Рішення № 64673433, 13.02.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/761/2017

Номер справи 243/493/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» лютого 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

- прокурора - Граневської О.В.

- представника Органу опіки та піклування Слов»янської міської ради Донецької області - Шевченко М.В.

- представника третьої особи - Комунального закладу «Центр соціально- психологічної реабілітації дітей в м. Слов»янську Донецької області» - Щука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №19 Слов»янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Слов'янської міської Ради Донецької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_6, за участю третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов'янськ Донецької області» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки і піклування Слов'янської міської ради Донецької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6, за участю третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов'янськ Донецької області» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, обґрунтувавши свої вимоги тим, що Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради просить розглянути питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до її малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно Свідоцтва про народження, актовий запис від 13 серпня 2011 року № 718, зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_6 є матір'ю малолітньої, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно Свідоцтва про народження, актовий запис від 12 листопада 2014 року № 853, зроблений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов'янську реєстраційної служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_6 є матір'ю малолітньої, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Малолітні, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебувають на обліку дітей, які опинились в складний життєвих обставинах, з підстави проживання дітей в сім'ї, у якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей.

Мати, ОСОБА_6 протягом тривалого часу не виконує батьківські обов'язки належним чином. Умови для виховання дітей не створені, вагомий період часу у дітей були відсутні ліжка, іграшки. За відсутності належної уваги до здоров'я дітей з боку матері, діти потребують обстеження в медичному закладі. Родина малозабезпечена, не вистачає продуктів харчування для повноцінного росту дітей. Родина потребує постійного контролю та допомоги. Вищенаведене підтверджується Актами обстеження умов проживання та іншими документами.

Спеціалістами служби у справах дітей Слов'янської міської ради неодноразово проводилася профілактично-роз'яснювальна робота. ОСОБА_6 була попереджена про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов'язків.

Згідно психолого-педагогічної характеристики, наданої Комунальним закладом «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області», 12 травня 2016 року з метою надання комплексного соціального захисту, поступила до центру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Родина опинилась у складних життєвих обставинах. За час перебування в центрі доньки, мати, ОСОБА_6, доньку не відвідувала її жодного разу.

Адміністрація Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області» зверталась до Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області з приводу проведення профілактичної роботи по відношенню до ОСОБА_6, а саме, з приводу невідвідування у центрі своєї дитини, ОСОБА_4

Також пасивне ставлення ОСОБА_6 до виконання своїх батьківських обов'язків підтверджує характеристика на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наданою Комунальним закладом ДНЗ № 16. Дівчинка відвідує заклад з вересня 2015 року. Часто пропускає заняття через хворобу або за іншими обставинами. Зовнішній вигляд дитини неохайний. Одяг не завжди відповідає сезону, погоді і розміру. Мати не забезпечує дитину необхідними гігієнічними засобами. В житті групи мати участі не приймає.

Згідно інформації про дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, наданою Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Міська дитяча лікарня» від 19 травня 2016 року № 250, 27 квітня 2016 року дитина, ОСОБА_5, доставлена до лікарні представниками ССД. До 13 травня 2016 року отримувала лікування в інфекційному відділенні. Мати або інші родичі дівчинку в лікарні не відвідують.

Згідно заяви ОСОБА_6 від 16 червня 2016 року, за Рішенням служби у справах дітей Слов'янської міської ради малолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було повернуто до матері, для подальшого виховання та утримання в своїй родині.

Служба у справах дітей Слов'янської міської ради зверталась до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Слов'янської міської ради з приводу надання соціальних послуг дітям, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Слов'янський міський Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді повідомляє, що 29 серпня 2016 року спеціалістами Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснено візит за адресою: АДРЕСА_1. Під час візиту, діти були в чистому одязі, активні. В приміщенні санітарно-гігієнічні умови не задовільні. Від Червоного хреста родині в будинку встановлено пластикові вікна. При сприянні мобільної бригади психосоціальної допомоги було надано пакет з засобами особистої гігієни. Від соціального супроводу ОСОБА_6 відмовилась.

Згідно інформації, наданої Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Міська дитяча лікарня» від 19 грудня 2016 року № 592 про дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та інформацію від 19 грудня 2016 року № 593 про дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які 18 грудня 2016 року доставлені до лікарні «швидкою допомогою» без матері за викликом поліції, яку викликали сусіди за адресою: АДРЕСА_1. Діти були вдома самі, недоглянуті, дуже брудні, холодні. Перебування дітей в таких умовах загрожує їх здоров'ю та життю.

Згідно клопотання Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області» від 19 січня 2017 року № 57, вказано, що 27 грудня 2016 року до центру для дітей з метою надання соціального захисту за рішенням служби у справах дітей Слов'янської міської ради, з Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська дитяча лікарня» була зарахована малолітня - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина перебуває у закладі по теперішній час.

Мати дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, дитину не відвідує, здоров'ям її не цікавиться.

Малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, потрапляє до закладу вдруге з 12 травня 2016 року по 16 червня 2016 року, з 27 грудня 2016 року по теперішній час.

Адміністрація закладу просить вирішити питання щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_6 по відношенню до її дітей.

Служба у справах дітей Слов'янської міської ради звернулася з клопотанням до Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП громадянки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, так як мати, ОСОБА_6, залишила своїх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, без нагляду на довготривалий строк. Діти «швидкою допомогою» доставлені до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська дитяча лікарня».

Співробітниками Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області, з метою посилення контролю по вихованню ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з матір'ю ОСОБА_6, була проведена профілактична бесіда. В діях матері убачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 184 ч. 1 КУпАП, на підставі чого ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

За повідомленням Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області до ССД Слов'янської міської ради від 03 січня 2017 року, протягом 2015-2016 років ОСОБА_6 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей: 29 липня 2015 року за ст. 184 ч. 1 КУпАП залишила малолітніх дітей без нагляду на сторонню особу; 20 липня 2016 року за ст. 184 ч.2 КУпАП залишила малолітніх дітей без нагляду та була відсутня декілька годин, за дітьми повинна була поглянути знайома, яка знаходилась у нетверезому стані; 22 грудня 2016 року за ст. 184 ч. 2 КУпАП залишила малолітніх дітей без нагляду та була відсутня три доби, за дітьми повинна була поглянути сусідка, яка зловживає спиртними напоями.

Виходячи з цього, ОСОБА_6, залишаючи дітей без нагляду, неодноразово наражала їх на небезпеку, що могло призвести до загрози їх життю та здоров'ю.

Згідно пояснювальної ОСОБА_6 від 20 грудня 2016 року, вона 16 грудня 2016 року з подругою виїхали до м. Костянтинівка Донецької області. Дітей залишила на сусідку, обіцяла приїхати y той же день, але приїхала тільки через три доби. Після приїзду, дітей в домі не було, після чого звернулась до відділу поліції.

Узагальнюючи вищенаведене мати, ОСОБА_6, самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться долею дітей, не турбується про стан їх здоров'я, фізичний та духовний розвиток, наражає дітей на небезпеку, що загрожує життю та здоров'ю дітей. Не здійснює жодних дій на виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України підставою позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей.

Відповідно до роз'яснень наданих в п.16. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає для її нормального самоусвідомлення; не створюють умов для отримання нею освіти; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Приймаючи до уваги викладені факти, а також необхідність вирішення питання щодо подальшої долі дітей, надання їм соціального захисту та подальше їх влаштування, Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради вважає необхідним позбавити батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до її малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник позивача Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області- Шевченко М.В., який діє на підставі Довіреності № 29/01-214 від 31 січня 2017 року ( а.с.52) в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав по відношенню до її малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/3 з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_6 до судового засідання не з»явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с.48). Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача нею не отримується (а.с.51).

У відповідності до ч.5 ст. 74 ЦПК України «У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

- юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження ( місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином».

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов»язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_6 своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, від неї не надійшло повідомлення про причини неявки, не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги позивача, Органу опіки та піклування Слов'янської міської Ради Донецької області, підтримала.

Представник третьої особи - Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей м. Слов'янськ Донецької області» - Щука О.В., яка діє на підставі Довіреності № 108 від 10 лютого 2017 року ( а.с.53) в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов»янської міської ради Донецької області.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов'янської міської Ради Донецької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_6, за участю третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов'янськ Донецької області» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обгрунтованість.

У відповідності до ст. 165 Сімейного Кодексу України «Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина…» та п. 18 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідач по справі є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-8,10-11).

З матеріалів справи вбачається, що малолітні, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебувають на обліку дітей, які опинились в складний життєвих обставинах, з підстави проживання дітей в сім'ї, у якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків по вихованню дітей (а.с.12-13).

ОСОБА_6 протягом тривалого часу не виконує батьківські обов'язки належним чином. Умови для виховання дітей не створені, вагомий період часу у дітей були відсутні ліжка, іграшки. За відсутності належної уваги до здоров'я дітей з боку матері, діти потребують обстеження в медичному закладі. Родина малозабезпечена, не вистачає продуктів харчування для повноцінного росту дітей. Родина потребує постійного контролю та допомоги. Вищенаведене підтверджується Актами обстеження умов проживання та іншими документами.

Спеціалістами служби у справах дітей Слов'янської міської ради неодноразово проводилася профілактично-роз'яснювальна робота. ОСОБА_6 була попереджена про відповідальність за невиконання своїх батьківських обов'язків (а.с.15,17,21,22).

Згідно психолого-педагогічної характеристики, наданої Комунальним закладом «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області», 12 травня 2016 року з метою надання комплексного соціального захисту, поступила до центру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Родина опинилась у складних життєвих обставинах. За час перебування в центрі доньки, мати, ОСОБА_6, доньку не відвідувала її жодного разу(а.с 24).

Адміністрація Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області» зверталась до Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області з приводу проведення профілактичної роботи по відношенню до ОСОБА_6, а саме, з приводу невідвідування у центрі своєї дитини, ОСОБА_4

Також пасивне ставлення ОСОБА_6 до виконання своїх батьківських обов'язків підтверджує характеристика на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наданою Комунальним закладом ДНЗ № 16. Дівчинка відвідує заклад з вересня 2015 року. Часто пропускає заняття через хворобу або за іншими обставинами. Зовнішній вигляд дитини неохайний. Одяг не завжди відповідає сезону, погоді і розміру. Мати не забезпечує дитину необхідними гігієнічними засобами. В житті групи мати участі не приймає (а.с.26).

Згідно інформації про дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, наданою Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Міська дитяча лікарня» від 19 травня 2016 року № 250, 27 квітня 2016 року дитина, ОСОБА_5, доставлена до лікарні представниками ССД. До 13 травня 2016 року отримувала лікування в інфекційному відділенні. Мати або інші родичі дівчинку в лікарні не відвідують(а.с.27).

Згідно заяви ОСОБА_6 від 16 червня 2016 року, за Рішенням служби у справах дітей Слов'янської міської ради малолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було повернуто до матері, для подальшого виховання та утримання в своїй родині (а.с. 28).

Згідно інформації, наданої Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Міська дитяча лікарня» від 19 грудня 2016 року № 592 про дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та інформацію від 19 грудня 2016 року № 593 про дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які 18 грудня 2016 року доставлені до лікарні «швидкою допомогою» без матері за викликом поліції, яку викликали сусіди за адресою: АДРЕСА_1. Діти були вдома самі, недоглянуті, дуже брудні, холодні. Перебування дітей в таких умовах загрожує їх здоров'ю та життю (а.с.35).

Згідно клопотання Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області» від 19 січня 2017 року № 57, вказано, що 27 грудня 2016 року до центру для дітей з метою надання соціального захисту за рішенням служби у справах дітей Слов'янської міської ради, з Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська дитяча лікарня» була зарахована малолітня - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина перебуває у закладі по теперішній час.

Малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, потрапляє до закладу вдруге з 12 травня 2016 року по 16 червня 2016 року, з 27 грудня 2016 року по теперішній час.

Адміністрація закладу просить вирішити питання щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_6 по відношенню до її дітей (а.с.37).

Служба у справах дітей Слов'янської міської ради звернулася з клопотанням до Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП громадянки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, так як мати, ОСОБА_6, залишила своїх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, без нагляду на довготривалий строк. Діти «швидкою допомогою» доставлені до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська дитяча лікарня» (а.с.39).

Співробітниками Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області, з метою посилення контролю по вихованню ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з матір'ю ОСОБА_6, була проведена профілактична бесіда. В діях матері убачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 184 ч. 1 КУпАП, на підставі чого ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною статтею (а.с.40).

За повідомленням Слов'янського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області до ССД Слов'янської міської ради від 03 січня 2017 року, протягом 2015-2016 років ОСОБА_6 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей: 29 липня 2015 року за ст. 184 ч. 1 КУпАП залишила малолітніх дітей без нагляду на сторонню особу; 20 липня 2016 року за ст. 184 ч.2 КУпАП залишила малолітніх дітей без нагляду та була відсутня декілька годин, за дітьми повинна була поглянути знайома, яка знаходилась у нетверезому стані; 22 грудня 2016 року за ст. 184 ч. 2 КУпАП залишила малолітніх дітей без нагляду та була відсутня три доби, за дітьми повинна була поглянути сусідка, яка зловживає спиртними напоями (а.с.41).

За таких обставин, суд вважає, що позивач Орган опіки і піклування Слов'янської міської ради Донецької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 вправі звернутися до суду з позовом до ОСОБА_6, за участю третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов'янськ Донецької області» про позбавлення її батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" «Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного Кодексу України».

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є малолітніми (а.с.7-8,10-11).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці». Аналогічні положення викладені і в ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, що принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про охорону дитинства", кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дисципліна і порядок сім'ї мають забезпечуватися на принципах,що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно з ст. 164 Сімейного Кодексу України „ Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

- ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

Верховний Суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року розтлумачив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХП від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до статті 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов'язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм насильства, образи чи зловживань, відсутності належного піклування чи недбалого І брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, а крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні також встановлено, що за місцем свого проживання мати дітей - відповідач по справі ОСОБА_6 створила для дітей не належні умови для їх проживання.

Із Психолого-педагогічної характеристики, наданої Комунальним закладом «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області» вбачається, що 12 травня 2016 року з метою надання комплексного соціального захисту, поступила до центру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Родина опинилась у складних життєвих обставинах. За час перебування в центрі доньки, мати, ОСОБА_6, доньку не відвідувала її жодного разу (а.с.24).

Із Характеристики на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наданою Комунальним закладом ДНЗ № 16, вбачається, що дівчинка відвідує заклад з вересня 2015 року. Часто пропускає заняття через хворобу або за іншими обставинами. Зовнішній вигляд дитини неохайний. Одяг не завжди відповідає сезону, погоді і розміру. Мати не забезпечує дитину необхідними гігієнічними засобами. В житті групи мати участі не приймає (а.с.26.

Із Інформації про дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, наданою Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Міська дитяча лікарня» від 19 травня 2016 року № 250, 27 квітня 2016 року дитина, ОСОБА_5, доставлена до лікарні представниками ССД. До 13 травня 2016 року отримувала лікування в інфекційному відділенні. Мати або інші родичі дівчинку в лікарні не відвідують (а.с.27).

Із Інформації, наданої Комунальним лікувально-профілактичним закладом «Міська дитяча лікарня» від 19 грудня 2016 року № 592 про дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Інформацію від 19 грудня 2016 року № 593 про дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які 18 грудня 2016 року доставлені до лікарні «швидкою допомогою» без матері за викликом поліції, яку викликали сусіди за адресою: АДРЕСА_1. Діти були вдома самі, недоглянуті, дуже брудні, холодні. Перебування дітей в таких умовах загрожує їх здоров'ю та життю (а.с.35-36).

Із Психолого-педагогічної характеристики, наданої Комунальним закладом «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Слов'янськ Донецької області» вбачається, що 27 грудня 2016 року з метою надання комплексного соціального захисту, поступила до центру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вже другий раз. Дітей виявили дома одних. Вони знаходилися вдома одні кілька днів голодні у холоді. Умови в будинку були у незадовільному стані (а.с.38).

У суду немає підстав ставити під сумнів Характеристику з Комунального закладу ДНЗ № 16, Інформацію з Комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська дитяча лікарня» та Психологічно-педагогічну характеристику, які були складені завідувачем Комунального закладу ДНЗ № 16, директором центру та практичним психологом та міським педіатром, оскільки вони є особами, які незацікавлені в результатах розгляду справи і факти, викладені в Характеристиці, Інформації та Психологічно-педагогічній характеристиці належним чином не спростовані.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за № 789-Х11, дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту, турботи, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач по справі - мати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проживає окремо від своїх дітей. Матеріальну допомогу дітям відповідач не надає, вкрай рідко з ними спілкується, участі у їх вихованні не приймає, не цікавиться навчанням дітей, їх навичками та уподобаннями, їх життям, успіхами та труднощами у навчанні, їх схильностями та здібностями, не відвідує заклад.

Відповідач не виявляє щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківського піклування, фактично самоусунувшись від виконання своїх батьківських обов'язків.

Статтею ст. 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме:

- батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Жодної участі у вихованні дітей, відповідач не бере. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, що підтверджено в судовому засіданні об»єктивними доказами.

Тобто, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 не бере жодної участі у вихованні дітей, жодним чином не цікавиться їх життям, не бере ніякої участі в їх розвитку та вихованні, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення та взагалі не цікавиться життям дітей.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Проте, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Жодного батьківського обов'язку щодо виховання дітей, спілкування з ними та утримання відповідач не виконує.

Так, ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

- ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п. 7, 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, тощо, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов»язками».

Із Висновку № 29/01-168 від 24 січня 2017 року Органу опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав вбачається, що Орган опіки та піклування Слов'янської міської ради Донецької області, враховуючи Рішення комісії з питань захисту прав дитини від 04 січня 2017 року, вважає, що ОСОБА_6 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 45).

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Згідно з частиною шостою ст. 19 СК України, суд може не погодитися з Висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Із наданого суду висновку вбачається, що Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_6, на підставі вивчення наданих документів, а також ставлення мати ОСОБА_6 до виконання батьківських обов»язків з виховання і утримання дітей.

З урахуванням цих обставин та встановлених фактів, суд погоджується з Висновком Органу опіки та піклування Слов»янської міської Ради Донецької області № 29/01-168 від 24 січня 2017 року.

Положенням ч. 1 ст. з Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, при цьому, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Суд вважає, що матеріали справи містять достовірні відомості, які свідчать про навмисне та злісне невиконання відповідачем своїх обов'язків по вихованню своїх дітей, оскільки протягом тривалого часу відповідач не проявляє відносно своїх дітей належної турботи та уваги, не приймає участі у їх вихованні та утриманні, не піклується про стан їх здоров'я та розвитку, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, хоча зобов'язана це робити та має таку можливість.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

З огляду на ці обставини та на підставі відомостей, які характеризують особу відповідача, її ставлення до дітей, суд вважає доцільним позбавлення відповідача ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки це сприятиме інтересам дітей.

На підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов'янської міської Ради Донецької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_6, за участю третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов'янськ Донецької області» про позбавлення батьківських прав обґрунтовані, відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов»язками, але, виходячи з інтересів дітей та конкретних обставин справи, суд вважає можливим позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_6 відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Що стосується позовних вимог Органу опіки та піклування Слов'янської міської Ради Донецької області про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них. хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 2. З ст. 181 СК України).

Відповідно до роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки інших стягнень вона не має, матеріальне становище дозволяє здійснювати виплати на утримання дітей.

Також з урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.ст. 183, 184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. - у твердій грошовій сумі.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 25 січня 2017 року до досягнення дітьми повноліття.

На підставі ч.1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто аліменти на утримання дітей підлягають стягненню з 25 січня 2017 року.

У відповідності до п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (частина друга ст. 88 ЦПК)».

Відповідно до ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складає 1600,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Органу опіки і піклування Слов'янської міської ради Донецької області про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, а тому з ОСОБА_6 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10, 60, 74, 77, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 150, 157, 164, 165-166, 167, 180, 182-184, 191 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» , п. 10 ст. 5, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Постановою пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»,- суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов'янської міської Ради Донецької області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_6, за участю третьої особи Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов'янськ Донецької області» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку міста Миколаївка Донецької області, яка зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1, відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягувати з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП невідомий, Паспорт НОМЕР_1, виданий 21 травня 2009 року Слов»янським МВ ГУМВС України в Донецькій області, уродженки міста Миколаївка Донецької області, яка зареєстрована та проживає за адресою - АДРЕСА_1, інші дані суду невідомі, аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 січня 2017 року, та до досягнення дитиною ОСОБА_4 повноліття, а саме до 04 серпня 2029 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, вид вкладу «Поточний», відкритий на ім»я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, установа банку № 10004/0578 в м. Слов'янську Донецької області Публічного Акціонерного Товариства «Державний Ощадний Банк України», а після досягнення повноліття ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП невідомий, Паспорт НОМЕР_1, виданий 21 травня 2009 року Слов»янським МВ ГУМВС України в Донецькій області, уродженки міста Миколаївка Донецької області, яка зареєстрована та проживає за адресою - АДРЕСА_1, інші дані суду невідомі, судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 640 грн. 00 коп (шістсот сорок грн. 00 коп) до державного бюджету коштів, отримувач коштів Слов'янське УК/Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банка МФО 834016, рахунок 31210206700075, код класифікації доходів бюджету 22030001.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий:

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова.