні страховиком умов даного договору і не відшкодуванні завданих матеріальних збитків у повному обсязі, протягом 10-ти календарних днів за договором «Каско», який саме був укладений відповідно до п. 21.1 і 20.1 відповідач зобовязаний був сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за експертним висновком незалежного експерта ОСОБА_2, який складав на день оцінки автомобіля позивача - 38716,29 грн. по відношенні до курсу долара 15,7 грн. за 1 долар, але ціни на деталі зростали до курсу долара 25 грн., а потім понизились станом на 30.09.2016 рік понизились до 22 грн. за 1 долар і розмір страхового відшкодування з цього приводу теж змінився до 54011,31 грн. по відношенні до повної суми відшкодування збитків за експертним висновком.

Вирахувавши із суми - 54011,31 грн. франшизу згідно до умов договору у розмірі 5806,07 грн. то виплаті підлягає сума у розмірі - 48205,23 грн., яких виплачено тільки - 4163,09 грн. залишок невиплаченої суми становить - 44042,14 грн.

Облікова ставка Національного банку України згідно сайду Інтернету http://www.bank.gov.ua, у 2015 2016 році складає: Період % річних з 28.08 по 14.04.2016 року 27; з 04.03 по 28.08.2015року 30; з 06.02 по 04.03.2015 року - 19.5.

Тобто в період з 06 по 03.03.2015 року подвійна облікова ставка НБУ становила 39% річних - 27 днів., з 04.03. по 27.08.2015 року - 60% - 182 дні, а з 28.08. по 30.09.2015 року 54 % - 33 дні та з 01.10.2015 року по 14.04.2016 року 197днів.

39%/365 днів = 0,106% в день х 27 = 2,88%. Тобто 44042,14 грн./100 = 440,42 грн. х 2,88% = 1268,41 грн.;

60%/365 днів = 0,164% в день х 182 дні = 29,9%, 44042,14 грн./100 = 440,42 х 29,9% = 13168,56 грн.;

54%/365 днів = 0,148% в день х 33 = 4,88%, 44042,14 грн./100 = 440,42 х 4,88% = 2149,25 грн.

54%/365 днів = 0,148% в день х 197 = 29,16%, 44042,14 грн./100 = 440,42 х 4,88% = 12842,65 грн.

Загальна сума пені подвійної облікової ставки НБУ складає 1268,41грн. + 13168,56 грн. + 2149,25 грн. + 12842,65 грн. = 29428,87 грн.

Тобто загальна сума матеріальних збитків з приводу пошкодженого автомобіля позивача під час ДТП і не виплати йому своєчасно страхового відшкодування у повному обсязі з вини відповідача за договором «Каско» з урахуванням суми боргу і облікової подвійної ставки НБУ станом на 30.09.2015 року - складала 60628,36 грн. і до даного часу збільшилась ще на 12842,65 грн. і станом на 14.04.2016 року завдані матеріальні збитки позивачу з вини відповідача становлять вже - 73471,01 грн.

Після повторного огляду ОСОБА_4 автомобіля позивача, був складений акт додаткового огляду і сфотографовані пошкоджені деталі та повідомлено ним позивачу, що вказані запчастини він може замінити, а в страхову компанію надати акти виконаних робіт з СТО. Тільки після цього співробітниками СТО, було здійснено заміну приводу валу заднього лівого колеса та поздовжньої тяги заднього лівого колеса (Акт виконаних робіт від 14.02.2015 року на суму 13112 грн. оплачених позивачем відразу надано було відповідачу).

Але, скритий дефект впускного колектору та кріплення двигуна даний при первинному огляді фахівцем технічного відділу департаменту врегулювання збитків ОСОБА_4 теж знову виявлено не було. Це було виявлено лише при огляді товарознавчим експертом, автомобіля позивача за його зверненням, куди позивач з експертом запрошував і представника ОСОБА_3 «СК «Альфа Страхування», але ніхто на огляд у визначений день, час і місце не прибув.

Розмір страхового відшкодування за розрахунком фахівця технічного відділу департаменту врегулювання збитків ОСОБА_4 зроблено невірно, так як сума збитку нарахована ОСОБА_4 і незалежним технічним експертом куди звертався позивач суттєво відрізняються одна від одної.

З урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 «СК «Альфа страхування» на його користь невиплачену за умовами договору страхування «Каско» № 046.0488929.133 від 28.08.2014 року та з полісом № 0812282 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.11.2014 року, в результаті якої був пошкоджений його автомобіль НОМЕР_2, у розмірі - 73471,01 грн., з яких: 44 042,14 грн. із завданого в цілому матеріального ущербу при розрахунку збитків за висновком експерта станом на 30.09.2015р. відповідно до курсу долара, до якого прирівнюється ціна деталей на пошкоджений автомобіль, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що станом на 14.04.2016р. складає за прострочений договором період у розмірі 29428,87 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., що виникла з вини відповідача; стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір майнового характеру в розмірі 606,28 гривень та за моральну шкоду у розмірі 487 грн.20коп., а всього 1093,48 грн.

В судове засідання позивач не з»явився, надав суду заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та просив розглянути справу у його відсутність і у випадку неявки відповідача в судове засідання розглянути справу в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, розглянути справу без його участі на підставі наявних доказів та матеріалів, тому суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 28 листопада 2014 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно шкоду автомобілю НОМЕР_2, який належить позивачу на праві власності.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ФОП ОСОБА_2 №24/12/14 від 24.12.2014 року, матеріальна шкода, заподіяна його автомобілю, пошкодженого в результаті ДТП складає - 38716грн.29коп., або 2455,06 доларів США при курсі долара 15,77 грн. за 1 долар США, далі станом на 30.09.2015 року курс виріс, тому матеріальні збитки були розраховані виходячи з останнього курсу долара, що становили в цілому - 54011,31 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміються юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 978 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і повязані з: життям, здоровям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); відшкодування шкоди, завданої страхувальником ( страхування відповідальності).

Згідно ст. 979 ЦК України, договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов?язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Нормами ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) або здійснити виплату страхового відшкодування. Протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страхових зобовязан направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що 27.08.2014 рокц між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 «СК «Альфа Страхування», було укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу «Каско» №046.0488929.133 від 28.08.2014 року та з полісом №0812282 з терміном дії до 27.08.2015р., строк дії передбачений і п. №7.1- 7.3 даного договору.

Страхова сума за договором страхування склала 125000 грн. по відшкодуванні збитків, яку позивач не перевищив, страховий платіж позивачем сплачено у розмірі 6175,00 грн., що підтверджено договором №046.0488929.133 від 28.08.2014 року п. 5.1, 5.3. Франшиза за даним договором складає 0,75% і 10 % від загальної суми шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Позивач, в порядку встановленим спеціальним законом, звернувся до відповідача ОСОБА_3 «СК «Альфа страхування» та надіслав заяву на виплату страхового відшкодування.

ОСОБА_3 «СК «Альфа страхування» здійснила виплату страхового відшкодування Позивачу у розмірі 75% від розрахованого по формулі страхового відшкодування і складає 4163,09 грн.

Згідно п.3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

За приписами ст. 990 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про Страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування»:

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Оскільки зобов'язання ОСОБА_3 «СК «Альфа страхування» у разі настання страхового випадку полягає у здійсненні страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим. В разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема - сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання, і на відміну від пені не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Згідно абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 «Положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобовязанням, яке виникає з договірних зобовязань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).» Стаття 992 ЦК передбачає майнову відповідальність страховика за несплату або прострочку виплати (в тому числі й при відсутності відмови в страховій виплаті) у вигляді сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або ЦК.

Сплаті за договором страхування підлягає шкода у розмірі - 48205,23 грн., але відповідачем було частково сплачено тільки 4163,09 грн., не сплачено на момент оцінки - 44042,14 грн. Про настання даного випадку позивач відповідно до умов договору, а саме п.12.2.7 у письмовій формі своєчасно повідомив відповідача про настання ДТП і діяв далі за його вказівкою, представивши всі необхідні документи і Акти ремонтних робіт. Відповідачу були надані Акти виконаних робіт від 12.01.2015 року по частковому відновленню його автомобіля та заміні ним за власні кошти пошкоджених в ДТП деталей (по першому Акту від 12.01.2015 року збитки становили на суму 11665 грн., по другому від 12.01.2015 року на 8548 грн., по Акту від 14.02.2015 року на суму 13112 грн. і Акту від 12.08.2015 року - 9290 грн., загальна сума збитків за даними Актами вже становила - 47210,03 грн.) по страховому випадку що мав місце.

Позивач зазначає, що заяву про даний випадок і відповідні документи з приводу завданих збитків своєчасно було надано відповідачу, за якими було відкрито справу №3622.206.14.01., що передбачено п. 14.4.1.2 договору страхування. На даний час залишились не відремонтованими пошкоджені деталі його автомобіля за старими цінами експертного висновку наданого ним до суду і врахованого до стягнення завданих збитків зазначених вище на суму 2950,1 грн., яка з урахуванням фрашизи також підлягає оплаті, а саме: не замінено підкрилки задній та передній вартістю 1209 грн..; не відрехтовано задній лівий поріг та його усилювач та панель 892,59 грн..; не покрито лаком скол задньої двері з ліва - 504,68 грн.; не усунено подряпини на передньому правому крилі - 295,42 грн.; не усунено подряпини на передній лівій двері - 49 грн.; не відремонтовано передню ДВС защиту - 311, 88 грн.

За умовами договору «Каско» перша страхова виплата за договором страхування повинна бути виплачена на протязі 15-ти робочих днів, а повне відшкодування проведене не більше чим протягом 60 робочих днів відповідно до розділу 15 договору страхування № 046.0488929.133 п. 15.2., що було проігноровано відповідачем.

Крім того, за умовами договору відшкодування на першому етапі проводиться у розмірі 75 % від розміру завданих під час ДТП матеріальних збитків (п.15.5.2, 15.5.3 договору страхування). Але, відшкодування збитків відповідачем здійснено було не в повному обсязі, виплачено йому із суми 48205,23 грн. не 75 % , а тільки 4163,09 грн.., що складає - 8,5%. Решту оплати із розяснень відповідача - позивачу буде надано лише після того, як ним повністю буде відремонтований його автомобіль за його власні кошти, який після ремонту для огляду буде представлений ним експерту відповідача, від чого останній ухиляється, що суперечить умовам договору страхування і полісу договору № 0812282 від 27.08.14 року п.15.5.3 та нормам діючого законодавства України, чим порушено права позивача, як споживача за Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно до умов договору п.17.1.1 термін дії договору закінчився 27.08.2015 року, а відповідач з позивачем у повному обсязі протягом 7-ми днів з моменту припинення договору, як передбачено п. 17.5 і 17.1.2 не розрахувався, незважаючи на його неодноразові усні і письмові звернення з цього приводу до відповідача, на які позивач, отримав необґрунтовані відповіді.

При порушенні страховиком умов даного договору і не відшкодуванні завданих матеріальних збитків у повному обсязі, протягом 10-ти календарних днів за договором «Каско», який саме був укладений відповідно до п. 21.1 і 20.1 відповідач зобовязаний був сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за експертним висновком незалежного експерта ОСОБА_2, який складав на день оцінки автомобіля позивача - 38716,29 грн. по відношенні до курсу долара 15,7 грн. за 1 долар, але ціни на деталі зростали до курсу долара 25 грн., а потім понизились станом на 30.09.2016 рік понизились до 22 грн. за 1 долар і розмір страхового відшкодування з цього приводу теж змінився до 54011,31 грн. по відношенні до повної суми відшкодування збитків за експертним висновком.

Вирахувавши із суми - 54011,31 грн. франшизу згідно до умов договору у розмірі 5806,07 грн. то виплаті підлягає сума у розмірі - 48205,23 грн., яких виплачено тільки - 4163,09 грн. залишок невиплаченої суми становить - 44042,14 грн.

Облікова ставка Національного банку України згідно сайду Інтернету http://www.bank.gov.ua, у 2015 2016 році складає: Період % річних з 28.08 по 14.04.2016 року 27; з 04.03 по 28.08.2015року 30; з 06.02 по 04.03.2015 року - 19.5.

Тобто в період з 06 по 03.03.2015 року подвійна облікова ставка НБУ становила 39% річних - 27 днів., з 04.03. по 27.08.2015 року - 60% - 182 дні, а з 28.08. по 30.09.2015 року 54 % - 33 дні та з 01.10.2015 року по 14.04.2016 року 197днів.

39%/365 днів = 0,106% в день х 27 = 2,88%. Тобто 44042,14 грн./100 = 440,42 грн. х 2,88% = 1268,41 грн.;

60%/365 днів = 0,164% в день х 182 дні = 29,9%, 44042,14 грн./100 = 440,42 х 29,9% = 13168,56 грн.;

54%/365 днів = 0,148% в день х 33 = 4,88%, 44042,14 грн./100 = 440,42 х 4,88% = 2149,25 грн.

54%/365 днів = 0,148% в день х 197 = 29,16%, 44042,14 грн./100 = 440,42 х 4,88% = 12842,65 грн.

Загальна сума пені подвійної облікової ставки НБУ складає 1268,41грн. + 13168,56 грн. + 2149,25 грн. + 12842,65 грн. = 29428,87 грн.

Тобто загальна сума матеріальних збитків з приводу пошкодженого автомобіля позивача під час ДТП і не виплати йому своєчасно страхового відшкодування у повному обсязі з вини відповідача за договором «Каско» з урахуванням суми боргу і облікової подвійної ставки НБУ станом на 30.09.2015 року - складала 60628,36 грн. і до даного часу збільшилась ще на 12842,65 грн. і станом на 14.04.2016 року завдані матеріальні збитки позивачу з вини відповідача становлять вже - 73471,01 грн.

Отже виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 «СК «Альфа страхування» матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.11.2014 року, в результаті якої був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, у розмірі - 73471,01 грн., з яких: 44042,14 грн. - завданої в цілому матеріальної шкоди при розрахунку збитків за висновком експерта станом на 30.09.2015 року відповідно до курсу долара, до якого прирівнюється ціна деталей на пошкоджений автомобіль та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що станом на 14.04.2016 року складає за прострочений договором період у розмірі 29428,87грн.

Разом з цим позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про захист прав споживачів» відносини, що виникли із даного договору страхування №046.0488929.133 від 28.08.2014 року, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

П.5 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоровя продукцією.

Будь-яких доказів того, що невиплата відповідачем позивачу страхового відшкодування створила ситуацію, яка могла стати небезпечною для його життя і здоровя, суду позивачем не надано, а Законодавством про страхування, як і договором страхування, укладеним між сторонами у справі, не передбачено в таких випадках відшкодування моральної шкоди, тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 «СК «Альфа Страхування» задоволенню не підлягають.

Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача є обґрунтованим, доведеними з його боку та підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 606,28 грн. відповідно до частини задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 57-60, 61, 88, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст., 1172,1187,1194 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (код ЄДРПОУ 30968986) на користь ОСОБА_1, іпн. НОМЕР_3 суму матеріальної шкоди у розмірі - 73471 грн. 01 коп., з яких: 44042,14 грн. - завданої в цілому матеріальної шкоди при розрахунку збитків та 29428,87 грн. пеня.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (код ЄДРПОУ 30968986) на користь ОСОБА_1, іпн. НОМЕР_3 понесені судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 606 грн. 28 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т.О. Кудрявцева