Рішення № 64689410, 01.02.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 661/2114/16-ц Головуючий в І інстанції:Матвеєва Н.В. Номер провадження: 22-ц/791/74/17 Доповідач:ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддів: ОСОБА_2 ОСОБА_3, секретар -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного малого підприємства «СІГМА» на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5, третя особа приватне мале підприємство «СІГМА» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2016 року що ПАТ КБ «Приватбанк звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 31 липня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПМП «Сігма» було укладено кредитний договір № F7VHELON0TKD0. На виконання умов кредитного договору ПАТ КБ «Приватбанк» надав позичальнику кредит в розмірі 57576,50 грн., на термін встановлений п.А.3 Договору, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

У порушення зазначених умов позичальник належним чином договір не виконав, у звязку з чим, станом на 05.07.2016 року утворилася заборгованість в розмірі 64853 грн., яка складається з наступного: 37518,96 грн.заборгованість за кредитом; 1941,96 грн.заборгованість по процентам за користування кредитом, 21514,96 грн.пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 1000 грн.штраф (фіксована частина), 2877,12 грн.штраф (процентна складова). Позивач просив суд стягнути з поручителя відповідача ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року у розмірі 64853 грн., судові витрати.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року в сумі 64853 грн., яка складається з: 37518,96 грн.заборгованість за кредитом; 1941,96 грн.заборгованість по процентам за користування кредитом, 21514,96 грн.пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 1000 грн.штраф (фіксована частина), 2877,12 грн.штраф (процентна складова), судовий збір в розмірі 1378 грн., а всього 66 231 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, приватне мале підприємство «СІГМА» в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу в порядку цивільного судочинства, неналежним чином дослідив обставини справи, безпідставно взяв за основу розміру заборгованості довідку-розрахунок позивача, та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, в разі відмови в задоволенні вимоги про закриття провадження у справі, просить зменшити стягнуту з відповідача суму неустойки на 95%.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, представників позивача та третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що 31 липня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПМП «СІГМА» було укладено кредитний договір № F7VHELON0TKD0.

Пунктом А2 договору передбачено, що ліміт кредитного договору становить 57576,50 гривень, в тому числі: у розмірі 53850 гривень на реструктуризацію заборгованості за договором про надання банківських послуг № 14130491 (ліміт на поточний рахунок), укладений між банком та ПМП «СІГМА»; у розмірі 34 гривні для сплати за реєстрацію предмета застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна, шляхом перерахування за реквізитами зазначеними в п.2.1.1 цього договору; у розмірі 3692,50 гривень на сплату судових витрат, передбачених п.п.2.2.13, 2.3.13, 5.8 цього договору.

Відповідно до п.А.3 договору термін повернення кредиту згідно з графіком зменшення поточного ліміту (додаток № 1 цього Договору).

Згідно з п.А.6 за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 32% річних.

Пунктом А.7 передбачено, що у випадку порушення позивальником будь-якого з грошового зобовязання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагорода не нараховуються та не сплачуються.

Зобовязання позичальника, відповідно до п.А.5 забезпечені договором поруки № F7VHELON0TKD0/DP від 31.07.2015 року, договором поруки № F7VHELON0TKD0/DP1 від 31.07.2015 року, договором застави №F7VHELON0TKD0/DZ (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 31.07.2015 року.

Відповідно до п.1.2 договору поруки № F7VHELON0TKD0/DP від 31.07.2015 року, укладеного між банком та відповідачем ОСОБА_5 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п.1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно визначена юрисдикція суду та розглянуто справу у порядку цивільного судочинства в порушення норм процесуального законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»(далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зістаттею 124 Конституції Україниюрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2статті 15 ЦПК Україниу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) абоГПК України(статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Оскільки позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за договорами кредиту та поруки предявлені до поручителя фізичної особи судом першої інстанції правильно розглянуто справу у порядку цивільного судочинства .

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зменшення суми неустойки, оскільки згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для судів.

Враховуючи, що розмір заборгованості за кредитом становить 37518,96 гривень, що перевищує розмір неустойки, а також те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для зменшення розміру неустойки, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів вважає такими, що частково заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення позивачем розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року ( графік зменшення поточного ліміту) та розрахунку заборгованості, наданого позивачем при зверненні з позовом банком надано кредит в сумі 53884 гривень.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представником позивача надано суду додаткові угоди № 1 та № 2 від 31 липня 2015 року до договору про надання банківських послуг № 14130491 (кредитний ліміт на поточний рахунок), укладений між банком та ПМП «СІГМА» - на реструктуризацію заборгованості за яким було укладено кредитний договір № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року.

Згідно п.1 додаткової угоди № 1 від 31 липня 2015 року до договору про надання банківських послуг № 14130491 на дату укладення договору заборгованість позичальника за кредитом складає 73838,20 гривень, а саме прострочена заборгованість 43850 гривень, прострочена заборгованість за відсотками 14303,44 гривень, прострочена заборгованість за комісією - 2207,71 гривень, пеня 13477,05 гривень.

Пунктом 1.2 вказаної додаткової угоди передбачено, що сторони домовились суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цього договору про внесення змін зменшити на 19988,20 гривень, а саме: пеня у розмірі 13477,05 гривень, прострочена заборгованість за комісією у розмірі 2207,71 гривен, прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 4303,44 гривень.

Згідно розрахунку наданого позивачем при зверненні до суду з позовом та відповідно до пояснень представника позивача, даних ним під час розгляду справи апеляційним судом, в розмір заборгованості за кредитним договором № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року, що укладений з метою реструктуризації заборгованості за договором № 14130491, була включена заборгованість за договором про надання банківських послуг № 14130491, станом на 31.07.2015 року, а саме : «загальний залишок заборгованості по процентам» 14303,44 гривні, «загальний залишок пені за порушення строків розрахунків» - 6688,65, «залишок заборгованості за комісією» - 2207,71 гривень.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності включення вказаних сум до розрахунку заборгованості за вказаним договором.

Згідно розрахунку банку загальний залишок заборгованості по процентам в сумі 14303,44 гривні та залишок заборгованості за комісією - 2207,71 гривень сплачено 06.08.2015 року .

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року ( графік зменшення поточного ліміту) перше погашення мало бути вчинено 25.08.2015 року в сумі 4120 гривень сума кредиту, 1197,42 гривень сума відсотків. Однак, як слідує з розрахунку, банком, в порушення умов визначених п. А.7 ( у випадку порушення позивальником будь-якого з грошового зобовязання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки) винесено в заборгованість суми пені за порушення строків розрахунків 01.08.2015 року 29,39 гривень та 06.08.2016 року - 19988,20 гривень.

Під час розгляду справи апеляційним судом представником позивача надана виписка по рахунку по нарахуванню пені, з якого вбачається, що банком 06 серпня 2015 року обліковано в якості пені: 2207,71 гривень - умовне сторно простроченої комісії за кредитним договором б/н від 23.09.2014 року, 4303,44 гривень - умовне сторно простроченої заборгованості за відсотками за кредитним договором б/н від 23.09.2014 року, 13477,05 гривень умовне сторно по пені за кредитним договором б/н від 23.09.2014 року.

Підстави зарахування вказаних сум до розрахунку пені позивачем не доведені, умовами наявних в матеріалах справи договорів не передбачені. Крім того, як слідує з розрахунку заборгованості, наданого позивачем в розмір заборгованості за кредитним договором № F7VHELON0TKD0 від 31.07.2015 року, включена заборгованість за договором про надання банківських послуг № 14130491, станом на 31.07.2015 року, а саме : «загальний залишок заборгованості по процентам» 14303,44 гривні, «загальний залишок пені за порушення строків розрахунків» - 6688,65, «залишок заборгованості за комісією» - 2207,71 гривень. Повторне зарахування вказаних сум до розрахунку пені позивачем не обґрунтовано.

Пунктом А.7 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позивальником будь-якого з грошового зобовязання позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагорода не нараховуються та не сплачуються.

Як слідує з розрахунку наданого позивачем (а.с.4), позичальником допущено прострочення, в розумінні положень, визначених в п.А.3 кредитного договору - 27.01.2016 року і з цього часу банком, відповідно положень п.А.3 та п. А.7 кредитного договору заборгованість рахується як прострочена, відповідно не нараховані проценти та нараховується пеня в розмірі 0,178% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Нарахування пені, паралельно з нарахуванням відсотків до 27.01.2016 року без наявності простроченої заборгованості не відповідає умовам договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено підстави нарахування заборгованості по пені за порушення строків розрахунків за період з 31.07.2015 по 27.01.2016 року, тому колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення суми заборгованості по пені за порушення строків розрахунків необхідно змінити.

Так, відповідно до виписки з рахунку № 80…02 пені по кредиту з 31.07.2015 року, наданої представником позивача під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, з 27.01.2016 року нараховано 11241,90 гривень, з них сплачено 10039,20 гривень, залишок несплаченої заборгованості по пені становить 1202,70 гривень, які підлягають стягненню.

Колегія суддів не бере до уваги розрахунок пені, зроблений ПМП «Сігма», що доданий до апеляційної скарги (а.с.47), оскільки в даному розрахунку ставка пені не відповідає розміру визначеному сторонами в договорі та суми залишку непогашеної заборгованості не відповідають графіку погашення заборгованості та реальним сумам залишку непогашеної заборгованості.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення судув частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, зменшивши стягнуту суму з 21514,96 гривень до 1202,70 гривень, відповідно змінити рішення суду в частині стягнення штрафу (процентна складова), зменшивши стягнуту суму з 2877,12 гривень до 2083,18 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тому рішення суду в частині стягнення судового збору слід змінити, зменшивши стягнуту суму з 1378 гривень до 929,46 гривень.

В решті позовних вимог при ухваленні судового рішення судом правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу приватного малого підприємства «СІГМА» задовольнити частково.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в частині стягнення пені за не своєчасність виконання зобовязань за договором змінити, зменшивши стягнуту суму з 21514,96 гривень до 1202,70 гривень, в частині стягнення штрафу (процентна складова) змінити, зменшивши стягнуту суму з 2877,12 гривень до 2083,18 гривень, в частині стягнення судового збору змінити, зменшивши стягнуту суму з 1378 гривень до 929,46 гривень, відповідно змінити загальну суму стягнутої заборгованості з 66231 гривна до 44676,26 гривень.

В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: С.В.Радченко

ОСОБА_3