Ухвала суду № 64675029, 31.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 311/2518/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №317/3015/14-к Головуючий в 1 інст. Галянчук М.І.

Провадження №11кп/778/96/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

Категорія п.13 ч.2 ст.115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Булейко О.Л., Городовенка В.В.,

при секретарі Параскєвіній Н.П.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014080230000751 від 09 травня 2014 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який до затримання проживав без реєстрації за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Новослобідка, вул.Миру, 22, раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2, захисника-адвоката ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник-адвокат ОСОБА_3 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 24 червня 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за п.13 ч.2 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишений без змін шляхом його продовження до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту затримання обвинуваченого, тобто з 09 травня 2014 року, зараховано строк його попереднього увязнення із розрахунку, визначеному у ч.5 ст.72 КК України. Вирішена доля речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник-адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що досліджені у судовому засіданні докази не можуть підтверджувати винуватість особи, оскільки показання свідків мають неточності та суттєві суперечності, є непослідовними та не узгоджуються між собою. Посилання суду на висновки судових експертиз не містять самостійного доказового значення в підтвердження причетності до вчинення злочину ОСОБА_2 Крім того апелянт зазначає, що судом не було належним чином проаналізовано доводи сторони захисту про те, що затримання ОСОБА_2 здійснено з порушенням вимог КПК України. Законність проведення вказаних дій з боку працівників міліції не було підтверджено показаннями свідків понятих, які за клопотанням сторони захисту неодноразово викликалися в судове засідання для надання пояснень з приводу затримання ОСОБА_2 та вилучення речей. На думку апелянта, висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Крім того, захисник зазначає, що під час судового розгляду відбувалась заміна присяжних без дотримання положень кримінального процесуального законодавства.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вищевказаний вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що до інкримінованого йому злочину він не причетний, а кримінальне провадження фальсифіковане. Також зазначає, що суд під час розгляду кримінального провадження не взяв до уваги висновки судових експертиз та показання свідка ОСОБА_5, і не дав цим доказам належної оцінки, в матеріалах провадження відсутні дані про те, звідки у обвинувачення взявся ніж без відбитків пальців, наданий як речовий доказ. Крім того, вказує на порушення судом його права на захист від обвинувачення, оскільки суд ігнорував всі його заяви та клопотання та не долучав їх до матеріалів кримінального провадження, а також на те, що заміна присяжних під час судового розгляду відбувалась із порушенням встановленого законом порядку.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 08 травня 2014 року близько о 21-00 годині, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись в приміщенні однієї з кімнат житлового будинку, розташованого на території домоволодіння №22 по вулиці Миру в селі Новослобідка Запорізького району Запорізької області, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6, з метою його умисного вбивства, використовуючи ніж, який взяв на столі у приміщенні будинку, наніс почергово вказаним ножем два удари в область шиї, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, та які перебувають у прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілого.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити; думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та вважала, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, переглядаючи вирок у межах поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, вказаних у вищевказаному вироку, засновані на доказах, досліджених у судовому засіданні з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, і, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у предявленому обвинуваченні не визнав та зазначив, що всі докази, які наявні в матеріалах кримінального провадження, є сфальсифікованими.

Проте, суд обґрунтовано вказав у вироку, що вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншими доказами, які узгоджуються між собою.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила, що вона разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_2, після того як домовилися з останнім зняти будинок, випивали утрьох на кухні цього будинку. Потім вона лягла на дивані у кімнаті поряд, одягла навушники та задрімала. Прокинулась від того, що ОСОБА_6 прийшов і впав на її ноги і хрипів. Він був у крові, у неї також на одежі була кров. ОСОБА_2 залетів до кімнати і наніс удар ножем в область горла ОСОБА_6. Вона зрозуміла, що це вже був другий удар, оскільки ОСОБА_6 вже був у крові. Потім вона, злякавшись ОСОБА_2, роздягнулась і щоб він її не вбив, лягла з ним спати. Дочекавшись коли він заснув, вона забрала свою собаку та втекла з будинку приблизно о 02-00 годині ночі з 08 на 09 травня 2014 року і пішла до ОСОБА_8, який раніше був її опікуном. Вранці 09 травня 2014 року вона зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила про вбивство, а той вже повідомив міліцію.

Також ОСОБА_7 пояснила, що вона бачила як ОСОБА_2 наніс удар кухонним ножем ОСОБА_6, а потім відкинув його убік. На її запитання ОСОБА_2 сказав, що він вбив його за те, що потерпілий йому щось не так сказав. Вона намагалася зупинити кров у потерпілого, але ОСОБА_2 сказав їй, що вона йому нічим не допоможе.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що вночі, коли він спав, до нього прийшла ОСОБА_7 у марлевій блузці, уся тряслася та повідомила йому, що в с.Новослобідка їм здали хату. Вона з цивільним чоловіком ОСОБА_6 пішли дивитися. Потім разом з хазяїном будинку випивали горілку. Вона задрімала на дивані в одній з кімнат будинку. Крізь сон почула шум. Відкрила очі і побачила як ОСОБА_6 весь у крові впав на неї. Хазяїн будинку ножем наніс ОСОБА_6 удар в область горла, потім схилив її до інтимного контакту, вона дочекалась коли той заснув і втекла з будинку. На ній крові не було. Вранці від ОСОБА_8 вона пішла в міліцію.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначив, що зранку 09 травня 2014 року йому зателефонувала ОСОБА_7 і розповіла, що їх знайомий запропонував здати їм будинок. Вони з ОСОБА_6 пішли подивитися даний будинок. Під час розпивання спиртних напоїв вона поскаржилась на ОСОБА_6 хазяїну будинку. У чоловіків виник конфлікт і останній вдарив ножем ОСОБА_6. Після дзвінка ОСОБА_9 зі своїм знайомим забрали ОСОБА_7 в Хортицькому районі м.Запоріжжя і відвезли її на місце події в с.Новослобідка, де вже знаходились працівники міліції.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначила, що 09 травня 2014 року вона була вдома в с.Новослобідка. Вранці їй на мобільний телефон зателефонував її сусід ОСОБА_2 та повідомив, що він когось вбив, у будинку труп та попросив викликати міліцію. Вона відразу зателефонувала голові сільської ради ОСОБА_11 та повідомила про це. Через десять хвилин приїхав голова сільської ради з якимось чоловіком. Вони побачили через вікно будинку, що в одній з кімнат знаходиться труп чоловіка. Міліцію викликав голова сільради. Зі слів ОСОБА_2 вона зрозуміла, що це він вбив, він плакав. По його розмові вона зрозуміла, що він у нетверезому стані, оскільки у нього була незвязана мова.

Також ОСОБА_10 пояснила, що вона 08 травня 2014 року бачила, що до будинку прийшла пара чоловік та жінка, які були у нетверезому стані. ОСОБА_2 їй казав, що це нові квартиранти.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні зазначив, що він є головою Долинської сільської ради. Зранку 09 травня 2014 року йому зателефонувала ОСОБА_10 і повідомила, що хтось погрожує сусіду. Він викликав працівників міліції, а сам поїхав до ОСОБА_10 в с.Новослобідка. По дорозі знову зателефонувала остання і повідомила, що потерпілого вже нема в живих. Через вікно він бачив на ліжку в одній з кімнат тіло чоловіка, який лежав на спині.

Показання допитаних під час розгляду справи судом першої інстанції свідків повністю узгоджуються між собою та із дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами у справі, а саме відомостями, що містяться :

- у протоколі огляду місця події від 09 травня 2014 року та схемі і фототаблиці та протоколі огляду трупу від 10 травня 2014 року, з яких вбачається, що слідчим оглянутий житловий будинок №22 по вул.Миру в с.Новослобідка Запорізького району Запорізької області, де у кімнаті (№ 6) на дивані було виявлено труп ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з тілесними пошкодженнями двома колото-різаними ранами шиї (т.1 а.с.34-94, 95-101, т.3 а.с.35-36);

- у протоколі проведення слідчого експерименту від 16 травня 2014 року, відповідно до якого, в ході слідчої дії була відтворена обстановка та обставини вчинення обвинуваченим злочину, в результаті яких ОСОБА_2 у присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_3 показав та пояснив обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_6, механізм вчинення злочину, за адресою: с.Новослобідка, вул.Миру, 22 Запорізького району Запорізької області. А саме: ОСОБА_2 вказав де він знаходився під час вбивства, яким предметом (ножем) та куди саме наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6, від яких настала смерть останнього (т.1 а.с.205-208);

- у протоколі предявлення особи для впізнання від 10 травня 2014 року, згідно з яким свідок ОСОБА_7 впізнала серед чотирьох осіб ОСОБА_2, який знаходився під №1, вказала, що цього чоловіка вона 08 травня 2014 року бачила вдруге, зовуть його ОСОБА_2, саме він наніс ножеві поранення в область шиї ОСОБА_6 (т.1 а.с.107-110). Перед проведенням вказаної слідчої дії , відповідно до вимог ст.228 КПК України, свідок ОСОБА_7 опитана стосовно того, чи може вона впізнати особу, а також стосовно зовнішності та прикмет особи, тощо, що зафіксовано у протоколі, до якого у сторони захисту , в т.ч. від захисника - адвоката ОСОБА_3 зауважень не надійшло;

- у висновку судово-медичної експертизи №1758 від 16 червня 2014 року, згідно з яким смерть ОСОБА_6 настала від колото-різаних поранень шиї з пошкодженням крупних кровоносних судин і органів шиї, пошкодженням правої легені, що призвело до гемаспирації. Колото-різані поранення шиї перебувають у прямому причинному звязку з настанням смерті, утворились за декілька десятків хвилин до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя. Обидві рани шиї є колото-різаними та утворились від дій предмета з колючо-ріжучими властивостями. Обєктивних судово-медичних даних, які б свідчили про боротьбу та самооборону при проведенні експертизи не встановлено. Після отримання вказаних поранень ОСОБА_6 міг вчиняти активні цілеспрямовані дії протягом декількох десятків хвилин. Смерть ОСОБА_6 настала у проміжок часу між 21-00 год. 08 травня 2014 року та 09-00 год. 09 травня 2014 року (т.1 а.с.112-116 ).

В судовому засіданні експерт ОСОБА_12, яким проведено експертизу, зазначив, що можливість заподіяння потерпілим самому собі зазначених тілесних ушкоджень виключається.

В судовому засіданні був оглянутий речовий доказ (знаряддя злочину)- ніж, вилучений у ОСОБА_2 під час його затримання (протокол затримання від 09 травня 2014 року т.1, а.с.199-203).

Відповідно до висновку експерта №284 від 27 червня 2014 року, рани на клаптях шкіри із області трупу ОСОБА_6 утворились від дії однобокого строго плоского предмету з колото-ріжучими властивостями. Результати експериментально-порівняльного дослідження не виключають можливості утворення пошкоджень на клаптях шкіри з шиї ОСОБА_6 клинком, наданим для проведення експертизи, вилученим у ОСОБА_2 (т.1 а.с.166-168).

Згідно з матеріалами провадження, вищевказаний ніж під час затримання ОСОБА_2 був вилучений у присутності понятих - ОСОБА_13, ОСОБА_14

Те, що зазначений речовий доказ після вилучення був належним чином упакований та в подальшому направлений в установленому законом порядку для проведення відповідних експертиз, підтверджується в т.ч. інформацією, що міститься у висновках експерта №30 від 11 травня 2014 року, згідно з якими для проведення експертного дослідження вказаний обєкт був доставлений у паперовому конверті, на якому зазначено «вилучено під час обшуку затриманого ОСОБА_2В.». Упаковка не порушена та забезпечує зберігання обєктів й запобігання несанкціонованому доступу до них. На фототаблиці до цього висновку міститься зображення зазначеного конверту з підписами слідчого Тютюника М.Д. та понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т.1 а.с. 166-168).

Викладене спростовує доводи обвинуваченого про відсутність у матеріалах провадження даних про те, яким чином сторона обвинувачення отримала знаряддя злочину, а також доводи про те, що вилучення вказаного ножа не було оформлено належним чином.

Даних, які б свідчили про те, що затримання обвинуваченого та вилучення в нього вказаного ножа здійснено з порушенням кримінального процесуального закону, в матеріалах провадження немає.

До протоколу затримання від ОСОБА_2 не надійшло жодних зауважень, що засвідчено підписом останнього у протоколі затримання.

Відповідно до висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №340 від 16 червня 2014 року (т.1 а.с.178-186), на який суд також послався у вироку, ОСОБА_2 ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився в стані алкогольного спяніння, психічним захворюванням не страждав і не страждає, міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, ознак фізіологічного афекту у нього не виявлено, ОСОБА_2 не потребує примусових заходів медичного характеру. Під час обстеження ОСОБА_2 виявляв маніпулятивність поведінки, в бесіді брехливий, намагався приховати негативні факти своєї біографії, ситуацію описував детально та послідовно, не заперечував, що був у стані алкогольного спяніння, після чого залишив потерпілого без допомоги, спілкувався з його знайомою, потім ліг спати, жалю з приводу вчиненого не висловлював, свої дії характеризував як захисні.

Судом перевірені належним чином та спростовані у вироку доводи сторони захисту щодо недопустимості вказаного доказу.

А саме: захисником - адвокатом ОСОБА_3 вказувалось на те, що всі експерти, що здійснювали зазначене дослідження, не є атестованими та не мають відповідної кваліфікації, крім того, в ході проведення експертизи з обвинуваченим спілкувався тільки один експерт, зміст висновку даної експертизи не відповідає вимогам ст.102 КПК України та сам висновок складений російською мовою.

В ході судового розгляду за клопотанням прокурора до матеріалів провадження долучено відповідь Запорізької обласної клінічної психіатричної лікарні від 01 березня 2016 року №100/с та витяг з державного реєстру, згідно з якими, всі зазначені у висновку експерти є атестованими, мають відповідну освіту та кваліфікацію судових експертів.

Експерт ОСОБА_15 в ході судового розгляду підтвердила висновки вказаної експертизи та зазначила, що в ході проведення експертизи кожний з експертів: психолог та психіатри мали своє коло питань та задач, які вони повинні були зясувати і включити у висновок. Всі дані для висновку ґрунтувалися на відомостях, які вони сприймали безпосередньо з бесіди з обвинуваченим та стали їм відомі під час дослідження матеріалів кримінального провадження.

Крім того, експерт зазначила, що при спілкуванні з обвинуваченим, останній повністю визнавав себе винним, пояснював, яким чином та яким знаряддям він скоїв умисне вбивство ОСОБА_6

Обєктивних даних, які б вказували на те, що до ОСОБА_2 в ході досудового розслідування застосовувались незаконні методи слідства, в ході судового розгляду не встановлено, право ОСОБА_2 на захист порушено не було, на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції у вироку.

Доводи захисника - адвоката ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, про те, що протоколи огляду місця події від 09 травня 2014 року та проведення слідчого експерименту від 16 травня 2014 року за участю ОСОБА_2 є недопустимими доказами, оскільки здійсненні з порушенням вимог КПК України - без наявності відповідного судового рішення, є безпідставними.

Огляд місця події у вищевказаному будинку здійснений зі згоди власника - ОСОБА_16, що підтверджується заявою останнього, наданою прокурором, проти долучення якої до матеріалів провадження сторона захисту не заперечувала, як і проти відомостей, що в цій заяві містяться.

Слідчий експеримент проводився, як зазначено вище, у присутності захисника - адвоката ОСОБА_17, від якого до протоколу, у якому зазначено що вказана слідча дія проведена з дотриманням вимог ст.ст.104, 223, 240, зауважень не надійшло, як і від підозрюваного на той момент ОСОБА_2 Відомостей про те, що під час проведення вказаної слідчої дії були порушені права будь-якої особи, в т.ч. і власника домоволодіння, відсутні.

Доводи захисника - адвоката ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що висновки проведених експертиз, надані стороною обвинувачення, не містять самостійного доказового значення, є безпідставними, оскільки вказані висновки оцінювались судом у сукупності з іншими доказами. Всі досліджені докази, на які послався суд у вироку, в т.ч. і висновки експертів, узгоджуються між собою.

З доводами захисника про те, що суд в обґрунтування своїх висновків про винуватість ОСОБА_2 послався на недопустимі докази - відомості, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, оскільки у додатках до обвинувального акту не міститься цього висновку, колегія суддів також не погоджується через наступне.

Даних про те, що вказаний доказ отриманий органом досудового розслідування з порушенням вимог кримінального процесуального закону чи про те, що він не відкривався стороні захисту у встановленому законом порядку, у матеріалах провадження немає і сторона захисту про це не зазначає.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_2 вищевказаного кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_7

Доводи обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що вбивство ОСОБА_18 вчинив не він, а інша особа, а свідок ОСОБА_7 його оговорює, повністю спростовуються вищевказаними доказами.

Крім того, обєктивних даних, які б давали підстави сумніватися у правдивості показань вказаного свідка, в матеріалах провадження немає. Показання свідка ОСОБА_7 повністю узгоджуються з іншими доказами.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про фальсифікацію кримінального провадження, повністю спростовуються вищевказаними доказами, дослідженими при судовому розгляді.

Також не знайшли свого підтвердження і доводи апелянтів про неповноту та однобічність судового розгляду, оскільки, як свідчать матеріали провадження, суд вирішив всі клопотання учасників провадження, дослідив всі наявні в матеріалах кримінального провадження докази, перевірив всі доводи сторони захисту та надав на них відповідь у вироку, належним чином вмотивувавши свої висновки.

Те, що у судовому засіданні не були допитані у якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які при затриманні ОСОБА_2 були залучені як поняті, не свідчить про порушення судом норм кримінального процесуального закону та не свідчить про неповноту судового розгляду, оскільки суд, задовольнивши відповідне клопотання сторони захисту, вжив всіх необхідних заходів для виклику вказаних осіб, але з обєктивних причин допитати їх у судовому засіданні не виявилося за можливе. Проте, як свідчать матеріали провадження, суд дослідив всі обставини, зясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Заперечень проти закінчення зясування обставин та перевірки їх доказами від учасників провадження, в т.ч. і від сторони захисту, не надійшло.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дав правильну оцінку дослідженим доказам і дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони є належними, допустимими і достатніми та у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також спростовують доводи останнього, заявлені на свій захист.

Дії обвинуваченого судом вірно кваліфіковані за п.13 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Покарання ОСОБА_2 призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України. При цьому суд обґрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який Законом віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який є раніше судимою особою, вказане кримінальне правопорушення вчинив невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі, характеризується задовільно. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, що підтверджується відповідним медичним висновком (т.1 а.с. 111) та показаннями свідка ОСОБА_7 Обставин, що помякшують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у межах санкції ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Колегією суддів перевірені доводи апелентів і про інші порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені на їх думку судом першої інстанції, та свого підтвердження не знайшли.

Твердження захисника - адвоката ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про порушення судом вимог ст.387 КПК України, оскільки під час розгляду вказаного кримінального провадження присяжні ОСОБА_19 та ОСОБА_20 не перебували у всіх судових засіданнях, є безпідставними.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у судових засіданнях від 15 жовтня 2015 року та 03 грудня 2015 року, після зясування думки учасників кримінального провадження про можливість подальшого розгляду кримінального провадження, судове засідання відкладене на іншу дату, зясування обставин не відбувалось (т.2 а.с.170, 206).

Судові засідання 21 грудня 2015 року, 05 січня 2016 року, 10 лютого 2016 року та 14 березня 2016 року відбувалися у повному складі суду, та за участю запасного присяжного ОСОБА_19 (т.2 а.с.211, 230, т.3 а.с.4, 16), який в подальшому і був замінений на основного присяжного. Тобто, відповідно до вимог ч.10 ст.387 КПК України, запасний присяжний ОСОБА_19 брав участь у всіх судових засіданнях, в яких кримінальне провадження розглядалося по суті.

Доводи захисника - адвоката ОСОБА_17 в апеляційній скарзі про порушення судом вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки судове провадження здійснювалось у відсутність потерпілого, є також необґрунтованими.

Згідно з матеріалами провадження, потерпілою від кримінального правопорушення є мати загиблого - ОСОБА_21 Після направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_2 до суду потерпіла померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть від 06 жовтня 2014 року, яке міститься в матеріалах провадження (т.2, а.с.) про що суд вказав у вироку.

Згідно з матеріалами провадження, будь-які інші особи із заявами про залучення до провадження як потерпілого у встановленому законом порядку не звертались. Відомості про те, що зазначеним кримінальним правопорушенням будь-яким іншим особам завдано моральну, майнову шкоду, тощо теж відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування або зміну оскаржуваного вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді кримінального провадження не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 24 червня 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за п.13 ч.2 ст.115 КК України, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, але з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_22 ОСОБА_23