Ухвала суду № 64665344, 09.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4849/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Провадження № 22-ц/773/86/17 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар Вергун Т.С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2016 року в даній справі позов задоволено частково. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість згідно кредитного договору № 647/ФКВ-07 від 30.08.2007 року в розмірі 225958грн. 84коп. в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, тобто з кожного по 75319,61грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційні скарги відповідачів слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 серпня 2007року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір №647/ФКВ-07. Відповідно до умов договору ОСОБА_7 отримав кредит у розмірі 35554грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,5% річних на строк з 30 серпня 2007 року по 29 серпня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30 серпня 2007року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_7 укладено договір застави транспортного засобу № 647/Zфкв-07, згідно якого ОСОБА_7 передав у заставу банку автомобіль марки «Mitsubishi», модель «Outlander XL», кузов НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк», як кредитора, у зазначених зобов'язаннях.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Його спадкоємцями за законом є дружина ОСОБА_5, дочка ОСОБА_6, син ОСОБА_2, які судом першої інстанції були залучені до участі у справі, як правонаступники, в якості відповідачів.

Позичальником ОСОБА_7 були порушені умови кредитного договору, внаслідок чого станом на день його смерті 02.12.2010 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 225958,84грн., з яких заборгованість за кредитом 212992,57грн., заборгованість за відсотками 10715,59грн., заборгованість по комісії 2250,68грн.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.2 ст.1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Після смерті ОСОБА_7 Першою Луцькою державною нотаріальною конторою 19 січня 2011р. заведена спадкова справа №18/2011. На день смерті спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину, померлого ОСОБА_7 є відповідачі - дружина ОСОБА_5, дочка ОСОБА_6, син ОСОБА_2 Позивач, в межах строку позовної давності з часу коли дізнався про смерть позичальника, 20.01.2014року, подав претензію (вимогу кредитора) на підставі укладеного кредитного договору №647/ФКВ-07 від 30.08.2007року між ТОВ«Укрпромбанк» та ОСОБА_7, яка надійшла в Першу Луцьку державну нотаріальну контору 10 квітня 2014 року. Просив довести до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконання заповіту про претензію.

14 травня 2015 року між відповідачами укладено договір про розподіл спадкового майна, який посвідчено нотаріально. Даний договір укладений стосовно спадкового майна - 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого у АДРЕСА_1; 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,25га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,16га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 1/2 частки частини складських та виробничих приміщень загальною площею 561,8кв.м. по АДРЕСА_2

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2015р. дочка ОСОБА_7 ОСОБА_6 є спадкоємцем майна, яке складається з 1/2 частки частини складських та виробничих приміщень загальною площею 561,8кв.м. приміщення №2-11 на третьому поверсі по АДРЕСА_2 Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.06.2015р. спадкоємцем майна ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_5, яке складається з 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,16га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташована по АДРЕСА_3 На 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_3 та на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,25га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) видані 04.06.2015р. свідоцтва про право власності на спадщину за законом ОСОБА_2, ОСОБА_5 по 1/4 частині вказаного майна.

Крім цього майна встановлено, що за померлим ОСОБА_7 зареєстрований автомобіль MITSUBISHI OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1. Автомобіль марки «Mitsubishi», власником якого був померлий ОСОБА_7 не відчужувався, що підтверджується довідкою Управління державної автомобільної інспекції МВС України у Волинській області від 24.04.2015р. Тому автомобіль входить до спадкової маси і вважається таким, що прийнятим спадкоємцями. Як вбачається з матеріалів справи, постанова про затримку та оголошення розшуку транспортного засобу боржника винесена 02.07.2015року, через п'ять років після відкриття спадщини. Застава автомобіля не є перешкодою для переходу права власності на автомобіль до спадкоємців.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).

Зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини.

Відповідачі, як спадкоємці померлого позичальника, прийнявши спадщину, у силу ст.ст.1281, 1282 ЦК України зобов'язані у межах вартості спадщини задовольнити кредитора.

На час розгляду справи судом першої інстанції була визначена вартість спадкового майна, а саме ринкова вартість 1/2 частини складських та виробничих приміщень становить 228416,50грн.; нормативна грошова оцінка 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,16га становить 904,83грн.; нормативна грошова оцінка 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,25га, становить 37387,50грн.; ринкова вартість 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами становить 106293,06грн., що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом та договором про розподіл спадкового майна між спадкоємцями. Оскільки автомобіль «Mitsubishi» знаходиться в розшуку за постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 02.07.2015р. на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду від 18.05.2015р., то його неможливо оцінити. Разом з тим, згідно пунктів 1.2, 1.4 договору застави транспортного засобу №647/Zфкв-07 від 30.08.2007року сторони цього договору оцінили предмет застави - автомобіля в 199500грн.

Відповідачами не оспорюється розмір заборгованості за кредитом, встановлений судом і вартість спадкового майна.

Суду не надано безспірних доказів, що від продажу спадкового майна - частини будинку, земельних ділянок, кошти пішли саме на погашення заборгованості перед іншими банками. З поданих до апеляційної скарги відповідача ОСОБА_5 інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що частина складських та виробничих приміщень зареєстрована за ОСОБА_6, житловий будинок та земельна ділянка площею 0,25га по АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2015 року перейшли у власність іншої фізичної особи.

Суд першої інстанції з врахуванням рівності часток відповідачів у спадщині, стягнув з них у користь позивача кошти у межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2016 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 630грн. (шістсот тридцять гривень) судових витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: