Ухвала суду № 64681010, 08.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р.Справа № 820/5125/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача Свінцицького Ф.О.,

за участю представника позивача Голик О.В.,

за участю представника відповідача Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2016р. по справі № 820/5125/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальності "Нертус", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати Наказ № 2626 від 21.09.2016 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нертус".

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що спірний наказ винесений відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі № 820/5125/16 відмовлено у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області направлено ТОВ "Нертус" запит № 3748/10/20-40-14-08-18 від 01.07.2016 року, в якому контролюючий орган просив позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ "Альдар" в період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року.

Позивачем 18.07.2016 року була надана відповідь на зазначений запит, проте жодного документального підтвердження з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ "Альдар" в період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року не було надано.

Так, відповідно до Наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 2626 від 21.09.2016 року у зв'язку з ненаданням ТОВ "Нертус" у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня їх отримання, за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ "Нертус" даних по взаємовідносинах з платниками податків, що містяться в деклараціях з ПДВ за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року, доручено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Нертус" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Альдар" за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року.

Згідно вказаного наказу та направлень на перевірку фахівцями контролюючого органу було здійснено намір провести таку перевірку ТОВ "Нертус".

Представник позивача відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нертус", у зв'язку із чим фахівцями контролюючого органу складено акт від 22.03.2016 року «Про не допуск посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нертус".

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до п. 20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 5.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, контролюючим органом направлено ТОВ "Нертус" запит № 3748/10/20-40-14-08-18 від 01.07.2016 року, в якому контролюючий орган просив позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ "Альдар" в період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року. У вказаному запиті попереджено позивача, що ненадання пояснень та їх документального підтвердження є підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Із змісту відповіді ТОВ "Нертус" від 18.07.2016 року встановлено, що відповідач відмовив в наданні інформації з посиланням на відсутність належних правових підстав для отримання від підприємства позивача інформації та копій документів у невстановлений законом спосіб; ТОВ "Нертус" не відмовляється від добровільного надання інформації органам ДФС України, однак надання такої інформації можливе лише в рамках законодавства та у випадку складення відповідного запиту згідно вимог чинних нормативно-правових актів, у зв'язку із чим ТОВ "Нертус" не було надано жодного з витребуваних первинних документів та документально не підтверджено взаємовідносини з контрагентом.

Дослідивши запит контролюючого органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у запиті зазначені належні підстави для звернення до позивача, а саме надходження податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства контрагентом ТОВ "Нертус", що в свою чергу свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Отже, посилання позивача на відсутність підстав для надіслання запиту є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Матеріалами справи встановлено, що представник позивача відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нертус", у зв'язку із чим фахівцями контролюючого органу складено акт від 22.03.2016 року «Про не допуск посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нертус". Отже, оскаржуваний наказ не було реалізовано.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було надано жодного з витребуваних первинних документів та документально не підтверджено взаємовідносини з вказаним у запиті контрагентом, відносно якого до контролюючого органу надійшла податкова інформація, яка свідчить про порушення ним податкового законодавства, а тому, у контролюючого органу були підстави для видання спірного наказу, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі № 820/5125/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2016р. по справі № 820/5125/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2017 р.