Постанова № 64680333, 08.02.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2017 р.Справа № 915/1205/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Головея В.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників сторін у судовому засіданні від 08.02.2017:

від позивача ОСОБА_1, за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Спецтранс

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2016

по справі № 915/1205/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Альфатех

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Спецтранс

про стягнення суми основного боргу та відповідних нарахувань на неї, а всього грошових коштів у сумі 102828,84 грн.

У судовому засіданні 08.02.2017 згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Альфатех (далі також ТОВ Альфатех, позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Юг-Спецтранс (далі також ТОВ Юг-Спецтранс, відповідач) про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 102828,84 грн., з яких: 90724,25 грн. основний борг; 2498,30 грн. 3 % річних; 9606,29 грн. інфляційні втрати.

В обґрунтування позову ТОВ Альфатех послалось на неналежне виконання ТОВ Юг-Спецтранс зобовязань за укладеним між сторонами договором від 23.11.2015 № 23/11-2015 на технічне обслуговування і ремонт спеціальної техніки, а саме зобовязання щодо своєчасної і повної оплати наданих ТОВ Альфатех послуг, унаслідок чого виникла заборгованість у зазначеній сумі, на яку позивачем здійснено відповідні нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У правове обґрунтування позову ТОВ Альфатех послалось на ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 625, 629, 692, 901, 903 ЦК України та ст.ст. 193, 222, 265 ГК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2016 по справі № 915/1205/16 (суддя Коваль Ю.М.) позов ТОВ Альфатех задоволено частково: стягнуто з ТОВ Юг-Спецтранс на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 102824,90 грн., із яких: 90724,25 грн. основний борг; 2494,36 грн. 3 % річних; 9606,29 грн. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог ТОВ Альфатех про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат, а також частково 3 % річних (нарахованих на суму заборгованості відповідача з передоплати за актом від 27.11.2015 № 10183 за період 27.11.2015 31.10.2016 у сумі 138,05 грн. та нарахованих на суму заборгованості відповідача з передоплати за актом від 30.11.2015 р. № 10315 за період 30.11.2015 - 31.10.2016). Щодо нарахування 3 % річних на суми основного боргу з оплати вартості виконаних робіт за актами від 27.11.2015 № 10183 та від 30.11.2015 № 10315, то суд зазначив про невірне визначення ТОВ Альфатех періодів прострочення: період прострочення по акту від 27.11.2015 № 10183 складає не 333 дні, як визначив позивач, а 332 дні: 03.12.2015 31.10.2016 р., по акту від 30.11.2015 № 10315 не 330 днів, а 329 днів: 06.12.2015 31.10.2016. Ураховуючи наведене, місцевий господарський суд зменшив розмір нарахованих 3 % річних за наведені періоди на суми, які відповідають нарахуванням за один день по кожному із актів від 27.11.2015 № 10183 та від 30.11.2015 № 10315, у звязку з чим суми 3 % річних склали: по акту від 27.11.2015 № 10183 1167,21 грн., по акту від 30.11.2015 № 10315 135,58 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ Юг-Спецтранс звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2016 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому, скаржник послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування та недоведеність обставин справи, які суд визнав встановленими, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Серед доводів апеляційної скарги наведені наступні:

-надані позивачем в якості доказів у справі акти виконаних робіт від 15.10.2015 № 10012 на суму 76610,27 грн. та від 15.10.2015 № 9995 на суму 14497,10 грн. сторонами не оформлялись, а уповноваженою особою на підписання актів виконаних робіт станом на 15.10.2015 був директор ТОВ Юг-Спецтранс;

-умовами укладеного між сторонами договору передбачено виконання ТОВ Альфатех робіт відповідно до заявок замовника ТОВ Юг-Спецтранс, однак матеріали справи не містять жодних заявок відповідача на виконання робіт позивачем, а також виставлених відповідно до таких заявок рахунків на передоплату;

-за даними бухгалтерського обліку скаржника на дату подання позову заборгованість позивача перед відповідачем складає 383,12 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, а отже, на думку ТОВ Юг-Спецтранс, у ТОВ Альфатех відсутні підстави для стягнення як основного боргу, так і нарахування 3% річних та інфляційних втрат;

-матеріали справи не містять письмових повідомлень позивача про неналежне виконання скаржником своїх зобовязань за договором та призупинення виконання позивачем своїх зобовязань відповідно до п. 5.2 вказаного вище договору, що, як вважає скаржник, опосередковано свідчить про те, що зобовязання ТОВ Юг-Спецтранс виконувались своєчасно та належним чином, згідно домовленостей між сторонами.

Враховуючи вищевикладене, скаржник зазначив, що суд не врахував усіх доказів у їх сукупності, що призвело до винесення неправосудного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

08.02.2017 до суду апеляційної інстанції через канцелярію надійшло клопотання представника ТОВ Юг-Спецтранс про здійснення технічної фіксації судового засідання, яке задоволено колегією суддів, тому судовий процес фіксувався технічними засобами, що відображено у відповідному протоколі судового засідання.

У засіданні суду апеляційної інстанції від 08.02.2017 представники позивача та відповідача підтримали свої правові позиції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 23.11.2015 між ТОВ Альфатех (виконавець) та ТОВ Юг-Спецтранс (замовник) укладено договір № 23/11-2015 на технічне обслуговування і ремонт спеціальної техніки (далі також - Договір), за умовами якого виконавець зобовязався здійснювати профілактичні огляди, діагностику, ремонт та технічне обслуговування техніки за письмовими заявками замовника з наданням рекомендацій з експлуатації, а замовник забезпечити прийняття своїм уповноваженим представником поставлених виконавцем товарно-матеріальних цінностей, зазначених у товарній накладній, та своєчасно оплачувати виконані роботи і поставлені матеріали згідно виставлених виконавцем рахунків (п.п. 2.1.9 - 2.1.11, 2.2.1-2.2.3 Договору).

Крім того, за умовами Договору замовник зобовязався:

-своєчасно подавати в письмовому вигляді заявку на проведення ремонту і ТО, відповідно до зразка (додаток № 1) (п. 2.1.5 Договору);

-надати виконавцю, відповідно до зразка (додаток №2), оригінали довіреностей, виданих на імя осіб, які мають право підпису на сервісних звітах (актах виконаних робіт, далі - акти) (п. 2.1.8 Договору).

У пункті 2.2.5 Договору визначено обовязок виконавця після проведення необхідних робіт оформляти та завіряти підписом уповноваженої особи акт. У разі виявлення при проведенні ТО необхідності проведення додаткових ремонтних робіт виконавець здійснює відповідний запис про це в акті. Акт складається у чотирьох примірниках (три екземпляри передаються виконавцю), підписується і зберігається обома сторонами не менше трьох років.

Відповідно до абз. 1 п. 4.1 Договору вартість виїзду, робіт, їх обсяг, вартість матеріалів, запасних частин визначаються за тарифами виконавця та відображаються в акті виконаних робіт. Перелік тарифів по виїзду і вартості робіт виконавця міститься в додатку № 3 до договору. Перелік тарифів за вартістю матеріалів, запасних частин на кожну модель техніки, графік проведення робіт і їх обсяг направляється виконавцем замовнику за письмовою вимогою останнього протягом одного дня з моменту отримання вимоги за допомогою факсимільного звязку з підписом уповноваженої особи, скріпленого печаткою.

У п. 4.3 Договору визначено, що оплата робіт (послуг), матеріальних цінностей проводиться замовником в національній валюті України - гривня, на підставі рахунків виконавця, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на рахунок виконавця, зазначений у п. 9 даного договору, в порядку 50 % передоплати та 50 % з відстрочкою платежу на 5 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт.

За приписами п. 5.1 Договору у разі невиконання або неповного виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У силу п. 5.2 Договору виконання зобовязань за цим договором може бути призупинено для будь-якої з сторін у разі одноразового невиконання обовязків виконавцем або замовником (п.2.1-2.2 цього договору) до виконання другою стороною таких обовязків. Сторона, що зупинила виконання своїх зобовязань, письмово повідомляє про це другу сторону.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє один рік, а в разі, якщо жодна зі сторін до закінчення терміну дії договору не заявить про намір розірвати його, він вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік на таких же умовах. Сторона, яка бажає розірвати цей договір, повинна не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії договору повідомити іншу сторону про розірвання в письмовій формі. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобовязань, які залишилися невиконаними (п. 8.8 Договору).

На виконання умов договору ТОВ Альфатех надано відповідачу послуги з діагностики, ремонту та технічного обслуговування належного останньому транспортного засобу CAT 938H серійний номер КМО1756, що підтверджується актами виконаних робіт: від 24.11.2015 № 10241 на суму 72835,00 грн.; від 27.11.2015 № 10183 на суму 85549,22 грн.; від 30.11.2015 № 10315 на суму 10027,20 грн., тобто всього позивачем надано послуг на суму 168411,42 грн. У вказаних актах зазначено, що вони є підставою для оплати, до терміну і якості виконаних робіт замовник претензій не має, роботи виконані в повному обсязі. Ці акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

За твердженням ТОВ Альфатех, згідно усних домовленостей сторін позивачем раніше вже надавались відповідні послуги ТОВ Юг-Спецтранс, які були оплачені ТОВ Юг-Спецтранс в більшій сумі ніж їх вартість, у звязку з чим у ТОВ Альфатех виникла заборгованість перед відповідачем у сумі 47687,17 грн. З урахуванням цієї суми та здійсненої ТОВ Юг-Спецтранс оплати наданих послуг за платіжним дорученням від 25.11.2015 № 117 на суму 30000,00 грн., позивачем зараховано оплату виконаних ним робіт за актом від 24.11.2015 № 10241 у повному обсязі, а решту грошових коштів у сумі 11269,67 грн. у рахунок передоплати вартості робіт, виконаних за актом від 27.11.2015 р. № 10183. Відтак, у звязку з припиненням відповідачем виконання своїх грошових зобовязань за укладеним між ними договором загальна сума заборгованості з оплати вартості виконаних робіт склала 90724,25 грн. (основний борг).

21.04.2016 ТОВ Альфатех звернулось до ТОВ Юг-Спецтранс з досудовою претензією про сплату заборгованості в сумі 90724,25 грн. за договором від 23.11.2015 № 23/11-2015, додавши акт № 20/04 звірки взаємних розрахунків за період 23.11.2014-20.04.2016, що підтверджується відповідним поштовим фіскальним чеком та описом вкладення. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у звязку з чим ТОВ Альфатех звернулось з вищезгаданим позовом, нарахувавши 3 % річних у сумі 2498,30 грн. та 9606,29 грн. інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1-2 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У силу ч. 1 ст. 854 названого Кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

У п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Юг-Спецтранс в порушення умов укладеного між сторонами договору від 23.11.2015 № 23/11-2015 не оплатило виконані ТОВ Альфатех роботи за відповідними актами від 24.11.2015 № 10241, від 27.11.2015 № 10183 та від 30.11.2015 № 10315, у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 90724,25 грн. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Розглядаючи спір по суті, місцевий господарський суд зауважив, що при розрахунку 3% річних за актами виконаних робіт від 27.11.2015 № 10183 та від 30.11.2015 № 10315 позивачем помилково включено останні дні строку сплати заборгованості в періоди прострочення зобовязання, у звязку з чим судом здійснено власний розрахунок, відповідно до якого з відповідача правильно стягнуто на користь позивача 3% річних за вказаними актами у розмірах 1167,21 грн. (період прострочення - 03.12.2015 31.10.2016) та 135,58 грн. (період прострочення - 06.12.2015 31.10.2016) відповідно. Що стосується решти позовних вимог, суд вірно задовольнив їх у повному обсязі через обґрунтованість та доведеність матеріалами справи.

Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції.

Зауваження скаржника про те, що він не отримував копії процесуальних документів у даній справі, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

У абз. 3 п.п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розяснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Матеріали справи містять докази направлення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (54001, АДРЕСА_1), копій ухвали про порушення провадження від 14.11.2016 та ухвали про виправлення описки від 15.11.2016, однак копії вказаних ухвал повертались підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (а.с. 36-37, 40-41).

Відтак, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та виправлення описки було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та підтвердженою представником відповідача у судовому засіданні від 08.02.2017, однак повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, адресат - ТОВ Юг-Спецтранс вважається повідомленим судом про час і місце розгляду справи.

Стосовно доводів скаржника про те, що надані позивачем в якості доказів у справі акти виконаних робіт від 15.10.2015 № 10012 на суму 76610,27 грн. та від 15.10.2015 № 9995 на суму 14497,10 грн. сторонами не оформлялись, а уповноваженою особою на підписання актів виконаних робіт станом на 15.10.2015 був директор ТОВ Юг-Спецтранс, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ Альфатех послалось саме на акти виконаних робіт від 24.11.2015 № 10241 на суму 72835,00 грн., від 27.11.2015 № 10183 на суму 85549,22 грн. та від 30.11.2015 № 10315 на суму 10027,20 грн. Як вище зазначено, згідно вказаних актів до терміну і якості виконаних робіт замовник претензій не має, роботи виконані в повному обсязі. Ці акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Ті ж акти, на які посилається скаржник (від 15.10.2015 № 10012 на суму 76610,27 грн. та від 15.10.2015 № 9995 на суму 14497,10 грн.), були надані позивачем в якості доказів існування ділових відносин між сторонами до укладення вищезгаданого договору. Як вбачається з цих актів, вони підписані головним механіком ОСОБА_3 та скріплені печаткою ТОВ Юг-Спецтранс. Крім того, як свідчать платіжні доручення (призначення платежів) № 72 від 06.10.2015 та № 73 від 06.10.2015, відповідач оплатив виставлені позивачем рахунки № 11904 від 24.09.2015 та № 11908 від 24.09.2015 відповідно. Виставлення вказаних рахунків для оплати робіт та запчастин згідно актів виконаних робіт від 15.10.2015 № 10012 та від 15.10.2015 № 9995 підтверджується повним збігом переліку робіт та запчастин за актами та рахунками.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про те, що акти виконаних робіт від 15.10.2015 № 10012 на суму 76610,27 грн. та від 15.10.2015 № 9995 на суму 14497,10 грн. сторонами не оформлялись, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів через їх необґрунтованість.

Щодо тверджень скаржника про відсутність у матеріалах справи передбачених Договором заявок замовника ТОВ Юг-Спецтранс та виставлених відповідно до таких заявок рахунків на передоплату, судова колегія зазначає, що своєчасне подання в письмовому вигляді заявок на проведення ремонту і ТО згідно умов Договору є обовязком відповідача. Невиконання даного обовязку не може бути підставою для не здійснення оплати виконаних позивачем робіт. Відтак, вище перелічені акти від 24.11.2015 № 10241, від 27.11.2015 № 10183 та від 30.11.2015 № 10315 є достатньою підставою для оплати виконаних ТОВ Альфатех робіт.

Посилання відповідача на те, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ Юг-Спецтранс на дату подання позову заборгованість позивача перед відповідачем складає 383,12 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, а отже, на думку ТОВ Юг-Спецтранс, у ТОВ Альфатех відсутні підстави для стягнення як основного боргу, так і нарахування штрафних санкцій, не заслуговують на увагу, так як доказів оплати виконаних позивачем за Договором робіт відповідачем не надано, а вказаний акт звірки взаєморозрахунків позивачем не підписаний, доказів направлення цього акта на адресу останнього не надано.

Стосовно доводів скаржника про те, що матеріали справи не містять письмових повідомлень позивача про неналежне виконання скаржником своїх зобовязань за договором та призупинення виконання позивачем своїх зобовязань відповідно до п. 5.2 вказаного вище договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

По-перше, як вище згадувалось, ТОВ Альфатех 21.04.2016 направило до ТОВ Юг-Спецтранс досудову претензію про сплату заборгованості в сумі 90724,25 грн. за договором від 23.11.2015 № 23/11-2015, додавши акт № 20/04 звірки взаємних розрахунків за період 23.11.2014-20.04.2016, однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

По-друге, зі змісту п. 5.2 Договору слідує, що виконання зобовязань за цим договором може бути призупинено для будь-якої з сторін у разі одноразового невиконання обовязків виконавцем або замовником (п.2.1-2.2 цього договору) до виконання другою стороною таких обовязків, тобто це саме право, а не обовязок сторін. Невикористання даного права не може саме по собі свідчити про належне виконання сторонами своїх обовязків за Договором.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи ТОВ Юг-Спецтранс не спростовують викладених вище висновків господарського суду першої інстанції, оскаржуване рішення прийнято відповідно до положень чинного законодавства та матеріалів справи, а тому підстави для скасування чи зміни даного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2016 по справі № 915/1205/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено 10.02.2017.

Головуючий суддя:Т.Я. Гладишева

Суддя: В.М. Головей

Суддя:Я.Ф. Савицький