Ухвала суду № 64681647, 08.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1825/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

08 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача - Томенко Р.В.

представника відповідача - Охрімовського Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арта-Груп" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арта-Груп" звернулось з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року позовні вимоги ТОВ "Арта-Груп" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 25.10.2016 року № 0019491201.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено камеральну перевірку граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Арта-Груп".

За результатами здійсненої перевірки складено акт № 1411/12-01/39425449 від 04.10.2016 року, де зафіксовано факт допущення позивачем порушення п.201.10 ст.201 ПК України.

На підставі акту було прийняте податкове повідомлення - рішення №0019491201 від 25.10.2016 року котрим ТОВ "Арта-Груп" визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в розмірі 23041,67 грн.

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача, виходив з того, що реєстрація останнім податкової накладної в ЄРПН відбулась в межах граничного строку відповідно до ч.11 п.201.10 ст. 201 ПК України, що свідчить про дотримання вимог Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.4. статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ст.201 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування продавця до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі. Натомість, передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Кодексу делеговано Кабінету Міністрів України.

На реалізацію наведеної правової норми, Кабінетом Міністрів України 29 грудня 2010 року прийнято постанову №1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 1 названого Порядку, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, ним визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно пункту 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (пункт 8 Порядку).

Тим часом, наведеними вище положеннями Податкового кодексу України закріплено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ "Арта-Груп" виписало ТОВ "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" податкову накладну №92 від 08.08.2016 року.

Згідно наданих документів позивачем, реєстрація податкової накладної відбулася 23.08.2016 року о 20:49, а доставлена відповідна накладна до органу ДФС була о 20:52 23.08.2016 року.

Проте, квитанція №1 була отримана позивачем лише 25.08.2016 року.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) не заперечив, що податкова накладна № 92 від 08.08.2016 року була складена у відповідності до вимог чинного законодавства і відповідно підстави для її неприйняття у податкового органу були відсутні.

Крім того, на запитання суду, чи є належні та допустимі докази у податкового органу про те, що реєстрація податкової накладної № 92 від 08.08.2016 року відбувалась саме 25.08.2016 року, а не 23.08.2016 року, представник відповідача зазначив, що вказане підтверджується виключно квитанцією № 1 від 25.08.2016 року. Інших доказів в спростування факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН в межах встановленого строку суду апеляційної інстанції не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивачем було дотримано вимоги Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки реєстрація податкової накладної № 92 від 08.08.2016 року відбулася в межах граничного строку відповідно до ч.11 п.201.10 ст. 201 ПК України.

Аналогічна правова позиція також неодноразово викладалась в постановах Вищого адміністративного суду України (справа К/800/3189/13 постанова від 25.01.2016 року, справа К/800/13940/15 постанова від 23.03.2016 року).

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи відповідача повністю спростовуються встановленими в ході розгляду даної справи обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 лютого 2017 року.

Головуючий Білоус О.В. Судді Совгира Д. І. Курко О. П.