Постанова № 64682946, 10.02.2017, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 431/3640/16-п

Провадження № 33/782/4/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Сєвєродонецьк 10 лютого 2017 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області Люклянчук В.Ф., з участю захисника Хартова, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бондарево Старобільського району Луганської області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

ВСТАНОВИВ

Постановою судді встановлено, що 31.07.2016 року о 07.05 годині, ОСОБА_3 на кв. Ватутіна м. Старобільська керував автомобілем ВАЗ-2109, номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2,5 ПДР України.

В заявленому клопотання захисник просить поновити строк апеляційного оскарження. Вказує, що при ухвалені постанови він, а також ОСОБА_3 не були присутніми, а копію постанови він отримав 16.11.2016 року.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову судді, як необґрунтовану і незаконну, та закрити провадження по справі. Захисник вважає, що суддя безпідставно не прийняв рішення за його клопотанням про допит свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також по клопотанні про аудіофіксацію судових засідань. Згідно з пояснень правопорушника ОСОБА_3, а також письмових пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які він відібрав, вбачається, що ОСОБА_3 в той день не керував автомобілем ВАЗ-2109. Даним автомобілем керував його брат ОСОБА_6, якому належить цей автомобіль. За таких обставин, оскільки ОСОБА_3 не керував вказаним в протоколі транспортним засобом, останнього на зупиняли при керування транспортного засобу, то він не порушував встановлений порядок огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_3 підписав протокол про адміністративне правопорушення, вказав, що керував цим автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, оскільки злякався слів інспектора ДПС про те, що його можуть арештувати, а транспортний засіб поставити на штрафмайданчик. Також не погоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення щодо передачі, після його складання, транспортного засобу ОСОБА_6, тому що цей транспортний засіб, після складання протоколу, перебував під керуванням інспектора ДПС. Вказує, що письмові пояснення співробітників Старобільського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в судових засіданнях не долучались, він був позбавлений можливості поставити питання вищевказаним особам.

При апеляційному розгляді, ОСОБА_3 щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення, не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За клопотанням ОСОБА_2 в судове засідання викликались свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які в апеляційний суд не з'явились.

Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції подана захисником ОСОБА_2 після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч.2 ст.294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_2, показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення АН1 №904738 від 31.07.2016 року, о 07.05 годині, ОСОБА_3 на кв. Ватутіна м. Старобільська керував автомобілем ВАЗ-2109, номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2,5 ПДР України.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідно до яких ОСОБА_3 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.

Вказані обставини не заперечувались ОСОБА_3 при складані щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Напроти, з його власноручного запису в протоколі слідує, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від медичного огляду відмовляється. Ті самі обставини зазначені в його письмових поясненнях, які ним прочитані та підписані.

Доводи ОСОБА_3 про те що він не керував транспортним засобом, були предметом перевірки суддею місцевого суду, та об'єктивного підтвердження не знайшли

Так само доводи про внесення до протоколу про адміністративне правопорушення, а також до його письмових пояснень та пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завідомо неправдивих відомостей, свого підтвердження не знайшли.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які при апеляційному розгляді, підтвердили версію правопорушника ОСОБА_3 про те, що в той день останній не керував транспортним засобом, вважаю, що ці показання є недостовірними, оскільки спростовуються наведеними доказами в їх сукупності.

Законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає фіксування судового розгляду протоколу про адміністративні правопорушення, тому не фіксування процесу технічними засобами не є порушенням норм процесуального права що веде до обов'язкового скасування постанови судді.

На момент розгляду суддею справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності строк визначений ст. 38 КУпАП не закінчився.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови суду та закриття провадження по справі відповідно до вимог п.п.1, 7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 289, п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 31 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного

суду Луганської області В.Ф. Люклянчук