Ухвала суду № 64690935, 13.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/263/17 Провадження №11-сс/773/68/17 Головуючий у 1 інстанції:Ушаков М.М. Категорія: запобіжний західДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денісова В.П.,

суддів Борсука П.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря Лінік Т.В.,

прокурора Левчук О.П.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2017 року в кримінальному провадженні № 12016030050001665 від 02.12.2016 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 17 листопада 2016 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн.,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15- ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Нововолинського ВП ГУНП України у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2.

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 02.12.2016, близько 04 години в м. Нововолинську, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, шляхом злому навісного та врізного замків проник в гаражне приміщення № 252, що на гаражному масиві «ЦЕЕМ», звідки таємно, повторно намагався викрасти речі, які належать потерпілому ОСОБА_5, а саме: чотири диски з покришками до автомобіля марки «Suzuki» загальною вартістю 10 000 гривень та обігрівач марки «Вайлд Вінт» вартістю 300 гривень.

Однак, свій умисел ОСОБА_2 не довів до кінця, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину працівниками поліції.

За даним фактом 02.12.2016 внесено відомості до ЄРДР №12016030050001665 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, і цього ж дня ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Відносно підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду від 03.12.2016 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з одночасним встановленням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 40 000 грн..

09.12.2016 ОСОБА_2 звільнений з-під варти у звязку із внесенням застави.

Крім того, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він у період часу із 18 год. 00 хв. 19.12.2016 по 14 год. 00 хв. 22.12.2016, в м. Нововолинську, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи з єдиним, прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою направленою на таємне викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проник в гаражне приміщення №156, що на гаражному масиві «Шахти №3», звідки таємно, повторно викрав бувші у використанні штангенциркуль, вартістю 50 гривень та гідравлічний домкрат, вартістю 170 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_6, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 220 гривень.

26.01.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і цього ж дня вищевказані кримінальні провадження обєднанні у єдине кримінальне провадження № 12016030050001665.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_2 не працює, підозрюється у скоєнні корисливого злочину, вчиненого під час перебування під дією запобіжного заходу у виді застави, на розгляді суду вже перебуває кримінальне провадження про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України. За наявності вказаних обставин є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може продовжувати протиправну поведінку та перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, тому більш м'які запобіжні заходи як тримання під вартою є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави у відповідності до п.3 ч.4 ст.183 КПК України. Посилається на те, що слідчий суддя при обранні ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу правильно врахував усі обставини провадження, однак безпідставно при цьому визначив розмір застави. Зазначає, що до підозрюваного ухвалою слідчого судді від 03.12.2016 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним встановленням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. 09.12.2016 ОСОБА_2 був звільнений з-під варти у звязку із внесенням застави на підставі статей 197, 202 КПК України. Однак, ОСОБА_2 після цього на шлях виправлення не став та повторно підозрюється у скоєнні умисного корисливого злочину.

За наявності зазначених обставин прокурор вважає, що підозрюваний порушив запобіжний захід у вигляді застави, що унеможливлює згідно з п.3 ч.4 ст.183 КПК України застосування щодо нього цього ж запобіжного заходу.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, яка підтримала апеляцію та просила її задовольнити, скасувавши ухвалу слідчого судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без зміни, пояснення слідчого, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи те, що висновок слідчого судді про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ніким не оспорюється, тому даний висновок апеляційним судом не перевіряється.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя безпідставно визначив підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, не заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 цього Кодексу слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, не визначати розмір застави у перелічених випадках є правом, а не обовязком слідчого судді чи суду.

Аналізуючи матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що слідчий суддя правильно визначив альтернативний запобіжний захід підозрюваному у вигляді застави, оскільки прокурор чи слідчий, маючи дані про звільнення підозрюваного з під варти 09.12.2016 у звязку з внесенням застави та вчинення ним в період з 19.12.2016 по 22.12.2016 нового злочину, не звертались до суду в порядку, передбаченому КПК України, з клопотанням про звернення в дохід держави застави, яка була визначена ухвалою слідчого судді від 03.12.2016.

Як і не звертався прокурор із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на інший, у звязку із порушенням запобіжного заходу у вигляді застави.

Також слід зазначити, що прокурор не вказав, які з покладених на ОСОБА_2 обовязків, у разі внесення застави, останній не виконав чи порушив.

Між тим, до розгляду апеляційної скарги прокурора, ОСОБА_2 був звільнений з-під варти у звязку із внесенням застави у розмірі 60000 грн., яка була визначена оскаржуваною ухвалою слідчого судді.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: