Постанова № 64677001, 02.02.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 лютого 2017 р. Справа № 802/2423/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни

представника позивача: Балтака Д.О.

представників відповідача: Непийводи І.А., Беліченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Малінад"

до: Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Малінад" з адміністративним позовом до Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 20 жовтня 2016 року на адресу відповідача була направлена податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2016 року. Одночасно із декларацією направлено розрахунок коригування сум з ПДВ за вересень 2016 р., довідку про суму від'ємного значення звітного періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту, відповідно до чого ТОВ "Малінад" заявило бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 740 448,00 грн.

Однак, податковим органом винесено рішення №2/12/37 472446 від 0411.2016 року про невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України. Позивач, не погоджуючись із позицією податкового органу звернувся до суду із адміністративним позовом та відповідно до заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області , яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Малінад" на підставі податкової декларації за вересень 2016 р.;

- зобов'язати Калинівську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Малінад" на підставі податкової декларації за вересень 2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представники відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечували, посилаючись на письмові пояснення та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю зареєстровано 01.03.2011 року Літинською районною державною адміністрацією Вінницької області та перебуває на податковому обліку в Літинському відділені Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малінад" подало до Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області податкову декларацію з податку на додану вартість № 9198433547 від 20.10.2016 р. за звітний період вересень 2016 року, також заявило бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 740448,00 грн. (а. с.11)

Крім того, одночасно із податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ "Малінад" подало до податкового органу розрахунок коригування сум з ПДВ за вересень 2016 р., довідку про суму від'ємного значення звітного періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. (а.с. 12-16)

Як вбачається із електронного витягу, Літинським відділенням Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Малінад".

В подальшому, податковим органом прийнято рішення №2/12/37472446 від 04.11.2016 року про невідповідність платника податку критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу, а саме перевищення сукупної балансової вартості необоротних активів над сумою податку, заявленою до відшкодування.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, відповідно до чинних положень Податкового кодексу на момент спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.12 ст. 200 ПК, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:

або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

В силу положень п. 200.10 ст. 200 ПК України сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно положень п 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 статті 200, затверджується центральним органом виконавчої влади, що формує державну фінансову політику. Перевірка відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності (п. 200.20 ст. 200 ПК України).

У відповідності до положень ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця.

Пунктом 2.2 розділу ІІ визначено, що способи проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи -підприємця. Перевірки можуть проводитись у два способи: в електронному вигляді; підрозділами податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб шляхом співставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.

Податковим органом здійснено камеральну перевірку ТОВ "Малінад" щодо відповідності критеріям визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період вересень 2016 року, що підтверджується електронним витягом.

Законодавством визначено завдання камеральної перевірки, а саме це опрацювання декларацій платників щодо наявності арифметичних або логічних помилок у декларації, аналіз матеріалів перевірок правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за попередні звітні періоди, дослідження можливостей у платника отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням вимог ст. 200 ПК України.

За результатами камеральної перевірки контролюючим органом було виявлено невідповідність ТОВ "Малінад" положенням п. 200.19 ст. 200 ПК України.

Згідно п. 200.19 ст. 200 Кодексу, критерії платників податку, одночасна відповідність яким є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, зазначеного у підпункті "а" підпункту 200.7.1 пункту 200.7 цієї статті: не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про: а) відсутність підтвердження відомостей; б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також здійснюють операції з вивезення товарів з митної території України у митному режимі експорту, питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів).

Положень п. 200.21 ст. 200 ПК України визначено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 цієї статті критеріям контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності направити платнику податку рішення про таку невідповідність та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Як установлено судом, ТОВ "Малінад" подано вчасно декларацію з податку на додану вартість за звітний період вересень 2016 року. Проте, за результатними камеральної перевірки податковим органом виявлено невідповідність положенням п. 200.19 ст. 200 ПК України, в результаті чого винесено рішення.

Так, 04.11.2016 року Літинським відділенням Калинівської ОДПІ винесено рішення №2/12/37472446 про невідповідність платника податку критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу, а саме перевищення сукупної балансової вартості необоротних активів над сумою податку, заявленою до відшкодування. Дане рішення позивачем не оскаржувалось.

За наведених вище обставин, суд не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльність Калинівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, яка полягає у ненаправлені до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Малінад" на підставі податкової декларації за вересень 2016 р.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вєстберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Під час розгляду справи відповідач довів, що оскаржувані дії є таким, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.

При цьому, слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Суд вважає, що дії відповідача щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Малінад" на підставі податкової декларації за вересень 2016 р., відповідає критеріям правомірних дій, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України, відтак відсутні підстави для задоволення вимог про зобов"язання відповідача підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ТОВ "Малінад" на підставі податкової декларації за вересень 2016 року.

З урахуванням установлених обставин справи, пояснень сторін, доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Підстави для відшкодування судових витрат відповідно до положень ст. 94 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна