Ухвала суду № 64676084, 07.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15203/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/30/17 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

представника ПАТ "Дельта Банк" - Іванюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 2 вересня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено .

Стягнуто з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м.Київ, вул.Щорса,36-б, код ЄДРПОУ 34047020, р/р № 373980009, МФО 380236) заборгованість за кредитним договором №1901/0408/88-047 від 04.04.2008року в сумі 313682,57грн., з яких: 285735,18 грн. - заборгованість за кредитом; 27947,39 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнуто з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в користь держави судовий збір в розмірі 3136,82грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування вимог зазначає, що судом при вирішенні спору не було з'ясовано чи реалізовано банком право на звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, вказує на те, що відповідно до Рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 зазначено, що Тимчасову адміністрацію запроважено до 05.09.2015 року, а довіреність на представництво інтересів позивача посвідчено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише 5.10.2015 року, тобто після закінчення повноважень.

Апелянт судове засідання не з'яввся, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи в апеляційному суді.

Представник позивача заперечила апеляційну скаргу, рішення суду вважає законним .

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов та стягуючи заборгованість за кредитним договором, суд вірно виходив з того, що боржником неналежно виконувались зобов'язання за кредитною угодою, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати основного боргу та відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати від відповідача виконання боргових зобов'язань та сплату відсотків за неналежне виконання зобов'язань відповідачем.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що 04.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №1901/0408/88-047, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 50000 доларів США із сплатою 11,9% річних на строк до 04.04.2018року.

25.05.2012року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1306,1307 від 25 травня 2012року приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.).

Таким чином, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору №1901/0408/88-047 від 04.04.2008року, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань.

Відповідно до статуту ПАТ «Дельта Банк» погодженого Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві від 01.10.2009 року відбулась зміна найменування Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк на публічне акціонерне товариство, яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Дельта».

ПАТ «Сведбанк» виконав свої зобов'язання згідно з договором та видав ОСОБА_2 кредит в розмірі 50000 доларів США.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак, зобов'язання не виконуються, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 28.07.2015 року складає 313682,57грн., з яких: 285735,18 грн. - заборгованість за кредитом; 27947,39 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав, його, у строк,встановлений договором.

Згідно п.1.5. кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту щомісяця рівними частинами в сумі 833,34 дол. США, та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останнє погашення кредиту здійснюється позичальником не пізніше 29.07.2018 року.

Згідно п. 3.4. кредитного договору банк має право вимагати від відповідача дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати, у випадку невиконання або неналежного виконання будь-яких зобов'язань за Кредитним договором.

Оскільки позичальник за кредитним договором не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, тому позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_2

Посилання апелянта на те, що позивач не довів існуючу заборгованість колегія суддів не може прийняти до уваги як безпідставні, оскільки в матеріалах справі наявні розрахунки заборгованості .

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки всі умови вищевказаного договору відповідачем не виконуються, вибір умов кредитування з боку відповідача був добровільним, сторони за власним волевиявленням їх досягли і власноручно їх підписали, чим взяли на себе зобов'язання виконувати їх належним чином.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень представника позивача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Так, в матеріалах справи міститься довіреність ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., який діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатору банку у ПАТ «Дельта Банк» з 3 березня 2015 року, а також на підставі наказу «Про виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк», на уповноваження Пономаренко Ю.В. представляти інтереси довірителя ПАТ «Дельта Банк» (а. с. 46 - довіреність від 4 серпня 2015 року.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не відносяться до підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.307,ч.1, п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів ,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 2 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук