Постанова № 64678119, 24.01.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/2735/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретаріСвинобой О.В. за участі:представника позивача Ткачука Ю.Г. представників відповідача Кундиловської М.М. і Басової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень форми "Р" № 000047/22-01-22-04 від 04.06.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з ввізного мита та нараховані штрафні санкції у розмірі 104208,28 грн, та № 000048/22-01-22-04 від 04.06.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції у розмірі 757711,01 грн.

На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" вимог статті 52 Митного кодексу України у частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених за МД від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009856, від 02.07.2013 року №400050000/2013/009875, від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2013/011801, від 22.08.2013 року №400050000/2013/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2013/014912, від 19.09.2013 року №400050000/2013/015190. При визначенні митної вартості відповідач не досліджував документи, які підтверджують митну вартість імпортованих товарів та вактичну сплату їх вартості і митних платежів. Вказує, що в порушення приписів статті 19 Конституції України і статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) відповідач проігнорував заявлену позивачем митну вартість імпортованих товарів на підставі укладеного зовнішньоекономічного контракту, інвойсів, та платіжних доручень про сплату грошових коштів за імпортований товар, надавши перевагу відомостям, вказаним в отриманих експортних деклараціях, не підтверджених первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважають спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки порушення позивачем вимог Митного кодексу України встановлене актом документальної невиїзної перевірки №Н/0015/4/22-01-22-04/0038100166 від 07.05.2014 року. Вказують, що розрахунок заниження податкового зобов'язання позивача ґрунтується на визначенні робочою групою бази оподаткування (митної вартості) митними платежами шляхом перевірки фактурної вартості товару (ціни придбання) на підставі офіційно отриманих від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини документів, зокрема декларацій країни відправлення від 03.06.2013 року №13270100ЕХ032413, від 11.06.2013 року №13270100ЕХ034186, від 15.06.2013 року № 132701ООЕХОЗ5299, від 02.07.2013 року №13270100ЕХ038983, від 27.07.2013 року №13270100ЕХ044905, від 13.08.2013 року №13270100ЕХ047375, від 12.09.2013 року №13270100ЕХ054279. Зазначає, що матеріали, які стали підставою для перевірки, були офіційно отримані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику - ДФС України, в межах реалізації міжурядової Угоди України та Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях (Анкара, 27 листопада 1996 року), відповідно до якої, митні органи надають один одному по одержаних запитах усю інформацію, що може сприяти у забезпеченні правильності стягнення мита, податків, зборів чи нарахувань, що провадиться митними органами, зокрема інформацію, яка допомагає визначити митну вартість товарів. Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Вважають що, податкові повідомлення - рішення форми "Р" № 000047/22-01-22-04 від 04.06.2014 року, та № 000048/22-01-22-04 від 04.06.2014 року ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та скасуванню не підлягають.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" (код ЄДРПОУ 38100166) зареєстроване 07.02.2012 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.

25.05.2013 року позивач уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) № 4/13 UA з турецькою компанією-продавцем SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI.

Відповідно до умов контракту № 4/13 UA продавець передає покупцю у власність на умовах пункту 2.2 діючого контракту пряжу (п.1), кількість, асортимент і ціни на яку погоджуються сторонами в інвойсах на кожну партію товару, які є невід»ємною частиною контракту (п.2.1); поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах СТР-Хмельницький (п.2.2); ціна на кожну партію товару погоджується сторонами і зазначається у товаросупровідних інвойсах, які є невід'ємною частиною укладеного контракту (п.3.1).

Для митного оформлення товару, що надійшов на митну територію України від продавця SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI на виконання контракту № 4/13 UA, позивач подав Хмельницькій митниці митну декларацію №400050000/2012/009856 від 02.07.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47037 від 01.06.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 44 535,5 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 355 972,25 грн., митну декларацію №400050000/2013/009875 від 02.07.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47039 від 11.06.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 44 110,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 352577,22 грн., митну декларацію № 400050000/2013/009876 від 02.07.2013 року, в тому числі інвойс № 47040 від 14.06.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 45 684,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 365 156,61 грн., митну декларацію №400050000/2013/011801 від 29.07.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 47045 від 01.07.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 47 824,18 доларів США, що за офіційним курсом на день митного оформлення становить 382258,67 грн, митну декларацію № 400050000/2013/013502 від 22.08.2013 року з товаросупровідними документами, в тому числі інвойс № 1601 від 27.07.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 31 598,42 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 252 566,17 грн., митну декларацію № 400050000/2013/014912 від 13.09.2013 року з товаросупровідними документи, в тому числі інвойс № 1607 від 12.08.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 30 406,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 243 038,67 грн, митну декларацію № 400050000/2013/015190 від 19.09.2013 року з товаросупровідними документи, в тому числі інвойс № 1613 від 11.09.2013 року, відповідно до якого фактурна вартість товарів становить 46 427,0 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 371 091,01 грн.

Оплата придбаного товару здійснена позивачем платіжними дорученнями від 20.06.2013 року сумі 44 535,5 доларів США (інвойс № 47037 від 01.06.2013 року), від 18.06.2013 року на суму 10 000 доларів США та від 19.06.2013 року на суму 34 110,75 доларів США (інвойс № 47039 від 11.06.2013 року), від 01.07.2013 року на суму 10 684,55 доларів США та від 09.07.2013 року на суму 35 000 доларів США (інвойс № 47040 від 14.06.2013 року), від 11.07.2013 року на суму 20 000 доларів США та від 12.07.2013 року на суму 27 824,18 доларів США (інвойс № 47045 від 01.07.2013 року), від 16.08.2013 року на суму 24 500 доларів США та від 22.08.2013 року на суму 7 098,42 доларів США (інвойс № 1601 від 27.07.2013 року), від 02.09.2013 року на суму 11 100 доларів США та від 13.09.2013 року на суму 10 000 доларів США (інвойс № 1607 від 12.08.2013 року), від 17.10.2013 року на суму 46 427 доларів США (інвойс № 1613 від 11.09.2013 року).

Після завершення митного контролю та сплати позивачем митних платежів Хмельницька митниця здійснила митне оформлення зазначеного товару за ціною договору.

Отримавши в березні 2014 року від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копії експортні декларації № 13270100ЕХ032413 від 03.06.2013 року, згідно до якої фактурна вартість товарів становить 94 828,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 757 963,72 грн., № 13270100ЕХ034186 від 11.06.2013 року, фактурна вартість товарів становить 94 762,65 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 757 437,86 грн., № 13270100ЕХ035299 від 15.06.2013 року, фактурна вартість товарів становить 98 143,61 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 784 461,87 грн., № 13270100ЕХ038983 від 02.07.2013 року, фактурна вартість товарів становить 102 740,17 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 821 202,18 грн., № 13270100ЕХ044905 від 27.07.2013 року фактурна вартість товарів становить 86 640,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 692 520,23 грн., № 13270100ЕХ047375 від 13.08.2013 року, фактурна вартість товарів становить 83 372,5 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 666 396,39 грн., № 13270100ЕХ054279 від 12.09.2013 року, фактурна вартість товарів становить 98 855,96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день митного оформлення становить 790 155,69 грн., начальник Головного управління ДФС у Хмельницькій області видав наказ від 15.04.2014 року №230 «Про проведення документальної невиїзної перевірки стану дотримання ТОВ «Авантаж-ФБ» законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів від 02.07.2013 року № 400050000/2012/009856, від 02.07.2013 року № 400050000/2012/009875, від 02.07.2013 року №400050000/2012/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2012/011801, від 22.08.2013 року № 400050000/2012/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2012/014912 і від 19.09.2013 року № 400050000/2012/015190».

Результати перевірки оформлені актом від 07.05.2014 року №Н/0015/4/22-01-22-04/0038100166, в якому викладені висновки посадових осіб відповідача про порушення позивачем статті 52 МК України в частині достовірності визначення митної вартості товарів, оформлених зазначеними вище вантажними митними деклараціями, та заниження у зв»язку з цим податкових зобов»язань з податку на додану вартість та ввізного мита на загальну суму 689535,43 грн.

На підставі акту перевірки, керуючись підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, та абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 04.06.2014 року:

№ 000048/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 606168,81 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 151542,20 грн;

№ 000047/22-01-22-04 про збільшення суми грошового зобов'язання з ввізного мита на 83366,62 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 20841,66 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

У пункті 41.3 статті 41 ПК України зазначено, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються ПК України, МК України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, на підставі відомостей, зазначених в отриманих документах, шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

За змістом пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1 платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2 дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3 згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.4 рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5 дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6 результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Таким чином, встановлене пунктом 54.4 статті 54 ПК України право контролюючого органу щодо самостійного визначення бази оподаткування та податкових зобов'язань платника податків може бути реалізоване лише шляхом перевірки діяльності платника податків або здійснення митного контролю після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, в результаті яких встановлене заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Суд встановив, що задекларована позивачем у ВМД від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009856, від 02.07.2013 року №400050000/2013/009875, від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2013/011801, від 22.08.2013 року №400050000/2013/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2013/014912, від 19.09.2013 року №400050000/2013/015190 та фактично сплачена митна вартість товарів визначена ним за ціною договору відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2013 року № 4/13 UA на підставі відвантажувальних інвойсів, отриманих від продавця на кожну партію отриманого товару, та підтверджується документами, поданими для його митного оформлення, складеними у відповідності до умов контракту та діючого законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для: 1) нарахування митних платежів; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

За змістом частини 8 статті 52 МК України відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене, наводяться у декларації митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 МК України).

Контролюючий орган, здійснивши в процесі митного контролю, митне оформлення товару, що надійшов відповідно до ВМД від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009856, від 02.07.2013 року №400050000/2013/009875, від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2013/011801, від 22.08.2013 року №400050000/2013/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2013/014912, від 19.09.2013 року №400050000/2013/015190, підтвердив правомірність заявленої позивачем митної вартості за ціною договору та, відповідно, митних платежів.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, згідно з вимогами пункту 4 розділу 5 статті 54 МК України орган доходів і зборів має право проводити перевірки у порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, а саме шляхом проведення документальних перевірок.

Здійснення таких перевірок передбачено пунктом 4 частини п'ятої статті 54 та пунктом 7 частини першої статті 336 МК України, пунктом 4 розділу III Порядку N 618.

Вимоги до рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, яке приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, встановлені статтею 55 МК України. За змістом частин 1-2 цією норми, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

У листі від 04.08.2016 р. N 26593/7/99-99-19-01-01-17 державна фіскальна служба України роз»янила, що рішення про правильність визначення митної вартості товарів у таких випадках зазначається в акті про проведення перевірки, в якому також, в разі відповідного результату, фіксуються відомості щодо надмірно сплачених коштів.

Таким чином, оскільки МК України не встановлено інше, визначені статтею 55 МК України вимоги щодо змісту рішення про корегування митної вартості поширюються також на рішення про визначення митної вартості, зазначені у акті про проведення перевірки.

Відповідно до пунктів1 і 2 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд встановив, що викладені в акті висновки (рішення) посадових осіб відповідача про порушення позивачем статі 52 МК України в частині достовірності визначення митної вартості товарів, придбаних відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 25.05.2013 року № 4/13 UA з турецькою компанією-продавцем SIRESI DIS TICARET SANAYI VE TICARET LTD.STI, базуються на отриманих від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копіях декларацій країни відправлення від 03.06.2013 року №13270100ЕХ032413, від 11.06.2013 року №13270100ЕХ034186, від 15.06.2013 року № 132701ООЕХОЗ5299, від 02.07.2013 року №13270100ЕХ038983, від 27.07.2013 року №13270100ЕХ044905, від 13.08.2013 року №13270100ЕХ047375, від 12.09.2013 року №13270100ЕХ054279, які містять інформацію про вартість товару, відмінну від вартості, задекларованої позивачем до митного оформлення.

Зазначені розбіжності у відповідності до частини 3 статті 53 МК України є підставою для надіслання до позивача письмової вимоги про надання протягом 10 календарних днів додаткових документів та пояснень. Однак, акт перевірки не містить інформації про надіслання такого запиту позивачу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом частин 2 і 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 5 статті 57 МК України).

Згідно до частини 6 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Акт перевірки від 07.05.2014 року №Н/0015/4/22-01-22-04/0038100166, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не містить інформації про застосовані відповідачем методи для визначення митної вартості товару, що надійшов відповідно до ВМД від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009856, від 02.07.2013 року №400050000/2013/009875, від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2013/011801, від 22.08.2013 року №400050000/2013/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2013/014912, від 19.09.2013 року №400050000/2013/015190, та правових обґрунтувань їх застосування.

Натомість, в судовому засіданні представники відповідача пояснили, що висновки щодо митної вартості зазначеного товару сформовані з застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) на підставі отриманих від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини копій декларацій від 03.06.2013 року №13270100ЕХ032413, від 11.06.2013 року №13270100ЕХ034186, від 15.06.2013 року № 132701ООЕХОЗ5299, від 02.07.2013 року №13270100ЕХ038983, від 27.07.2013 року №13270100ЕХ044905, від 13.08.2013 року №13270100ЕХ047375, від 12.09.2013 року №13270100ЕХ054279, які містять інформацію про вартість товару, відмінну від вартості, зазначеної продавцем у товаросупровідних документах, що надійшли одночасно з імпортованим товаром та подані позивачем до митного оформлення.

У відповідності до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, у зв»язку з розбіжностями у документах, поданих позивачем до митного оформлення товару, та документах, що надійшли від Міністерства митної справи та торгівлі Республіки Туреччини, застосування відповідачем першого методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) № 4/13 UA для визначення бази оподаткування операцій з придбання товару (його митної вартості), суперечить вимогам частини 2 статті 58 МК України.

При цьому суд враховує, що згідно до п. 3.1 контракту № 4/13 UA від 25.05.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару. В обгрунтування прийнятого рішення про визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору) відповідач не надав суду копії інвойсів, оформлених продавцем товару, з зазначенням вартості імпортованого товару на рівні 94 828,44 доларів США, 94 762,65 доларів США, 98 143,61 доларів США, 102 740,17 доларів США, 86 640,84 доларів США, 83 372,5 доларів США і 98 855,96 доларів США.

Відповідачем під час визначення митної вартості не з'ясовував питання фактичної суми сплати за отримані позивачем товари, не досліджував документи, які підтверджують митну вартість імпортованих товарів, не встановив недійсність вищезгаданого контракту з підстав передбачених ЦК України, як і всіх документів наданих позивачем при розмитненні товару.

Суд також враховує, що саме за першим методом визначив митну вартість товару, задекларовану у ВМД від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009856, від 02.07.2013 року №400050000/2013/009875, від 02.07.2013 року № 400050000/2013/009876, від 29.07.2013 року № 400050000/2013/011801, від 22.08.2013 року №400050000/2013/013502, від 13.09.2013 року №400050000/2013/014912, від 19.09.2013 року №400050000/2013/015190. Контролюючий орган, здійснивши в процесі митного контролю перевірку поданих позивачем документів, підтвердив правомірність заявленої ним митної вартості за ціною договору.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі судового розгляду відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 000047/22-01-22-04 та № 000048/22-01-22-04 від 04.06.2014 року, тому позовні вимоги про їх скасування необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, Митним та Податковим кодексами України, ст. ст. 2,11, 17, 18, 19, 71, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення головного управління ДФС у Хмельницькій області від 04.06.2014 року №000047/22-01-22-04 і №000048/22-01-22-04.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж - ФБ" 12929,0 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2017 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук