Рішення № 64678711, 13.02.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 лютого 2017 р. Справа № 903/95/17

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Сердюкова Аліна Олегівна

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 10.02.2017р.,

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом приватного підприємства "Будіндустріяресурс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Р" про стягнення 50 164,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Будіндустріяресурс" звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Р" про стягнення 50 164,91 грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.01.2017р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.02.2017р.

В судовому засіданні 13.02.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду від 31.01.2017р. надіслана відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві 43026, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Єршова, будинок 11. Ця ж адреса зазначена і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвала суду від 31.01.2017р. про порушення провадження у справі повернулась з поштовою відмітко «За не запитом».

Як розяснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.3.9.1. п.3.9. постанови №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю представника відповідача, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10.01.2014р. по 13.02.2014р. між позивачем - приватним підприємством "Будіндустріяресурс", як постачальником та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Будінвест Р" як покупцем досягнуто домовленості щодо поставки товару будівельних матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На виконання домовленості щодо поставки товару позивач передав відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 29 623,12 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № МХ-0000091 від 10.01.2014 p., № МХ-0000098 від 10.01.2014 p., № МХ-0000118 від 11.01.2014 p., № МХ-0000146 від 13.01.2014 p., № МХ-0000148 від 13.01.2014 р, № МХ-0000167 від 15.01.2014 p., № МХ-0000183 від 15.01.2014 p., № MX -0000203 від 16.01.2014 p., № МХ-0000220 від 16.01.2014 p., № МХ-0000246 від 17.01.2014р.,№ МХ-0000275 від 18.01.2014 p., № МХ-0000306 від 21.01.2014 p., № МХ-0000309 від 21.01.2014 p., № МХ-0000350 від 22.01.2014 p., № МХ-0000369 від 23.01.2014 p., № МХ-0000405 від 25.01.2014 p., № МХ-0000424 від 27.01.2014 p., № МХ-0000455 від 28.01.2014 p., № МХ-0000533 від 01.02.2014 p., № МХ-0000550 від 03.02.2014 p., № МХ-0000644 від 07.02.2014 p., № МХ-0000645 від 07.02.2014 p., № МХ-0000770 від 13.02.2014р. (а.с.12-34) та копіями довіреностей №9 від 10.01.2014р., №26 від 21.01.2014р., №40 від 03.02.2014р. (а.с.35-37).

Проте, всупереч досягнутій домовленості, відповідач після отримання будівельних матеріалів зобовязання з оплати виконав частково 19.03.2014р. перерахував позивачу 5000 грн., що підтверджується копією виписки по рахунку (а.с.38).

Таким чином, заборгованість відповідач перед позивачем за поставлений товар становить 24623,12 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем домовленості щодо оплати вартості переданого товару позивач звернувся з позовом в суд про стягнення з відповідача залишку заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, оскільки між сторонами не було укладено письмового договору, у відповідача виник обовязок оплатити товар одразу після його прийняття.

Оскільки відповідач не здійснив оплату вартості переданого товару в повному обсязі, вимога позивача про стягнення з відповідача 24623,12 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Позивач у позовній заяві також просить стягнути з відповідача 2104,77 грн. процентів річних за період з 20.03.2014р. по 23.01.2017р. та 23437,02 грн. збитків, завданих інфляцією, за період квітень 2014р. грудень 2016р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із простроченням відповідачем оплати вартості переданого позивачем за видатковими накладними товару, з нього слід стягнути 2104,77 грн. процентів річних за період з 20.03.2014р. по 23.01.2017р. та 23437,02 грн. збитків, завданих інфляцією, за період квітень 2014р. грудень 2016р.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати в розмірі 1600 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест Р" (43026, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Єршова, будинок 11, код ЄДРПОУ 37821887) на користь приватного підприємства "Будіндустріяресурс" (33027, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32038585) заборгованість в розмірі 50164,91 грн. (пятдесят тисяч сто шістдесят чотири гривні девяносто одну копійку) (з яких 24 623,12 грн. боргу, 2104,77 грн. процентів річних, 23437,02 грн. збитків завданих інфляцією) та 1600 грн. (одну тисячу шістсот гривень) витрат, повязаних з оплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

13.02.2017

СуддяІ. О. Гарбар