Постанова № 64683848, 13.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9725/16-п Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/160/17 Доповідач у 2 інстанції ГабрієльКатегорія 147 13.02.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2017 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2017 року -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2017 року

ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 320 ( триста двадцять) гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 05 листопада 2016 року приблизно о 01 години 10 хвилин по вул.Садова на території Гнідинської сільської ради він керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду та продуття алкотестеру відмовився в присутності 2-х свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати його невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обґрунтовуючи скаргу апелянт вказує на неповноту проведення судом першої інстанції судового розгляду та порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянта не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також, судом не враховано, що працівниками поліції не було повідомлено конкретної причини зупинки його транспортного засобу та не роз'яснено його прав, передбачених чинним законодавством. Факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за участі двох свідків є надуманим, та не підтверджений жодними доказами. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2016 року серії АП2 №302852 не можна визнати належним доказом, оскільки він не містить відомостей про свідків.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 05.11.2016 року серії АП2 №302852 зазначено, що водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду та продуття алкотестеру відмовився, що підтверджується письмовими поясненнями та підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, в протоколі ОСОБА_2 власноручно написав, що винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, оскільки випив пляшку пива. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився (а.с.3).

Із письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 05.11.2016 року вони були свідками того, як водій транспортного засобу «MITSUBISHI» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу Alcotest 6810 або у найближчому закладі охорони здоров'я (а.с.4).

Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив, що від проходження медичного огляду для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.

Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_2, його вина в повному обсязі підтверджується письмовими поясненнями вищевказаних свідків (а.с.4), а також матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 05.11.2016 року серії АП2 №302852 (а.с.3).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами є законним.

У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені вимоги закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.

З огляду на вищезазначене постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2017 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області В.О. Габрієль