Постанова № 64677134, 21.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 р. Справа № 804/5227/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю сторін:

представника позивача Селищевої О.В.,

Білухи Р.М.

представника відповідача Синявського І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-2003» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгро-2003» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0000151401 від 29.07.2016 р. та № 0000161401 від 29.07.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18.08.2016 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

30.08.2016 року від Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надійшли заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначено, що зазначивши, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Документальне підтвердження проведених господарських операцій з вищезазначеними підприємствами відповідач не визнав, вважаючи, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. За твердженнями відповідача діяльність підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгро-2003» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01 01.2010 року по 30.04.2016р.

За результатами перевірки складено акт № 2072/04-61-14-01/32354026 від 08.07.2016 року.

Згідно ст.75, ст.78 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факти відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання пояснень необхідно відобразити в акті.

За висновками перевірки встановлено порушення пунктів п.п.138 1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 7 635 344 грн., у тому числі за 2012 рік на суму 838 248 грн., за 2013 рік на суму 6 797 096 грн. та зменшення збитків за 2013р. на суму 1 908 500 грн.

На підставі акту перевірки № 2072/04-61-14-01/32354026 від 08.07.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000151401 від 29.07.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток привтних підприємств на суму 6797096,00 грн. - за основним платежем та на суму 3398548,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000161401 від 29.07.2016 року, яким зменшено суму від'много значення об'єкта оподаткування податковм на прибуток в розмірі 1908500,00 грн.

Судом встановлено, що 05.10.2012 року між позивачем та ТОВ «ЛАНТІКОМ» укладено договір поставки №05/10, на підтаві якого підприємством було отримано товар (насіння гарбузове, напівфабрикат насіння соняшникового, фісташку та інш.) на суму 1223695,00 грн.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні № 126 від 08.10.12 р., № 127 від 09.10.12 р., № 266 від 19.10.12 р.. № 507 від 22.10.12 р., № 267 від 22.10.12 р„ № 508 від 25.10.12 р., № 509 від 29.10.12 р., № 510 від 29.10.12 р., № 83 від 05.11.12 р., № 169 від 12.11.12 р., № 392 від 13.11.12 р., № 170 від 13.11.12 р № 393 від 23.11.12 р., № 771 від 23.11.12 р., № 772 від 30.11.12 р., а також товарно-транспортні накладні.

Також, 01.12.2012 року між позивачем та ТОВ «МАРІТЕН» укладено договір поставки № 01/02-12.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні № 331 від 17.02.12 р., № 332 від 23.02.12 р„ № 875 від 27.02.12 р., № 876 від 28.02.12 р„ № 230 від 16.03.12 р., № 419 від 19.03.12 р., № 786 від 23.03.12 р., № 296 від 09.04.12 р„ № 295 від 09.04.12 р . № 297 від 13.04.12 р., № 298 від 16.04.12р., № 622 від 20.04.12 р., № 623 від 23.04.12 р., № 178 від 08.05.12 р., № 1895 від 24.05.12 р., № 1896 від 30.05.12 р., № 538 від 19.06.12 р., № 539 від 21.06.12 р., № 573 від 20.07.12 р., № 574 від 20.07.12 р., № 794 від 25.07.12 р., № 795 від 25.07.12 р.. № 206 від 03.08.12 р., № 207 від 06.08.12 р., № 208 від 06.08.12 р., № 490 від 17.08.12 р., № 924 від 28.08.12 р., № 797 від 28.08.12 р., № 21091 від 21.09.12 р., № 21092 від 21.09.12 р., № 24091 від 24.09.12 р., № 24092 від 24.09.12 р.

Крім того, 01.12.2012 року між позивачем та ТОВ «АРТ-ЛЕГІОН» укладено договір поставки № 28/11.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: видаткові накладні № 20116 від 02.01.13 р., № 30117 від 03.01.13 р., № 40123 від 04.01 13 р., № 90115 від 09.01.13 р., №110116 від 11.01.13 р., № 110125 від 11.01.13 р., № 150135 від 15.01.13 р„ № 170116 від 17.01.13 р., № 210134 від 21.01.13 р., № 250110 від 25.01.13 р., № 300141 від 30.01.13 р., № 300180 від 30.01.13 р., № 3101137 від 31.01.13 р., № 3101223 від 31.01.13 р.

Перевезення товару по укладеному з ТОВ «АРТ-ЛЕГІОН» договору поставки № 28/11 від 28.11.12р., здійснювалось на підставі Договору перевезення товарів автомобільним транспортом №8 від 01.02.2012 року укладеного з ТОВ «С І. Груп Транс» (35042793), згідно якого останнім було надано послуги з оформленням товарно-транспортних накладних №20116/7 від 02.01.13 p., №20116/8 від 02.01.13 p., № 20116/5 від 02.01.13 p., №20116/6 від 02.01.13 p., №20116/9 від 32 01.13 p., №20116/1 від 02.01 13 p., №20116/2 від 02.01.13 р. , №20116/3 від 02.01.13 p., №20116/4 від 02.01.13 p., №30117/1 від 03.01.13 p., №30117/4 від 03.01.13 p., №30117/5 від 33.01.13 p., №30117/6 від 03.01.13 р. , №30117/7 від 03.01.13 p., №30117/8 від 03.01.13р., №30117/9 від 03.01 13 p., №30117/2 від 03.01.13 p., №30117/3 від 03.01.13 р.,№ 40123/1 від 34.01.13 p., №40123/2 від 04.01.13 p., № 40123/3 від 04.01.13 p., №40123/7 від 04.01.13 p., Є40123/8 від 04.01.13 p., №40123/9 від 04.01.13 p., №40123/4 від 04.01.13 p., №40123/5 від 04.01.13 p., №40123/6 від 04.01.13 p., №90115/1 від 09.01.13 р.,№ 90115/2 від 09.01.13 p., № 30115/3 від 09.01.13 p., № 90115/4 від 09.01.13 p., № 90115/5 від 09.01.13 p., №90115/6 від 39.01.13 p., №90115/7 від 09.01.13 p., №90115/8 від 09.01.13 p., №90115/9 від 09.01.13 p., №1101116 від 09.01.13 р., №110125/1 від 1101.13 p., № 110125/2 від 11.01.13 p., №110125/3 від 11 01.13 p., №110125/4 від 11.01.13 p., №110125/5 від 11.01.13 p., №110125/6 від 11.01.13 р., №110125/7 від 11.01.13 p., №110125/8 від 11.01.13 p., №110125/9 від 11.01.13 p., №110125/10 від 11 01.13 p., №150135/4 від 15.01.13 p., №150135/1 від 15.01.13 p., №150135/2 від 15 01.13 p.. №І50135/3 від 15.01.13 p., №150135/7 від 15.01.13 p., №150135/8 від 15.01.13 p., №150135/9 від 15.01.13 p., №150135/5 від 15.01.13 p., №150135/6 від 15.01.13 p., №170116/8 від 17.01.13 p.,№170116/9 від 17.01.13 p., №170116/4 від 17.01.13 p., №170116/5 від 17.01.13 p., №170116/6 від 17.01.13 p., №170116/1 від 17.01.13 p., №170116/2 від 17.01.13 p., №170116/3 від 17.01.13 p., №170116/7 від 17.01.13 p., №170116/16 від 17.01.13 p., №170116/17 від 17.01.13 p., №170116/10 від 17.01.13 p., №170116/11 від 17.01.13 p., №170116/12 від 17.01.13 p., №170116/13 від 17.01.13 p., №170116/14 від 17.01.13 p., №170116/15 від 17.01.13 p., №210134 від 21.01.13 p., №250110 від 15.01.13 p., №300141 від 30.01.13 p., №3001180/1 від 30.01.13 p., №3001180/2 від 30.01.13 р , №3001-5 від 30.01.13 p., №3001-3 від 30.01.13 p., № 3001-4 від 30.01.13 p., №3101-1 від 31.01.13 ; №3101-2 від 31.01.13 p., №3101-1 від 31.01.13 p.

Таким чином, здійснення спірних господарських операцій супроводжувалось оформленням відповідних первинних документів.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Документи, на які посилається податкова у своєму акті перевірки є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Отже, для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту були надані первинні, розрахункові документи, податкові накладні. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, замовленнями на перевезення. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на податковий кредит, закон не вимагає.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Крім того, наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.

Так само наявність недоліків товарно-транспортної накладної не є беззаперечним доказом безтоварності операцій з поставки товарів. Адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Крім того, зміст акту перевірки вказує на те, що фактично підставою для того, щоб вважати спірні договори нікчемними є твердження відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій та не створення цими договорами реального настання правових наслідків.

Проте вказані обставини у відповідності зі статтею 234 ЦК України є ознаками фіктивного правочину, який може бути визнаний судом недійсним, і не вказують на нікчемність такого правочину.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, ст.61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця (замовника), а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (виконавцем) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки покупцем (замовником) намірів продавця (виконавця) щодо сплати ним державі податків.

При цьому наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаними контрагентами позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-2003" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0000151401 від 29.07.2016 р. та № 0000161401 від 29.07.2016 р.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-2003" (код ЄДРПОУ 32354026; індекс 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Калинова, будинок 43) документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 181562,16 грн. (сто вісімдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят дві гривні 16 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст постанови складено 26 вересня 2016 року

Суддя Д.П. Павловський