Постанова № 64678246, 03.02.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року справа № 823/2077/16

12 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: представника позивача Юревича С.В. - за довіреністю, представника відповідача Осколкової К.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - позивач) з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову від 26.01.2017, просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» (далі - відповідач) кошти на суму податкового боргу в розмірі 528 181 грн 41 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у вказаній сумі, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також пені, нарахованої у зв'язку із простроченням сплати основної суми недоїмки. Податкове зобов'язання відповідача є узгодженим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість є новоствореним боргом та залишається непогашеною. Наголошував на обов'язку контролюючих органів застосувати положення п. 87.9. ст.87 Податкового кодексу України, який передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. А тому, сплачені відповідачем кошти згідно наданих платіжних доручень були спрямовані в рахунок погашення попереднього податкового боргу по черговості його виникнення. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях наданих суду 17.01.2017. Також зазначила про сплату відповідачем сум заявлених у позовних вимогах позивача. Пояснила, що до розміру суми податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення, протиправно включено суму штрафу, застосованого в результаті виявлення порушень відповідачем вимог Податкового кодексу України, що відображено в акті перевірки №5540/23-01-12-02/30956059 від 15.11.2016 року. На підставі зазначеного акту позивачем було прийнято податкові-повідомлення рішення №0016621202 та №0022041202 від 17.11.2016. Представник відповідача пояснила, що відповідачем оскаржено податкове-повідомлення рішення №0016621202 від 17.11.2016 в адміністративному порядку, а тому сума податкових зобов'язань згідно податкового-повідомлення рішення №0022041202 від 17.11.2016 також є неузгодженою, оскільки вказані рішення прийнято на підставі одного акту перевірки. Враховуючи вищевикладене просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа та перебуває на обліку в державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

Станом на день розгляду справи в суді за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 528 181 грн 41 коп., у тому числі 366 944 грн 71 коп. з податку на додану вартість та 161 236 грн 70 коп. по податку на прибуток.

Так вказаний борг з податку на додану вартість виник на підставі часткової сплати узгоджених сум згідно:

- податкової декларації з податку на додану вартість №9078936489 від 17.05.2016, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено зобов'язання до сплати за квітень 2016 року у сумі 274 444 грн 00 коп.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9102359645 від 21.06.2016, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено зобов'язання до сплати за травень 2016 року у сумі 229 289 грн 00 коп.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9171475753 від 19.09.2016, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено зобов'язання до сплати за серпень 2016 року у сумі 12 793 грн 00 коп.;

- податкової декларації з податку на додану вартість №9197969270 від 20.10.2016, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено зобов'язання до сплати за вересень 2016 року у сумі 34 636 грн 00 коп.

У зв'язку з порушенням відповідачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового кодексу України, а саме: затримкою реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів; затримкою реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів; затримкою реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів; затримкою реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів; відсутністю реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2016 року № 0022041202 про застосування штрафу в сумі 80 223 грн 34 коп.

Доказів оскарження зазначеного рішення в адміністративному чи судовому порядку до суду не було надано, відтак визначене позивачем грошове зобов'язання є узгодженим.

Також, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня по податку на додану вартість у сумі 4 946 грн 52 коп.

Податковий борг з податку на прибуток виник у зв'язку з частковою сплатою узгоджених сум згідно:

- податкової декларації №9071789182 від 04.05.2016, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено зобов'язання до сплати за 1 квартал 2016 року у сумі 5 901 грн 00 коп.;

- податкової декларації №9139104651 від 08.08.2016, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено зобов'язання до сплати за 1 півріччя 2016 року у сумі 78 303 грн 00 коп.;

- податкової декларації №9212335548 від 09.11.2016, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено зобов'язання до сплати за три квартали 2016 року у сумі 46 176 грн 00 коп.

За несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня по податку на прибуток у сумі 30 856 грн 70 коп.

У зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу за попередні звітні періоди, що також підтверджується постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2016 року у справі №823/526/16, яка згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у вказаній справі набрала законної сили 24.11.2016 року (а. с. 91 - 97), а відповідачем не дотримано, передбаченої вимогами Податкового кодексу України, черговості платежів, сплачені відповідачем кошти згідно наданих платіжних доручень були спрямовані в рахунок погашення попереднього податкового боргу по черговості його виникнення.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Статтею 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Вимогами п.58.1. Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Щодо посилання відповідача на неприпустимість включення позивачем до суми податкового боргу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим рішенням від 17.11.2016 року № 0022041202, у зв'язку з оскарженням в адміністративному порядку податкового-повідомлення рішення від 17.11.2016 №0016621202, суд зазначає наступне.

17.11.2016 року на підставі акту про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 15.11.2016 року №5540/23-01-12-02/30956059 державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0016621202 про застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 42 090 грн 99 коп. за порушення термінів сплати податку на додану вартість.

Суду надано докази оскарження відповідачем в адміністративному порядку лише податкового повідомлення-рішення від 17.11.2016 №0016621202.

Згідно рішення про результати розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області від 26.01.2017 № 1517/23-00-10-0116, наданого представником позивача в судовому засіданні 03.02.2017 року вбачається, що в ході перевірки, результати якої оформлені зазначеним актом, працівниками державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області дійсно було встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» своєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Тому податкове повідомлення-рішення №0016621202 від 17.11.2016 залишено без змін.

Разом з тим, в податковому повідомленні-рішенні № 0022041202 від 17.11.2016 про застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 80 223 грн 34 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ відсутнє посилання на те, що воно прийнято на підставі зазначеного акту.

Таким чином, з огляду на те, що доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 17.11.2016 року № 0022041202 про застосування до відповідача штрафу в сумі 80 223 грн 34 коп. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних та за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ до суду не було надано, а предметом розгляду під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.11.2016 №0016621202 було встановлення, зазначеного в акті перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 15.11.2016 року №5540/23-01-12-02/30956059, факту порушення відповідачем своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до суми податкового боргу суми податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2016 року № 0022041202.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України).

Таким чином, позивачем у відповідності із п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховано вищезазначену пеню.

Разом з тим, суд зауважує, що період та підстави нарахування пені підтверджуються даними інтегрованих карток платника податку (карток особового рахунку) стосовно кожного податку (а. с. 15 -21, 26), котрі були надіслані відповідачу податковим органом разом із позовною заявою.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вимогами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлено та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 21.11.2013 №189-22 (а. с. 8) на суму 78 626 грн 23 коп.

Слід звернути увагу на те, що Податковий кодекс України не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Щодо посилання відповідача на повну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання, заявлених у позовних вимогах позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг за попередні звітні періоди, тому сплачені відповідачем кошти згідно наданих платіжних доручень (а.с. 50, 54 - 55, 59, 63, 67, 84) були спрямовані позивачем в рахунок погашення попереднього податкового боргу по черговості його виникнення, а тому станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача по податку на додану вартість та по податку на прибуток становить 528 181 грн. 41 коп., яка підлягає до стягнення в судовому порядку.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3-95-4 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

За приписами ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» (18015, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Піонерська, 54, ідентифікаційний код 30956059) на користь бюджету через державну податкову інспекцію м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) кошти на суму податкового боргу в розмірі 528 181 (п'ятсот двадцять вісім тисяч сто вісімдесят одна) грн 41 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 08.02.2017.