Рішення № 6468278, 15.10.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2009 р.Справа № 8/19/3506 за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ до комунального підприємства „Південно-західні тепломережі”, м. Хмельницький

про стягнення 2624394,2 грн. основного боргу, 273315,7 грн. пені, 958311,09 грн. інфляційних, 176263,16 грн. –3 % річних

Суддя

Представники сторін:

позивача: Нестерчук А.П –за довіреністю від 26.12.2008р.

відповідача: Супінський Г.В. –за довіреністю від 06.10.2009р.

В судовому засіданні 15.10.2009р. за погодженням з представниками сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 20.10.2009р.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог від 07.11.2008р., просить суд стягнути з відповідача на підставі договору на постачання природного газу № 06/05-2256 ТЕ-34 від 30.12.2005р. 2624394,2 грн. основного боргу, 273315,7 грн. пені (за період з 16.11.2007р. по 16.05.2008р.), 958311,09 грн. інфляційних (за лютий 2006р. –вересень 2008р.), 176263,16 грн. –3 % річних (за період з 11.06.2006. по 12.11.2008р.). Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що суму основного боргу за спожитий газ повністю погашено в зв’язку з отриманням відшкодування з бюджету різниці в тарифах відповідно до Постанови Кабінету України №193, тому в частині стягнення основного боргу з відповідача останній просить провадження у справі припинити. Що стосується заявлених до стягнення 273315,7 грн. пені, 958311,09 грн. інфляційних, 176263,16 грн. –3 % річних, відповідач у зв’язку з тим, що природний газ постачався виключно для потреб населення, бюджетних установ та організацій, в той же час відповідачу не було відшкодовано з бюджету різницю по тарифах на суму 4350743 грн., просить відмовити позивачу у задоволенні вищевказаних вимог.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

30.12.2005 року між позивачем (постачальником) та орендним підприємством „Західна котельня”, правонаступником якого є відповідач (покупцем) укладено договір на постачання природного газу №06/05-2256ТЕ-34 (далі –договір), згідно якого постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2006 р. природний газ, надалі газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. (п. 1.1 договору).

Згідно з п.1.3 договору газ, що постачається, використовується покупцем для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник передає покупцю в період з 01.01.2006 р. по 30.04.2006 р. газ в обсязі до 17875000 куб. м газу , в т. ч. по місяцях за січень 5800000 куб. м, лютий 5100000 куб. м, березень 4700000 куб. м, 2275000 куб. м.

Приймання-передача газу оформляється актом приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу. Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією (п.3.3,3.4. договору).

Ціна за 1000 куб. м. газу на момент укладення даного договору, з урахуванням вартості транспортування газу територією України, для платників ПДВ становить 267,528 грн., для неплатників ПДВ - 309,45 грн. Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу (розділ 5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п.7.2. договору, у разі не оплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Згідно додаткової угоди №1 від 15.03.2006 р. п. 5.1. договору доповнено підпунктом 5.1.2., відповідно до якого в разі поставки газу згідно п.1.4. даного договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів, ціна за 1000,0 куб. м. газу становить 309,45 грн.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 17.05.2006 р. п. 2.1 договору доповнено п. 2.1.1., згідно з яким постачальник передає покупцю в період з 01.05.2006 р. по 30.06.2006 р. газ в обсязі 1150,00 тис. куб. м., в тому числі за травень 500,0 тис. м. куб. , за червень 650,0 тис. м. куб. Крім того, з 01.05.2006 р. п. 5.1 договору викладено у новій редакції, згідно якої у разі отримання газу на виконання міжнародних договорів України ціна за 1000,0 куб. м. для платників ПДВ становить 392,10 грн. У разі поставки газу згідно п. 1.4 договору ціна за 1000 куб. м. газу для неплатників ПДВ становить 383,40 грн.

Згідно додаткової угоди №3 від 16.06.2006 р. п. 5.1 договору викладено в наступній редакції: у разі поставки газу, отриманого на виконання міжнародних договорів ціна за 1000 куб. м. газу для платників ПДВ становить 329,10 грн. П.5.1.1 договору викладено в наступній редакції: у разі поставки згідно п. 1.4. договору, ціна за 1000 куб. м. становить 383,4 грн.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 29.06.2006 р. постачальник передає покупцю в період з 01.07.2006 р. по 30.09.2006 р. газ в обсязі до 2050,0 тис. куб. м. за липень 650,0. куб. м, за серпень 650,0. куб. м, за вересень 750,0 куб. м. З 01.07.2006 р. куб. м. У разі поставки газу, отриманого на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000 куб. м. газу, становить для платників ПДВ 585,60 грн., для неплатників ПДВ - 686,00 грн.

Згідно додаткової угоди №5 від 13.10.2006 р. постачальник передає покупцю в період з 01.10.2006 р. по 31.12.2006р. у разі поставки газу, отриманого на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,0 куб. м. газу для платників ПДВ становить 585,60 грн. Вартість 1000,0. куб. м. газу для неплатників ПДВ становить 686,00 грн. У разі поставки газу згідно п. 1.4. договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів України для платників ПДВ за 1000,00 куб. м. становить 686,00 грн.

Отримання ОП „Західна котельна” газу підтверджується актами приймання-передачі від 31.01.2006 р. (позивачем переданий природний газ за січень 2006 р. в обсязі 6048,00 тис. куб. м. на суму 1618009,34 грн.); від 28.02.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ російського походження за лютий 2006 р. в обсязі 5242,00 тис. м. куб. на суму 1622136,90 грн.); від 31.03.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження за березень 2006 р. в обсязі 4197,00 тис. м. куб. на суму 1298761,65 грн.); від 30.04.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження за квітень 2006 р. в обсязі 1629,00 тис. м. куб. на суму 504094,05 грн.); від 31.05.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження за травень 2006 р. в обсязі 451,00 тис. м. куб. на суму 172913,41 грн.); від 30.06.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ за червень 2006 р. в обсязі 613,00 тис. м. куб. на суму 235024,16 грн.); від 31.07.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ за березень 2006 р. в обсязі 523,00 тис. м. куб. на суму 358777,96 грн.); від 31.08.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження за серпень 2006 р. в обсязі 529,00 тис. м. куб. на суму 326893,96 грн.); від 31.09.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження за вересень 2006 р. в обсязі 630,00 тис. м. куб. на суму 432179,95 грн.); від 31.10.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження за жовтень 2006 р. в обсязі 1794,00 тис. м. куб. на суму 1230683,86 грн.); від 30.11.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження за листопад 2006 р. в обсязі 3390,00 тис. м. куб. на суму 2325539,72 грн); від 31.12.2006 р. (позивачем переданий імпортований природній газ туркменського походження в обсязі 4085,00 тис. м. куб. на суму 2802309,67 грн.).

Як вбачається з додатку до статуту комунального підприємства „Південно-західні тепломережі”, державну реєстрацію якого вчинено 18.12.2008р., останнє є правонаступником всіх прав та обов’язків орендного підприємства „Західна котельна”. Крім того, відповідно до передавального акту активів і зобов'язань орендного підприємства „Західна котельна” станом на 10.12.2008р. та додатку №8 до нього (акту приймання-передачі кредиторської заборгованості) заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий у 2006 році газ в сумі 2624394,2 грн. перейшла до комунального підприємства „Південно-західні тепломережі”. Виходячи з викладеного, відповідно до ст.24 ГПК України ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.07.2009 р. проведено заміну первісного відповідача по справі –орендного підприємства „Західна котельня” –на належного відповідача –комунальне підприємство „Південно-західні тепломережі”.

Як вбачається зі змісту копій платіжних доручень №6 від 30.06.2009 р. на суму 1512480 грн., № 7 від 30.06.2009 р. на суму 1111914,23 грн., відповідачем після пред’явлення позову погашено суму основного боргу в повному обсязі.

Також на підтвердження своїх заперечень відповідач посилається на договори №9/193 від 29.06.2009 р. та №8/193 від 26.06.2009 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №193 від 05.03.2009 р.; копії платіжних доручень №U1670848 від 26.11.2008 р., №341 від 27.12.2007 р., №11034 від 15.11.2007 р., №261 від 15.02.2007 р., №163 від 31.01.2007 р., №987 від 27.12.2006 р., №359 від 11.10.2006 р., №357 від 03.10.2006 р., №355 від 16.03.2006 р., №354 від 27.02.2006 р.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи (зокрема, зі змісту копій платіжних доручень №6 від 30.06.2009 р. на суму 1512480 грн., № 7 від 30.06.2009 р. на суму 1111914,23 грн.), відповідачем після пред’явлення позову погашено суму основного боргу в повному обсязі.

За обставин, коли сума основної заборгованості в повному обсязі сплачена, предмет спору в цій частині відсутній. У зв’язку з цим провадження у справі № 8/19/3506 в частині стягнення 2624394,2 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача 273315,7 грн. пені (за період з 16.11.2007р. по 16.05.2008р.), 958311,09 грн. інфляційних (за лютий 2006р. –вересень 2008р.), 176263,16 грн. –3 % річних (за період з 11.06.2006. по 12.11.2008р.) судом звертається увага на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частинами 1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На думку суду, позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі договору на постачання природного газу № 06/05-2256 ТЕ-34 від 30.12.2005р. 273315,7 грн. пені (за період з 16.11.2007р. по 16.05.2008р.) підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно з п.7.2. договору, у разі не оплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пунктом 7.5. договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Як вбачається з поштового штемпеля на конверті, в якому позивачем надіслано позовну заяву від 19.05.2008р., позивач звернувся з позовом 23.05.2008р. Тому початок перебігу строку нарахування пені позивачем помилково визначено 16.11.2007р., тоді як, виходячи з положення п.7.5. договору, початком перебігу такого строку слід було визначити 23.11.2007р. Таким чином, зважаючи на наведене, а також на зміст позовних вимог, стягненню підлягає нарахована відповідачеві пеня за період з 23.11.2007р. по 16.05.2008р. у сумі 265893,59 грн. В решті суми нарахованої пені вимоги позивача є необгрунтованими, а тому в цій частині у позові слід відмовити.

Разом з тим, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 958311,09 грн. інфляційних (за лютий 2006р. –вересень 2008р.), 176263,16 грн. –3 % річних (за період з 11.06.2006. по 12.11.2008р.), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При винесенні рішення судом враховано, що відповідачем, всупереч вимогам ст.614 Цивільного кодексу України, не доведено відсутність своєї вини у порушенні зобов’язання зі сплати заборгованості за поставлений позивачем природний газ. Зокрема, посилання комунального підприємства „Південно-західні тепломережі” на невідшкодування з бюджету різниці по тарифах на суму 4350743 грн. не може слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання обов’язку зі сплати пені, інфляційних та 3 % річних. При цьому, виконання зазначеного обов’язку перед позивачем не може ставитись в залежність від суб’єктивних чинників (зокрема, від стану виконання своїх зобов’язань перед відповідачем іншими учасниками правовідносин (контрагентами відповідача за договорами; державою тощо).

Судові витрати згідно з ч.2 ст. 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача, оскільки судовий спір виник та продовжував існувати з його вини внаслідок несплати протягом тривалого часу значних сум заборгованості за договором на постачання природного газу №06/05-2256ТЕ-34 від 30.12.2005 року.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 80 (п.1-1 ч.1), 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства „Південно-західні тепломережі” (м.Хмельницький, вул.Курчатова, 17/1, код 36123019) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ, вул.Шолуденка, 1, код 31301827) 265893,59 грн. пені, 958311,09 грн. інфляційних, 176263,16 грн. –3 % річних, 25500 грн. відшкодування державного мита та 118 грн. відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі № 8/19/3506 в частині стягнення 2624394,2 грн. основного боргу припинити.

У решті позову відмовити.

                              Головуючий суддя                                        

Суддя                                        В.В. Магера                                                  

Суддя М. Є. Муха

Повний текст рішення підготовлено та підписано 20.10.2009р.

Віддруковано 3 примірники: 1-до матеріалів справи 2-позивачу; 3 –комунальне підприємство „Південно-західні тепломережі” (м.Хмельницький, вул.Курчатова, 17/1).