Постанова № 64677058, 26.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 р. Справа № 804/8302/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Шпота Я.С., за участю :

представника позивача- Кисельов А.В.

представник відповідача - Свиридонова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_2

до відповідача Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 13759-13 від 03.11.2016 року є протиправним, оскільки воно прийнято на підставі хибних висновків, до яких дійшли ревізори Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Позивач зазначив, що нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати принаймні в 2016 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2015 року рішення про встановлення таких податків і зборів.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував. Відповідач посилався на те, що зважаючи на приписи Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та статті 267 Податкового кодексу України, позивач зобов'язаний сплачувати транспортний податок з 2015 року. Зазначив, що транспортний податок введено в дію Законом України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01 січня 2015 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки INFINITI моделі QX70, рік випуску -2013,з об'ємом двигуна куб.4367см, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Лівобережною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2016 року № 13759-13, яким ОСОБА_2 визначено зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25 000 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Отже, безпосереднє встановлення місцевих податків, а відтак і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Відповідно до п.12.4 ст. 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів, зокрема, належать встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених цим кодексом.

Законом України від 28.12.2014 № 71 - VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в тому числі в частині транспортного податку).

Відповідно до підпункту 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.2 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Як вбачається з матеріалів справи, на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України судом зроблено розрахунок вартості автомобіля марки INFINITI моделі QX70, рік випуску -2013,з об'ємом двигуна куб.4367см, з урахуванням пробігу,розмір якого зазначений представником позивача - 37000 км, який належить ОСОБА_2, відповідно до якого вартість автомобіля складає 710 014,98 грн., роздрукована інформація долучена до матеріалів справи.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп. 267.6.5 267.6.5. у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм, транспортний засіб, який належить позивачу не є об'єктом оподаткування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність нормам чинного податкового законодавства України оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 13759-13 від 03.11.2016 року, з огляду на що вказане податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 26.01.2017р.

У повному обсязі постанову складено 06.02.2017 р.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 13759-13 від 03.11.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережної об'єднаної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.В. Сидоренко