Постанова № 64686318, 07.02.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4823/16-а

Провадження № 2-а/487/45/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді -Нікітіна Д.Г., при секретарі - Оцабера М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позивач просить визнати незаконними та скасувати: протокол про адміністративне правопорушення від 14.09.2016 року; акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2016 року; припис № 316 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2016 року, а також позивач просив скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупи М.М. №235 від 27 вересня 2016 року.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Окрім того, жодних заперечень щодо позовних вимоги суду не надіслали.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).

Статтею 6 Закону встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно з ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).

Вказаним порядком визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами, а саме посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.5).

Пунктом 7 Порядку визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка непередбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконним та скасування припису №316 від 14.09.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт тощо.

Відповідно до п.16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Судом встановлено, що оскаржуваним приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил зобов'язано ОСОБА_3 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом оформлення відповідних документів.

Судом приймаються до уваги доводи, що на час складання посадовою особою Управління державної архітектурної інспекції у Миколаївській області документів, об'єктів самочинного будівництва, які не були зареєстровані відповідним чином за адресою АДРЕСА_1 немає.

Вищевказане підтверджується довідкою виданою комунальним підприємством «Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації», про те що, остання технічна інвентаризація нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 проводилася 12.05.2016 року, об'єктів самочинного будівництва немає та копією технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 12.05.2016 року об'єктів самочинного будівництва за вказаною адресою немає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного припису, відтак позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Постановою головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою Миколою Миколайовичем №235 від 27.09.2016 року позивача ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дані про належне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Позивачем, з посиланням на норми чинного законодавства України, заперечується факт наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Судом приймаються до уваги доводи, що на час складання посадовою особою Управління державної архітектурної інспекції у Миколаївській області документів, об'єктів самочинного будівництва, які не були зареєстровані відповідним чином за адресою АДРЕСА_1 немає.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова, якою відповідача було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 188-42 ч. 1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення, була винесена з порушенням норм діючого законодавства, то вказана постанова підлягає скасуванню.

Щодо визнання незаконним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 14.09.20016 року, акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2016 року, то суд вважає що акт перевірки та протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому їх висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки та протокол є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом скасування оскаржуваного припису від 14.09.2016 року та постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупи М.М. №235 від 27 вересня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 71, 159-164, 167, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2016 року.

Постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупи М.М. №235 від 27 вересня 2016 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 188-42 ч. 1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень - скасувати.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету Українина користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі у розмірі 551,20 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови через Заводський районний суд міста Миколаєва.

Суддя Д.Г. Нікітін