Ухвала суду № 64675939, 10.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

10.02.2017 Справа №607/1792/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ ПриватБанк, в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 29 листопада 2011 року в розмірі 40467, 41 гривень.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до п. 5-6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Всупереч вказаних вимог закону, позивачем не конкретизовано мотивувальну частину позовної заяви, не чітко викладені обставин на обґрунтування своїх вимог та не зазначено доказів, на підтвердження викладеного.

Зокрема, в позовній заяві представником позивача лише констатовано, що станом на 31 грудня 2016 року відповідач має заборгованість в розмірі 40467, 41 гривень, однак, не зазначено, з якого часу (календарної дати) виникла заборгованість за вказаним кредитним договором та з якої суми заборгованості проведено її розрахунок.

Крім цього, в позовній заяві вказано, що відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, при цьому, взагалі не зазначено, скільки і в який період відповідачем було сплачено коштів в рахунок погашення кредитного боргу, коли було здійснено останній платіж.

Разом із цим, у вказаній позовній заяві позивач покликається на те, що ним долучено розрахунок суми заборгованості, однак відповідно до положень п. 5-6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину повинні міститися саме у змісті позовної заяви.

Згідно з п. 7 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції позовна заява за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені конкретні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддя вважає, що дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу ПАТ КБ ПриватБанк пятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху, надавши позивачу термін протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Головуючий суддяОСОБА_3