Ухвала суду № 64680898, 07.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 р. № 876/8669/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Запотічного І.І., Улицького В.З.,

за участю:

секретаря судового засідання - Богдан А.О.,

представник позивача - Вовчака А.В.,

представника відповідача - Іванського В.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіжук" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ "Мобіжук" звернулося з позовом до ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте ГУ ДФС у Львівській області безпідставно, оскільки за твердженнями останнього, фінансово-господарські відносини між ПП "Маріната",ТОВ "Авантаж компані", ТОВ "Аріал торг", ТОВ "Гесада компані", ТОВ "Олімпіакос", ТОВ "Райнер груп", ТОВ "Пром фінанс компані", ТОВ "Альтер бізнес груп" носили реальний характер та були вчинені з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами, а також були документально оформлені у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, позов задоволено повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 липня 2016 року № 0002611408, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Мобіжук" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.

02.07.2015 року за результатами перевірки було складено акт № 107/13-01-14-08/37741113, яким зафіксовано припущення про порушення: п.189.1 ст.189; п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті чого ТОВ "Мобіжук" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 12 647 503, 00 грн. Ці порушення полягали у тому, що на думку ревізорів господарські операції позивача з ПП "Маріната", ТОВ "Авантаж компані", ТОВ "Аріал торг", ТОВ "Гесада компані", ТОВ "Олімпіакос", ТОВ "Райнер груп", ТОВ "Пром фінанс компані", ТОВ "Альтер бізнес груп" не підтверджують реальності здійснення комерційних відносин у зв'язку з відсутністю у вказаних підприємств трудових ресурсів, механізмів та транспортних засобів для постачання різного роду товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто мала місце імітація фінансово-господарської діяльності у вигляді поставки товарів, відтак перевіркою визнано нереальність здійснення фінансових операцій по реалізації ТМЦ на ТОВ "Авантаж компані", ТОВ "Альтер бізнес груп", ТОВ "Аріал торг", ТОВ "Гесада компані", ТОВ "Олімпіакос", ТОВ "Пром фінанс компані" та ТОВ "Райнер груп", а згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ "Мобіжук" зазначені ТМЦ списано з балансу відповідно ТзОВ "Мобіжук" реалізовано товар не встановленим особам на загальну суму 38 751 163, 60 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки апелянтом винесено податкове повідомлення - рішення № 0002611408 від 21.07.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 18 971254,50 грн., за податковим зобов'язанням у розмірі 12 647 503, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6323 751, 50 грн.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(п. 198.3. ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Між позивачем та ПП "Маріната", було укладено договір купівлі - продажу товарів №01.12/14 від 01.12.2014 року, згідно якого продавець зобов'язувався передати покупцю, а Покупець прийняти та оплатити мобільні телефони та планшети (Т2, а.с. 77- 78).

Підтвердженням виконання умов договору купівлі - продажу товарів є долучені до матеріалів справи наступні документальні докази: видаткові накладні № 1730, № 1731, №1746 від 31.05.2015 року; № 2100 від 30.06.2015 року; № 3299, № 3300 від 30.09.2015 року; № 3160 від 21.09.2015 року; № 3661 від 09.11.2015 року; № 3790 від 25.11.2015 року; № 661 від 30.04.2015 року; № 1732, № 1737, № 1733, № 1738, № 1739, № 1740, № 1741, № 1744, №1742, № 1745 від 31.05.2015 року; № 705, № 660, № 659, № 658 від 28.02.2015 року; №1761 від 31.05.2015 року; № 1324, № 1308, № 1319, № 1320, № 1321, № 1322, № 1323, № 1311, №1310, № 1309, № 1312, № 1313, № 1314, № 1315, № 1316, № 1317, № 1318 від 30.04.2015 року; №1823, № 1824, № 1825 від 18.06.2015 року; № 2094, № 2095 від 26.06.2015 року; №3161 від 21.09.2015 року; № 2533 від 04.08.2015 року; № 2099, № 2101 від 30.06.2015 року; № 2942, №2943 від 03.09.2015 року; № 2551 від 19.08.2015 року; № 2751 від 28.08.2015 року; №2156 від 06.07.2015 року; № 2449 від 23.07.2015 року; № 2457 від 31.07.2015 року; № 2534 від 04.08.2015 року; № 2535 від 05.08.2015 року; податкові накладні № 35, № 36, № 37, № 38 від 28.02.2015 року; № 42, № 45, № 46, № 47, № 48, № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, №55, № 56, № 57, № 58, № 59, № 60, № 61 від 30.04.2015 року; № 262, № 261, № 260, № 259, №258, № 257, № 256, № 255, № 263, № 264, № 265, № 266, № 319, № 320 від 31.05.2015 року; № 55, № 56, № 57 від 18.06.2015 року; № 72, № 71 від 26.06.2015 року; № 171, № 172, № 170 від 30.06.2015 року; № 34 від 06.07.2015 року; № 81 від 23.07.2015 року; № 196 від 31.07.2015 року; № 6, № 7 від 04.08.2015 року; № 11 від 05.08.2015 року; № 39 від 19.08.2015 року; № 64 від 28.08.2015 року; № 7, № 6 від 03.09.2015 року; № 59, № 60 від 21.09.2015 року; № 258, № 257 від 30.09.2015 року (Т.2, а.с.79-250; Т.3, а.с. 1-34 ).

Між позивачем та ТзОВ "Авантаж Компані", було укладено договори купівлі - продажу товарів № 01.12/15 від 01.12.2015 року та № 11.12/15 від 11.12.2015 року (Т.1, а.с. 84-86;Т.5, а.с. 148- 150).

Підтвердженням виконання умов зазначеного договору є долучені до матеріалів справи наступні докази: доручення про прийняття товарно-матеріальних цінностей, видаткова накладна № 4268 від 25.12.2015 року, видаткова накладна № 4265 від 24.12.2015 року, видаткова накладна № 4260 від 22.12.2015 року, видаткова накладна № 4248 від 16.12.2015 року, видаткова накладна №4240 від 09.12.2015 року, картка рахунку 361 за 2015 рік, оборотно - сальдова відомість по рахунку № 361 за 2015 рік, податкові накладні від 09.12.2015 року за № 21, від 16.12.2015 року за № 43, від 23.12.2015 року за № 64, від 24.12.2015 року за № 66, від 25.12.2015 року за № 71. (Т.1, а.с. 84-100).

Між позивачем та ТзОВ "Аріал - Торг", було укладено договори купівлі-продажу товарів № 03.12/15 від 02.12.2015 року, згідно яких продавець зобов'язувався передати покупцю, а Покупець прийняти та оплатити мобільні телефони, ноутбуки, планшети, аксесуари до них, та продукцію операторів мобільного зв'язку (Т.1, а.с. 116-118; Т5, а.с.147).

Підтвердженням виконання умов зазначеного договору є долучені до матеріалів справи наступні документальні докази: доручення про прийняття товарно - матеріальних цінностей, картка рахунку 361 за 2015 рік, видаткова накладна № 4046 від 02.12.2015 року, видаткова накладна № 4173 від 08.12.2015 року, видаткова накладна № 4241 від 09.12.2015 року, видаткова накладна №4263 від 23.12.2015 року, видаткова накладна №4269 від 25.12.2015 року, видаткова накладна № 4272 від 28.12.2015 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку № 361 за 2015 рік, податкові накладні від 02.12.2015 року за № 5, від 08.12.2015 року за № 15, від 09.12.2015 року за № 22, від 23.12.2015 року за № 63, від 25.12.2015 року за № 72, від 28.12.2015 року за № 79 (Т1, а.с. 116-141).

Між позивачем та ТзОВ "Гесада компані", було укладено договори купівлі-продажу товарів № 02.12/15 від 02.12.2015 року, згідно яких продавець зобов'язувався передати покупцю, а Покупець прийняти та оплатити мобільні телефони, ноутбуки, планшети, аксесуари до них, а також продукцію операторів мобільного зв'язку . (т1, а.с. 150-152).

Підтвердженням виконання умов зазначеного договору є долучені до матеріалів справи наступні документальні докази: доручення про прийняття товарно - матеріальних цінностей, видаткова накладна № 4045 від 02.12.2015 року, видаткова накладна № 4242 від 09.12.2015 року, видаткова накладна № 4266 від 24.12.2015 року, оборотно - сальдова відомість по рахунку №361 за 2015 рік, картка рахунку 361 за 2015 рік, податкові накладні від 02.12.2015 року за № 6, від 09.12.2015 року за № 23, від 24.12.2015 року за № 68 (Т.1, а.с.153-166).

Між позивачем та ТзОВ "Райнер Груп", було укладено договори купівлі-продажу товарів № 01.11/15р. та 09.11.2015 року , згідно яких продавець зобов'язується передати покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товар (Т1, а.с. 175 - 176;Т.5, а.с.134-136).

Підтвердженням виконання умов договору купівлі - продажу товарів від 09.11.2015 року є долучені до матеріалів справи наступні документальні докази: видаткові накладні № 3661 від 09.11.2015 року, №3686 від 11.11.2015 року, № 3754 від 16.11.2015 року, № 3790 від 25.11.2015 року, № 3775 від 19.11.2015 року, № 4277 від 25.12.2015 року, № 4278 від 29.12.2015 року, № 4250 від 16.12.2015 року, картка рахунку 361 за 2015 рік, податкові накладні № 25 від 09.11.2015 року, № 37 від 11.11.2015 року, № 48 від 16.11.2015 року, № 70 від 19.11.2015 року, № 87 від 25.11.2015 року, № 45 від 16.12.2015 року, № 85 від 25.12.2015 року, № 88 від 29.12.2015 року. (Т1, а.с. 177- 206).

01.11.2015року та 12.11.2015 року між позивачем та ТзОВ "Олімпіакос", було укладено договори купівлі-продажу товарів №12.11/15, згідно якого продавець зобов'язувався передати, а Покупець прийняти та оплатити мобільні телефони, планшети, аксесуари до них, продукцію операторів мобільного зв'язку. (Т5, а.с. 140-142; Т1, а.с. 216- 217).

Підтвердженням виконання умов договору купівлі - продажу товарів є долучені до матеріалів справи наступні документальні докази: видаткові накладні № 3791 від 25.11.2015 року, № 3695 від 12.11.2015 року, № 3755 від 16.11.2015 року, № 3759 від 18.11.2015 року, № 3774 від 19.11.2015 року, № 4044 від 02.12.2015 року, № 4244 від 11.12.2015 року, № 4267 від 24.12.2015 року, № 4270 від 25.12.2015 року, картку рахунку 361 за 2015 рік, податкові накладні № 40 від 12.11.2015 року, № 47 від 16.11.2015 року, № 55 від 18.11.2015 року, № 68 від 19.11.2015 року, № 85 від 25.11.2015 року, № 7 від 02.12.2015 року, № 30 від 11.12.2015 року, № 67 від 24.12.2015 року, № 73 від 25.12.2015 року (Т1, а.с. 218- 250; Т2, а.с. 2 - 5 ).

01.11.2015 року та 19.11.2015 року між позивачем та ТзОВ "Пром Фінанс Компані", було укладено договори купівлі-продажу товарів №2.11/15, №19.11/15, згідно яких продавець зобов'язувався передати, а Покупець прийняти та оплатити поставлені товари (Т.2, а.с. 16- 17; Т5, а.с. 134-139).

Підтвердженням виконання умов договору купівлі - продажу товарів є долучені до матеріалів справи наступні документальні докази: видаткові накладні № 3776 від 23.11.2015 року, № 3773 від 19.11.2015 року, № 3792 від 25.11.2015 року, № 4243 від 10.12.2015 року, № 4174 від 08.12.2015 року, № 4245 від 11.12.2015 року, № 4249 від 16.12.2015 року, картка рахунку 361 за 2015 рік, податкові накладні № 69 від 19.11.2015 року, № 80 від 23.11.2015 року, № 86 від 25.11.2015 року, № 17 від 08.12.2015 року, № 25 від 10.12.2015 року, № 31 від 11.12.2015 року, № 44 від 16.12.2015 року (Т2, а.с.18- 42 ).

Між позивачем та ТзОВ "Альтер бізнес груп", було укладено договір купівлі - продажу товарів №23.11/15 від 23.11.2015 року, згідно якого продавець зобов'язувався передати покупцю, а Покупець прийняти та оплатити мобільні телефони, ноутбуки, планшети, аксесуари до них, а також продукцію операторів мобільного зв'язку. (Т2, а.с. 51- 53).

Підтвердженням виконання умов договору купівлі - продажу товарів є долучені до матеріалів справи наступні документальні докази: видаткові накладні № 4271 від 28.12.2015 року, № 3777 від 23.11.2015 року, № 4261 від 23.12.2015 року, картку рахунку 361 за 2015 рік, податкові накладні 78 від 23.11.2015 року, № 62 від 23.12.2015 року, № 78 від 28.12.2015 року (Т2, а.с. 54- 66 ).

Наявні в матеріалах справи виписки про рух коштів по рахунку позивача та платіжні доручення підтверджують факт оплати вартості придбаних та поставлених товарів (Т.3, а.с.35-115).

На підтвердження придбання товарів, окрім названих вище документів позивачем надано договори, видаткові накладні, податкові накладні. Виписки по рахунку позивача та платіжні доручення, що підтверджують факт оплати за придбаний товар (Т.3, а.с.116 - 250; Т.4, а.с. 1- 250; Т.5,а.с 1 - 69;Т.5, а.с. 70-103).

ТзОВ "Мобіжук" надано копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, витяг з реєстру платників податку на додану вартість, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість щодо ТзОВ Олімпіакос", ПП "Маріната", ТзОВ "Авантаж Компані", ТзОВ "Пром Фінанс Компані", ТзОВ "Гесада Компані", ТзОВ "Райнер Груп" (Т5, а.с.110- 133).

Як встановлено за матеріалами справи, облік товарів в ТзОВ "Мобіжук" проводився за допомогою комп'ютерної програми 1С, прихід та відпуск товару здійснюється бухгалтером, завідувачем складу по відповідальному дорученню на отримання товарно-матеріальних цінностей. На підприємстві встановлено коди доступу до системи 1С (цифровий підпис), комірник та бухгалтер мають окремі підписи. Комірник може прийняти товар без бухгалтера, що відображається у накладних і вноситься в систему 1С, а згодом бухгалтер здійснюючи бухгалтерський облік та контроль окремо підтверджує цю накладну.

Вищезазначене стверджено копією наказу від 22.12.2014року № 31А "Про застосування додаткових засобів захисту, присвоєння персональних кодів та обмеження доступу до програми 1С: Підприємство ТзОВ "Мобіжук", копію наказу № 89к від 23.09.2013 року "Про внесення змін у штатний розпис та прийом на роботу комірника, копію наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу, копії посадових інструкцій завідувача складу, головного бухгалтера, роздрук реєстру документів на прихід та на розхід товару, реєстр документів реалізації товарів за 2015 рік та робочу інструкцію старшого комірника (Т.5, а.с. 151- 191).

Відтак, вказаними доказами спростовано припущення відповідача про те, що у видаткових накладних відсутні прізвища та ініціали осіб, які отримували продукцію та унеможливлює встановлення посадових осіб підприємців - покупців, адже в усіх поставлених під сумнів випадках ІТ товари отримували керівники підприємств та товариств контрагентів позивача, що виключало необхідність видачі ними доручень на отримання товарів стороннім особам ( Т.1 а.с.84-226; Т,2 16-59).

Таким чином, доводи податкового органу викладені в акті перевірки стосовно не підтвердження навантаження, розвантаження та транспортування товару є явно надуманими та невмотивованими, адже мобільні телефони, планшети, аксесуари до них, продукція операторів мобільного зв'язку є малогабаритними товарами незначної ваги, які покупці вивозили особистим легковим транспортом, що виключало необхідність виписки і використання товарно-транспортних накладних.

Позивачем здійснювались господарські операції з купівлі-продажу товарів з контрагентами, за умовами яких позивач завжди був продавцем, що засвідчено долученими до матеріалів справи видатковими та податковими накладними. За наведених умов та вагових і габаритних характеристик ІТ товарів, вантажний автотранспорт продавцем чи покупцем не наймався, а тому товарно-транспортні накладні ніким не складались в якості первинного бухгалтерського обліку, адже подальший облік т/матеріальних цінностей відбувався на підставі видаткових та прибуткових накладних за якими проводилось оприбуткування поставленого товару, а тому допущені висновки ДПІ визнаються колегією суддів упереджено надуманими і очевидно безпідставними та зробленими при довільному трактуванні норм чинного законодавства.

Поряд з цим, не можуть бути прийняті судом до уваги і явно упереджені твердження відповідача, які сформовані на підставі даних інформаційних баз податкових органів без дослідження первинної документації, вагових та габаритних характеристик реалізованих товарів. Таким чином, зазначаючи про відсутність технічних можливостей та персоналу ПП "Маріната", ТОВ "Авантаж компані", ТОВ "Аріал торг", ТОВ "Гесада компані", ТОВ "Олімпіакос", ТОВ "Райнер груп", ТОВ "Пром фінанс компані", ТОВ "Альтер бізнес груп" для здійснення транспортування, навантаження чи розвантаження придбаних товарів. Працівники ДПІ навіть уявно не врахували маси та розмірів придбаних ІТ товарів ( мобільні телефони, планшети, аксесуари до них, продукція операторів мобільного зв'язку), а вдались до припущень про їх обємність та значну вагу, що наче потребувало залучення вантажного автотранспорту для їх перевезення чи вантажників для розвантаження.

За встановленою практикою розгляду спірних правовідносин, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Довідкою ТзОВ "Мобіжук" за №39 від 01.02.2017 року стверджено, річний валовий оборот товариства за 2015 рік складав 169348тис. гривень, а списання товарів на суму 63237519 грн. відбулось усім означеним контрагентам по договорах купівлі-продажу ІТ товарів у 2015 році. А довідкою № 40 засвідчено, що "Мобіжук" займається гуртовою торгівлею ІТ товарів, а загальне число працюючих становить 266 чоловік, роздрібний продаж товарів проводиться в восьми магазинах ряду областей України.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та всебічно і неупереджено дослідженні зібрані докази по матеріалах справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що господарські відносини між ПП "Маріната", ТОВ "Авантаж компані", ТОВ "Аріал торг", ТОВ "Гесада компані", ТОВ "Олімпіакос", ТОВ "Райнер груп", ТОВ "Пром фінанс компані", ТОВ "Альтер бізнес груп" по договорах куплі-продажу ІТ-товарів(мобільні телефони, планшети, аксесуари до них, продукція операторів мобільного зв'язку) носили реальний характер, а відтак податкове повідомлення-рішення № 0002611408 від 21.07.2016 року слід було визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі №813/2642/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: І.І. Запотічний

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 13.02.2017 року