Справа № 2а-6248/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 січня 2011 р.м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді: Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - робочий орган Ніжинський міськрайонний центр зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття,-
В С Т А Н О В И В :
13.12.2010 року виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - робочий орган Ніжинський міськрайонний центр зайнятості (далі - Ніжинський міськрайонний центр зайнятості) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1В.) про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5085,27 грн. Свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідачка звернулась до Ніжинського міськрайонного центру зайнятості 15.05.2009 року, як шукаюча роботу. В звязку з відсутністю підходящої роботи 22.05.2009 року за заявою відповідачки Ніжинським міськрайонним центром зайнятості було прийнято рішення про надання останній статусу безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю. Проте при зверненні Ніжинського міськрайонного центру зайнятості до державного реєстратора в установленому законодавством порядку, було встановлено, що відповідачка на дату звернення до Ніжинського міськрайонного центру зайнятості для становлення на облік як безробітна, вже була зареєстрована як фізична особа підприємець, з внесенням відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тобто в період перебування на обліку безробітна ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та пояснила, що під час звернення до Ніжинського міськрайонного центру зайнятості вона дійсно перебувала в статусі фізичної особи-підприємця. Однак, як фізична особі підприємець вона не працювала та доходів не отримувала, оскільки тяжко хворіла, вимог закону не знала, заяву про надання статусу безробітної не читала, оскільки має поганий зір. Вважає, що працівник центру не розяснила їй вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 2 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі Закон № 803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 (далі Порядок) до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна в Ніжинському міськрайонному центрі зайнятості з 22.05.2009 року та отримувала допомогу по безробіттю.
Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону № 803-XII встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Відповідно до п. 7.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а у разі створення юридичної особи - копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії установчих документів протягом 30 календарних днів з дня їх подання. Розрахунок суми допомоги по безробіттю для виплати її одноразово безробітному здійснюється з дня державної реєстрації його як фізичної особи - підприємця або з дня державної реєстрації юридичної особи, засновником якої є цей безробітний.
Відповідно п. п. 8 п. 1 ст. 31 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон № 1533-III) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2010 року Ніжинським міськрайонним центром зайнятості у відповідності до Порядку взаємодії субєктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Держпідприємництва, Державної податкової адміністрації України, Держкомстату від 07.12.2005 року № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року № 368 була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, шляхом надіслання запиту до державного реєстратора щодо виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили підприємницьку діяльність або в період статусу безробітного її зареєстрували, що могло призвести до незаконного отримання матеріальних виплат. За результатами перевірки був складений акт від 14.10.2010 року № 4.(а.с. 10).
Відповідно даних державного реєстратора 18.08.2004 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та 29.03.2010 року внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Тобто, відповідачка вже була зареєстрованою фізичною особою-підприємцем на час подання заяви про встановлення статусу безробітної та вказаної інформації до Ніжинського міськрайонного центру зайнятості не надавала.
Пунктом 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державною податкової адміністрацією України від 13.02.2009 року № 60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом директора Ніжинського міськрайонного центру зайнятості від 15.10.2010 року № 250 відповідачку зобовязано повернути суму незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття (а.с.11) та 18.10.2010 року направлений лист за № 07/2605, яким запропоновано ОСОБА_1 самостійно повернути кошти (а.с. 12).
Відповідно до довідки Ніжинського міськрайонного центру зайнятості про виконані платежі ОСОБА_1 за період перебування на обліку (з 22.05.2009 року по 01.09.2009 року) було виплачено матеріальне забезпечення в розмірі 5085,27 грн.(а.с. 7).
Однак, відповідачем в добровільному порядку сума незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5085,27 грн. повернута не була.
Відповідно до ст. 39 Закону № 1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо сплати заборгованості до виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття робочий орган - Ніжинський міськрайонний центр зайнятості як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - робочий орган Ніжинський міськрайонний центр зайнятості до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими.
Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - робочий орган Ніжинський міськрайонний центр зайнятості до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - робочий орган Ніжинський міськрайонний центр зайнятості з ОСОБА_1 незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 5085 (пять тисяч вісімдесят пять) грн. 27 коп. на р/р 37178300901005 в Ніжинському відділенні УДК ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 21395623.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст.185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.
Судове рішення № 64684793, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 10.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6248/10/2570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: