Рішення № 64665467, 07.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/10851/16-ц Провадження № 22-ц/773/75/17 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б. Категорія: 57 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А. ,

суддів - Карпук А.К., Киці С.І.,

секретар судового засідання Кирилюк О.О.

представника відповідача ПАТ «Фідобанк» -Хонія І.І.,Мушкеєва В.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про захист прав споживача за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача.

Покликалась на те, що між нею та ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») було укладено кредитний договір № 014/2635/3/22294 від 01.09.2008, виконання якого було забезпечено переданням в іпотеку квартири АДРЕСА_1, яка належить їй та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

В звязку із фінансовою кризою в 2008 році, зміною валютного курсу, вимоги за кредитним договором виконувалися частково.

18.01.2016 було укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою визначалася зміна істотних умов договору: змінено валюту кредитування, визначено розмір заборгованості в гривневому еквіваленті, визначено графік погашення заборгованості. Відповідно до нових умов договору, після сплати боржником траншу в розмірі 133830,26 грн., банк зобовязувався зарахувати другу частину заборгованості шляхом списання коштів в розмірі 176903, 89 грн.

ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеної додаткової угоди виконала в повному обсязі. Однак, банк списання коштів не провів. Письмові звернення з вимогою списання коштів та припинення обтяження на предмет іпотеки, банк залишив поза увагою.

Просила суд, зобов'язати відповідача усунути порушення умов кредитного договору № 014/2635/3/22294 від 01.09.2008 шляхом здійснення списання заборгованості в сумі 176903,89 грн., а також припинити обтяження на предмет іпотеки у зв'язку із виконанням зобов'язань за кредитним договором.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2016 року та додатковим рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 грудня 2016 року позов в даній справі задоволено.

Ухвалено визнати припиненими зобов'язання за Кредитним договором № 014/2635/3/22294 від 01 вересня 2008 року укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_4 та Додатковою угодою №4 до кредитного договору № 014/2635/3/22294 від 18.01.2016, укладеною між ПАТ «Фідобанк» ОСОБА_4.

Визнато припиненими зобов'язання за Договором іпотеки від 01 вересня 2008 року, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. за реєстровим №3767, відповідно до якого було передано в іпотеку належну іпотекодавцям двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, та за Договором про внесення змін до Договору іпотеки від 18.01.2016, укладеним між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7.

Знято зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване на підставі Договору іпотеки від 01.09.2008, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. за реєстровим № 3767, номер запису про обтяження 12754500.

Вирішено питаня розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ,2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення даним вимогам ЦПК України не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2008 між ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/2635/3/22294, відповідно умов якого остання отримала кредит в розмірі 25000 дол. США на строк до 21.08.2014, на споживчі цілі (а.с. 8-13).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 01.09.2008 між ВАТ «Ерсте Банк» » (правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк») та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О. за реєстровим №3767, відповідно до якого було передано в іпотеку належну іпотекодавцям двокімнатну квартиру № 25.

18.01.2016 між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду №4 до кредитного договору № 014/2635/3/22294, з метою реструктуризації заборгованості шляхом зміни валюти зобовязання з іноземної валюти на національну валюту з можливістю подальшого прощення частини боргу.

Частиною 2 (п. 2.1, 2.2) Додаткової угоди, визначено встановлення ОСОБА_4 непоновлювальної кредитної лінії в сумі 310734,15 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок двома окремими траншами (Транш 1 - 133830,26 грн., Транш 2 - 176903,89 грн.), зі строком користування кредитним коштами до 31.08.2021, із сплатою річних процентів за відсотковою ставкою передбаченою угодою.

За умовами укладеної додаткової угоди, кредитний договір було викладено в новій редакції з урахуванням усіх істотних умов. Нова редакція кредитного договору є Додатком № 1 до Додаткової угоди №4 від 18.01.2016 (а.с. 18-28).

Відповідно до п. 4.7.8. Додатку №1 до Додаткової угоди №4 від 18.01.2016 (про зміну умов кредитування), у разі виконання клієнтом умов договору щодо сплати боргових зобовязань за Траншем 1 кредиту, сплати процентів за Траншем 2 та інших платежів, передбачених договором за новим траншем, в строки та в порядку, що визначені умовами договору, але в будь-якому випадку за відсутності факті прострочень по сплаті будь-яких платежів за новим траншем, передбачених договором, більше ніж на 90 календарних днів, банк зобовязується з періодичністю та в обсягах, визначених ним самостійно, але не пізніше ніж 180 календарних днів після повної сплати боргових зобовязань за Траншем 1 кредиту, припиняти (припинити) зобовязання клієнта щодо повернення кредиту шляхом часткового чи повного прощення залишку основної заборгованості Траншу. Таке прощення здійснюється банком на підставі його самостійного рішення та не потребує укладення будь-яких додаткових угод до договору або окремих договорів прощення боргу. По факту прощення певної частини основної заборгованості за Траншем 2 Банк повідомляє Клієнта письмово в пордян\дку, передбаченого Договором, або шляхом вручення відповідного повідомлення Клієнта під розписку.

Крім того, 18.01.2016 між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 було укладено Договір про внесення змін до Договору іпотеки від 01.09.2008 у звязку з укладанням між іпотекодержателем та позичальником Додаткового договору №4 від 18.01.2016.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами.

За правилами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 604 ЦК України, передбачено, що зобов'язання може бути припинено за домовленістю сторін.

ОСОБА_4 було погашено кошти Траншу 1 в сумі 135852, 34 грн., останній платіж ОСОБА_4 здійснила 01.08.2006 року ( а.с.42-44).

ОСОБА_4 звернулась з письмовою заявою до відповідача про виконання зобов'язання, та просила виконати Банк домовленість, щодо прощення Траншу 2 в розмір 176903,89 грн. ( а.с.36).

Однак банк не повідомив позивача про вирішення даного питання, а тому остання звернулась з даним позовом до суду.

Суд приймаючи рішення у даній справі вважав, що позивач виконала умови договору, а тому в силу ч. 611 ЦК України зобов'язання між сторонами припинилось, а відтак оскільки банк в добровільному порядку не виконує взяті за Додатковим договором зобов'язання, порушується право позивача, яке підлягає судовому захисту в обраний ОСОБА_4 спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.07.2016 року на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «Фідобанк». ( а.с.67-68).

Відповідно до ст. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відтак Згаданий закон, після введення у відповідача Тимчасової адміністрації є спеціальний законом, який регулює правовідносини, що виникають між відповідачем та його клієнтами.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 37 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

З дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку ( загальних зборів, спостережної ради і правління ( ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалась тимчасова адміністарція, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністарція банку припиняється; забороняється зарахування зустірчних вимог, у тому числоі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін ( ч.1, 8 ст. 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи, те що на час звернення з заявою до ПАТ «Фідобанк» та на час звернення з відповідним позовом до суду, ухвалення рішення суду першої інстанції, в Банку діяла тимчасова адміністарція, а тому Банк не мав права приймати будь-які рішення стосовно Кредитних договорів, ці повноваженн делеговані Фонду гарантування.

Крім того спеціальний закон забороняє під час процедури ліквідації банку припинення зобов'язань за домовленістю сторін (у тому числі шляхом договірного списання).

Дані положення Закону залишились поза увагою суду першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення.

За змісто ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осбі, які беруть участь у справі.

Однак, в порушення вимог наведеної статті, суд першої інстанції ухвалив рішення щодо вимог, які позивачем у позовній заяві ( в матеріалах справи відсутня заява про зміну чит уточнення позовних вимог) не заявлені, чим порушив принцип диспозитивності цивільного процесу.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до п. 4.7.8 додаткової угоди № 1 до додаткової угоди від 18.01.2016 року, Банк зобов'язувався після виконання боржником своїх зобовязань передбачених даним пунктом прийняти відповідне рішення, про повне або ж часткове прощення залишку основної заборгованості Траншу 2. Тобто це пріоритет банку прийняти таке рішення.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо прйняття Банком рішення обумовленого умовами Додаткової угоди.

За таких обставин, суд першої інстанції не встановив, чи правильний спосіб захисту свого порушеного права обрано позивачем.

Враховуючи, що неправильне застосування судом норм матеріального права призвело до неправильного вирішення спору, судове рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2016 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Фідобанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про захист прав споживача відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: