Ухвала суду № 64665495, 10.02.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/473/17 - ц

провадження 2/201/929/2017

УХВАЛА

10 лютого 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 січня 2017 року звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про стягнення збитків в сумі 15659664.40 доларів США, 1844818.69 євро, 30433112 грн., моральної шкоди 4934902 грн., позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2017 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання, розглядаються клопотання, справа по суті не слухалася, виносилися ухвали.

В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про закриття провадження в справі за п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України через неможливість розгляду вказаного позову в порядку цивільного судочинства, оскільки вказаний спір підвідомчий лише адміністративному суду: фактично відповідачі тут Національний банк України та Фонд гарантування вкладів, а вимоги до них розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Представники позивача заперечували проти задоволення вказаного клопотання, вказавши на його не обгрунтованість.

Зясувавши думку сторін та учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та клопотання представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України при здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позовні вимоги заявлені в рамках ЦПК України, де передбачено право позивача на звернення до суду за захистом (ст. 3 ЦПК України), цей позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх цивільних прав; вказаний позов прийнятий судом до провадження в передбаченому законом порядку шляхом винесення мотивованої ухвали, вимоги стосуються прав сторін та права цивільного, спір про це ще не розглянуто, справа по суті не слухалася, матеріали не досліджувалися.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, але позов вже прийнято до провадження і він в межах спору саме між сторонами, а не з НБУ чи Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги до останніх не заявлено, вони навіть не є третіми особами.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, а стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням вказаних обставин суд вважає, що справа на даний час підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, прийнята до провадження правомірно, клопотання не обґрунтоване і не основане на законі, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 168, 205, 208-210, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі відмовити.

Ухвалу оскарженню не підлягає.

Суддя -