1Справа № 335/6110/16-ц 4-с/335/12/2017
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 лютого 2017 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Шалагінової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В.,
стягувача ОСОБА_1,
представника стягувача ОСОБА_2,
боржника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі Відділ ДВС) ОСОБА_4, в якій просила:
визнати дії державного виконавця Відділу ДВС щодо повернення виконавчого документа № 335/6110/16-ц від 12.08.2016 стягувачу протиправними;
зобовязати Відділ ДВС виконати приписи ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, винести постанову про відкриття виконавчого провадження;
зобовязати Відділ ДВС скасувати постанову повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 30.11.2016 ВП № 53004155.
В обґрунтування скарги зазначила, що 29.11.2016 вона звернулась до Відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 335/6110/16-ц. 28.12.2016 вона отримала повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання через порушення п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутності квитанції про авансування витрат у виконавчому провадженні. Вважає такі дії субєкта оскарження протиправними, оскільки в силу ч. 2 ст. 26 вказаного Закону від сплати авансового внеску звільняються стягувані за рішеннями про стягнення аліментів. Крім того, державним виконавцем порушено триденний строк повернення виконавчого документа, передбачений ч. 4 ст. 4 цього Закону. З наведених підстав просила скаргу задовольнити (арк. справи 5759).
У судовому засіданні стягувач та її представник підтримали доводи скарги та просили скаргу задовольнити у повному обсязі.
Боржник у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, оскільки за рішенням суду не були присуджені аліменти у вигляді періодичних платежів, а стягнуто заборгованість за аліментами, що є грошовим, а не аліментним зобовязанням.
Субєкт оскарження у судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин суд вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності субєкта оскарження.
Заслухавши пояснення учасників процесу, які зявились у судове засідання, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2016 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 9509,33 гривень.
На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 було видано виконавчий лист № 335/6110/16-ц від 14.11.2016, який вона предявила до виконання до Відділу ДВС (заява від 23.11.2016).
Проте, 30.11.2016 державним виконавцем Відділу ДВС ОСОБА_4 складено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття на виконання, яке мотивовано посиланням на п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Як передбачено вказаними вимогами Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обовязковим.
За вимогами частини другої статті 26 вказаного Закону, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: … стягнення аліментів.
Оскільки рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2016 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по аліментам, тому ОСОБА_1 як стягувач у виконавчому проваджені звільнена від сплати авансового внеску в силу зазначених вище положень Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, дії державного виконавця з повернення стягувачу виконавчого документа виконавчого листа № 335/6110/16-ц, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 14 листопада 2016 р., без прийняття до виконання з підстав несплати авансового внеску, є протиправними.
Суд вважає необґрунтованими посилання боржника у своїх запереченнях на те, що заборгованість по аліментам є грошовим, а не аліментним зобовязанням, оскільки рішенням суду чітко визначено, що з боржника належить стягнути заборгованість саме за аліментними зобовязаннями, які він своєчасно не виконав, що і призвело до утворення заборгованості по аліментам.
Також суд вважає слушним посилання стягувача на те, що державним виконавцем порушено триденний строк для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, визначений п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
У задоволенні скарги в частині зобовязання державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві суд відмовляє з таких підстав.
Винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є виключною компетенцією державного виконавця, і це повноваження не може бути підмінене судом. Тому, поновити порушені права ОСОБА_1 у спірних відносинах необхідно шляхом зобовязання державного виконавця вирішити питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Що стосується вимог скарги про зобовязання Відділу ДВС скасувати постанову повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки вимогами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено можливості скасування повідомлення державного виконавця. Крім того, вказане повідомлення не може вважатися постановою, оскільки вказаним Законом визначено вичерпний перелік процесуальних рішень державного виконавця, які викладаються у формі постанови, до яких не відноситься повернення виконавчого документа стягувачеві.
За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 та наявність підстав для часткового її задоволення, а саме в частині визнання дій субєкта оскарження протиправними, поновивши порушені права ОСОБА_1 шляхом зобовязання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист № 335/6110/16-ц, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 14 листопада 2016 р., та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.ст. 210, 386, 387 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 щодо повернення виконавчого документа виконавчого листа № 335/6110/16-ц, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 14 листопада 2016 р., без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче проваження».
Зобовязати державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 прийняти до виконання виконавчий лист № 335/6110/16-ц, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 14 листопада 2016 р., та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 лютого 2017 р.
Повний текст ухвали виготовлено 13 лютого 2017 р. (з урахуванням того, що 12 лютого 2017 р. є вихідним днем).
Суддя А.В. Шалагінова
Судове рішення № 64674716, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 07.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/6110/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: