Ухвала суду № 64664957, 08.02.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/10608/16-ц Провадження № 22-ц/795/277/2017 Головуючий у I інстанції -Косач І. А. Доповідач - Харечко Л. К.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шевченка В.М.,

з участю секретаря Поклада Д.В., прокурора Савицького І.Ю., представника позивача Бондаренко Н.Л., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Новозаводської районної у місті Чернігові ради (орган опіки та піклування) на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2016 року у цивільній справі за позовом Новозаводської районної у місті Чернігові ради (орган опіки та піклування) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2016 року позов Новозаводської районної у місті Чернігові ради задоволено частково, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавлено батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Покладено на Новозаводську районну у місті Чернігові раду, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі Новозаводська районна у місті Чернігові рада (орган опіки та піклування) просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, які мають значення для справи.

Так, позивач посилається на те, що батько із сім'єю не проживає, і він, і мати дитини - ОСОБА_3 вживають спиртні напої, вихованням доньки не займаються, батьківські збори у школі не відвідували, документи до ліцею дитина подавала разом з бабусею ОСОБА_5 Мати неодноразово виганяла дочку з дому, тому остання пішла жити до бабусі.

Крім того, позивач вказує, що судом не взято до уваги, що ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів і грошову допомогу надав всього лише два рази і тільки у 2016 році, а змінити своє ставлення до дитини вирішив лише тоді, коли постало питання про позбавлення його батьківських прав.

Також, на думку позивача, судом безпідставно не взято до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав і свідчення самої неповнолітньої, якам в ході судового засідання повідомила, що батько спілкується з нею рідко, хоча проживає через дорогу.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Задовольняючи позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не займається вихованням доньки, матеріальної допомоги на утримання не надає, а тому є доцільним та в інтересах дитини позбавити матір батьківських прав.

В зазначеній частині рішення суду апелянтом не оскаржується, в зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд в цій частині рішення суду не переглядає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що він має бажання бачитися та спілкуватися з дитиною, тому є недоцільним наразі позбавляти його батьківських прав. Суд попередив його про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та поклав на орган опіки та піклування контроль за виконанням відповідачем батьківських обов'язків.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком, оскільки судом першої інстанції повністю з'ясовані обставини справи та дотримані вимоги матеріального і процесуального закону.

Так, статтею 164 Сімейного кодексу України визначено чіткий перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей, зокрема, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України, а також при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, повинен з'ясувати безліч обставин, які дають підстави для позбавлення таких прав щодо дитини.

Згідно преамбули Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ратифікованої Україною, визначається важливість ролі батьків у захисті та підтримці прав і найвищих інтересів дітей, зважаючи на те, що Держави в разі необхідності мають також брати участь у такому захисті й у такій підтримці.

З вищевикладеного виходить, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, можливо лише при повному, всебічному та об'єктивному з'ясування всіх обставин, оскільки позбавлення таких прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.

Так, в доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги ряд доказів та висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Однак, у висновку про доцільність позбавлення батьківських прав йдеться лише про дві довідки з школи та ліцею, згідно яких батьки школу та ліцей не відвідували та про довідку з УПСЗН, згідно якої матір дитини отримувала тимчасову допомогу на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів. Вказані довідки містяться в матеріалах справи і саме на них позивач посилається як на доводи апеляційної скарги. Окрім вищевказаних доказів, позивачем надано до матеріалів справи довідку з Чернігівського відділу поліції, згідно якої проведеними оперативно-розшуковими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не представилося можливим.

Разом з тим, як видно з журналу судового засідання, батько дитини був присутнім в суді першої інстанції, а також надавав пояснення і апеляційному суду, де повідомив, що він працює охоронцем на підприємстві, живе через дорогу від дочки, яка нещодавно туди переїхала в зв'язку з влаштуванням до родини бабусі, раніше не досить приділяв їй уваги, але зараз вони бачаться частіше, двічі надавав їй грошову допомогу у 2016 році, підкреслював, що любить свою дочку.

Сама ж неповнолітня як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді висловилась про те, що батько спілкується з нею рідко, хоча проживає через дорогу, однак підтвердила, що останній двічі надавав їй матеріальну допомогу.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги всі обставини справи, зокрема те, що відповідач виявляє бажання до спілкування та виховання дитини і наразі позбавляти його батьківських прав є недоцільним, оскільки позбавлення таких прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.

На підставі викладеного та враховуючи положення Конвенції про права дитини, ст. 164 Сімейного кодексу України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, а також те, що докази про вжиття органами опіки та піклування заходів до відповідача за ухилення від виконання батьківських обов'язків чи притягнення його до адміністративної відповідальності у матеріалах справи відсутні, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, з попередженням відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та з покладенням на орган опіки і піклування контролю за виконанням відповідачем батьківських обов'язків, а тому апеляційна скарга Новозаводської районної у місті Чернігові ради (органу опіки та піклування) підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новозаводської районної у місті Чернігові ради (орган опіки та піклування) відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: