Постанова № 64680894, 09.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року Справа № 876/8306/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у адміністративній справі №809/971/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 та №09-03-105/133 від 21.07.2016.

Постановою постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код 39784625) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 870 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із поставною суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема покликається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги наступні обставини: продавцем ОСОБА_3 відпрацьовано у квітні 2016 р лише 4 робочих дні; ОСОБА_3 надсилались поштою повідомлення про необхідність пояснення причин прогудів на роботі. Крім цього, постановою Калуського міськрайонного суду від 11.08.2016 р. провадження у справі щодо позивача за ст. 41 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову в цій частині про задоволення позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали, просили постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позову в цій частині.

Відповідач в судове засідання явку у повноваженого представник не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Начальником Управління Держпраці у Івано-Франківській області, розглянувши акт перевірки від 08.07.2016 №09-03-0012/338 щодо порушень фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, встановлено порушення вимог частин першої та третьої статті 24, частин першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

У зв'язку з встановленими порушеннями, постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, вирішено накласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 87000,00 грн.

Згідно висновку постанови №09-03-105/132 від 21.07.2016, з посиланням на встановлене позаплановою перевіркою, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 оформила неналежним чином трудові відносини між нею та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в період з жовтня 2015 року по березень 2016 року, зокрема допустила до виконання роботи продавців без оформлення трудового договору.

Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/133 від 21.07.2016, керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, вирішено накласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 4350,00 грн.

За висновком постанови №09-03-105/133 від 21.07.2016, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не виплачено заробітну плату за фактично виконану роботу ОСОБА_3, згідно табеля обліку робочого часу працівників за квітень-травень 2016 року ОСОБА_3 відпрацьовано 17 робочих днів, однак нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час не проведено.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-03-105/132 від 21.07.2016 є необґрунтованою, оскільки станом на момент здійснення перевірки, факту перебування на робочому місці осіб без укладення трудового договору перевіряючими не встановлено та не зафіксовано.

У задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафу №09-03-105/133 від 21.07.2016 р. відмовлено, оскільки жодних доказів нарахування та виплати ОСОБА_3 заробітної плати з квітня по травень 2016 року за відпрацьованих 17 робочих днів позивачем не надано.

Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції в часині відмови у задоволенні позовних вимог невірними та такими, що суперечать обставинам справи з огляду на наступне.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, під час розгляду справи про накладення штрафу заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на

Відповідно до частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (частина друга статті 115 Кодексу законів про працю України).

З матеріалів справи слідує наступне. ОСОБА_3 прийнята на роботу продавцем консультантом з 26.04.2016 р. відповідно до наказу № 6 від 25.04.2016 р.

З табеля обліку робочого часу за квітень 2016 р. слідує, що ОСОБА_3 відпрацьовано у цьому місяці 4 робочих дні. 30 та 31 квітня 2016 р. буди вихідними днями, тому у період з 26.04.2016 р. по01.05.2016 р. ОСОБА_3, не могла відпрацювати 17 днів.

У зв'язку із відсутністю ОСОБА_3 на роботі у період з 23.05.2016 р. по 06.07.2016 р., позивачем було направлено їй лист з проханням повідомити причини відсутності на роботі, а також представити документи, які підтверджують поважність причин відсутності на роботі протягом трьох днів, з дня отримання вказаного повідомлення.

Наказом № 7 від 20.07.2016 р. ОСОБА_3 звільнено з роботи з 23.05.2016 р. за прогул без поважних причин з 23.05.2016 р. по 06.07.2016 р.

Нарахування та виплата ОСОБА_3 заробітної плати та усіх сум, які належать до виплати підтверджується також копією Повідомленням про прийняття працівника на роботу та податковим розрахунком сум доходу, нарахованого ( сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ( форма 1 ДФ), поданого ФОП ОСОБА_1 до Калуської об'єднаної ДПІ за 2 квартал 2016 р.

Крім того, постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі №345/2568/16-п від 11.08.2016 за частиною 1 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Що стосується висновку суду першої інстанції про відсутність доказу про виплату заробітної плати ОСОБА_3, то судом не враховано, що за заявою ОСОБА_1 зареєстровано в Єдиному реєстрі досудового розслідування та розпочато досудове слідство за ст. 383 КК України ( щодо повідомлення ОСОБА_3 неправдивих відомостей про невиплату заробітної плати ).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є правомірними, а натомість вказують на те, що відповідачем таке прийнято без урахування вказаних вище критеріїв, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, з урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 1048,35 грн.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у адміністративній справі №809/971/16 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та в цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області №09-03-105/133 від 21 липня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1048 (одна тисяча сорок вісім) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст постанови складено 13.02.2017 р.