Ухвала суду № 64671220, 17.01.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1228/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарі Івашко О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКПРОМ», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - державний реєстратор Джуринська Л.В. про скасування запису в державному реєстрі. Позивач посилається на те, що 26.01.2007 року між нею та ВАТ «Кредобанк» було укладено іпотечний договір в забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 10 від 26.01.2007 року укладеного між тими ж сторонами. В іпотеку банку було передано майнові права на земельну ділянку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 дізналась, що 29.12.2016 року ПН КМНО Джуринською Л.В. проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «СТАРКПРОМ» на земельну ділянку АДРЕСА_1. Вважає вказані дії незаконними та просить суд скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 18428244 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1.

Позивач просить суд забезпечити позов, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,062 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1139732980000).

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи вимоги позивача, суд приходить до висновку, що дійсно, в даному випадку має місце забезпечення позову для гарантії реалізації рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Вибір виду забезпечення позову покладається на позивача, не є вичерпним, у відповідності до ч. 2 ст. 152 ЦПК України, та повинен бути співмірним з позовними вимогами.

Однак, заявник не конкретизувала в який саме спосіб слід забезпечувати позов, а вимога «про заборону реєстраційних дій» має занадто широке значення, що унеможливлює адекватний та аргументований захист права позивача.

Оцінивши наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151-153,209 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Н. О. Яровенко