Рішення № 64664624, 08.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/233/17

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, державна реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2016 року,

встановила:

26.05.2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом та просила суд скасувати реєстраційний запис про право власності за ОСОБА_4 на 9/25 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 скасувати реєстраційний запис про право власності за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 по 1/3 частки кожному на 9/25 часток зазначеного домоволодіння та право спільної власності в рівних частках по 1/3 кожному на земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка); визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на: 9/25 часток домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 та на зазначену земельну ділянку.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати - ОСОБА_8.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2010 року встановлено факт належності новоствореного та самочинно зведеного нерухомого майна, 9/25 часток домоволодіння по АДРЕСА_2 в рівних частках за ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та визнання за ОСОБА_4 права власності на вказані 9/25 часток домоволодіння.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.09.2013 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2010 року в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 9/25 часток житлового будинку по АДРЕСА_3 та на земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_4, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) скасовано, в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.05.2012 року затверджено мирову угоду, згідно якої за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 визнано право спільної власності в рівних частках по 1/3 кожному, на 9/25 часток домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2, та право спільної власності в рівних частках по 1/3 кожному на земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_3 яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2012 року скасовано ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.05.2012 року.

Таким чином, після смерті матері ОСОБА_2 - ОСОБА_8, залишилось спадкове майно, а саме: 9/25 часток домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_5 яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка).

Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.06.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Скасовано реєстраційний запис про право власності за ОСОБА_4 на 9/25 часток домоволодіння по АДРЕСА_3 що складається з: житлового будинку літ. «Л», загальною площею 191,4 кв.м., житловою площею 143,3 кв.м., мансарди літ. «Л-1», житлового будинку літ. «С», загальною площею 228,1 кв.м., житловою площею 168,5 кв.м., душу літ. «М», вбиральні літ. «Н», сараю літ. «Р», душу літ. «Т», навісу літ. «У», навісу літ. «Ф», споруд № 3, 5-8. Скасовано реєстраційний запис про право власності за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 по 1/3 частки кожному на 9/25 часток зазначеного домоволодіння, та право спільної власності в рівних частках по 1/3 кожному на земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на: 9/25 часток домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2, та на земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_5 яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка).

Не погоджуючись з рішенням суду, особа, яка не приймала участь у справі - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що на дату смерті у ОСОБА_8 не було зареєстровано право власності на спірне майно - частину домоволодіння та земельну ділянку, кадастровий номер на спірну земельну ділянку не присвоєний, та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не дослідив оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, право власності на яке він визнав за ОСОБА_2 Суд ухвалив рішення про визнання права власності за ОСОБА_2 на новостворене самочинне майно, тоді як відповідно до ст. 331 ЦК України до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва не виникає. Крім того зазначив, що позбавляючи майнових прав ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та скасовуючи реєстраційний запис про право власності за ними на спірне майно, районний суд не залучив до участі у справі цих осіб у якості співвідповідачів. Також ОСОБА_5 вважає, що районний суд невірно застосував норми матеріального права, а саме посилався на ст.1274 ЦК України, яка встановлює право спадкоємця за законом на відмову від прийняття спадщини на користь будь-якого із спадкоємців за законом незалежно від черги, тоді як відповідно до положень ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець може відмовитись від прийняття спадщини виключно протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини та така заява подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, а не до суду та без наявності письмової відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину суд не мав права розглядати позов ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_5 зазначає, що на суддя повинен був відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2010 року, за яким було розподілене все наявне на час смерті ОСОБА_8 спадкове майно між спадкоємцями.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановленні наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис про смерть № 698. Факт родинних відносин позивача з померлою підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2, що міститься в матеріалах справи.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2010 року позовну заяву ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_2 до Затоківської селищної ради, Широківської сільської ради, Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про встановлення факту проживання із спадкоємцем на час його смерті та визнання права власності на спадкове майно, задоволено, а саме:

- встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_2 разом з спадкодавцем - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на час відкриття спадщини;

- встановлено факт належності новоствореного та самочинно зведеного нерухомого майна, 9/25 часток домоволодіння по АДРЕСА_2, що складається з: житлового будинку літ. «Л», загальною площею 191,4 кв.м., житловою площею 143,3 кв.м., мансарди літ. «Л-1», житлового будинку літ. «С», загальною площею 228,1 кв.м., житловою площею 168,5 кв.м., душу літ. «М», вбиральні літ. «Н», сараю літ. «Р», душу літ. «Т», навісу літ. «У», навісу літ. «Ф», споруд №3, 5-8, в рівних частках за ОСОБА_4 та ОСОБА_8;

- визнано за ОСОБА_4 право власності на 9/25 часток домоволодіння по АДРЕСА_2, що складається з: житлового будинку літ. «Л», загальною площею 191,4 кв.м., житловою площею 143,3 кв.м., мансарди літ. «Л-1», житлового будинку літ. «С», загальною площею 228,1 кв.м., житловою площею 168,5 кв.м., душу літ. «М», вбиральні літ. «Н», сараю літ. «Р», душу літ. «Т», навісу літ. «У», навісу літ. «Ф», споруд №3, 5-8;

- визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме на: земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка);

- визнано за ОСОБА_10 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом в рівних частках кожній на земельну ділянку НОМЕР_2, площею 2,91 га, що розташована на території Широківської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- визнано за ОСОБА_10 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом в рівних частках кожній на майновий пай у розмірі 6207 грн. майнового фонду СК «Прогрес» с. Широке Білгород-Дністровського району Одеської області;

-визнано за ОСОБА_10 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом в рівних частках кожній на банківський вклад банківського рахунку НОМЕР_3, згідно ощадної книжки виданої Білгород-Дністровським відділенням №1707-47;

- визнано за ОСОБА_10 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом в рівних частках кожній на банківський вклад банківського рахунку НОМЕР_4, згідно ощадної книжки виданої Білгород-Дністровським відділенням №1707-47.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області (суддя Матяш Т.Л.) від 28.05.2012 року у справі за позовною заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, затверджено мирову угоду, згідно якої за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 визнано право спільної власності в рівних частках по 1/3 кожному, на 9/25 часток домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2, що складається: житлового будинку літ. «Л», загальною площею 191,4 кв.м., житловою площею 143,3 кв.м., мансарди літ. «Л-1», житлового будинку літ. «С», загальною площею 228,1 кв.м., житловою площею 168,5 кв.м., душу літ. «М», вбиральні літ. «Н», сараю літ. «Р», душу літ. «Т», навісу літ. «У», навісу літ. «Ф», споруд №3, 5-8 та право спільної власності в рівних частках по 1/3 кожному на земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.12.2012 року скасовано ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.05.2012 року.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.09.2013 року частково скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.10.2010 року. В частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 9/25 часток житлового будинку по АДРЕСА_2, що складається з: житлового будинку літ. «Л», загальною площею 191,4 кв.м., житловою площею 143,3 кв.м., мансарди літ. «Л-1», житлового будинку літ. «С», загальною площею 228,1 кв.м., житловою площею 168,5 кв.м., душу літ. «М», вбиральні літ. «Н», сараю літ. «Р», душу літ. «Т», навісу літ. «У», навісу літ. «Ф», споруд №3, 5-8 та на земельну ділянку площею 0,030 га, що розташована по АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) - відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

На теперішні час спадкове майно ОСОБА_11, факт належності за якою встановлено рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду 12.10.2010 року, не успадковане.

Інші спадкоємці першої черги ОСОБА_3 - донька, та ОСОБА_4 - чоловік, відмовляються від прийняття спадщини померлої, що вбачаться з заяв які містяться в матеріалах справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що суд не вбачає підстав для відмови у його задоволенні, які, на думку суду, обґрунтовані, не порушують права та інтереси інших осіб та спрямовані на захист майнових прав самого позивача.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Суд першої інстанції скасовуючи реєстраційний запис про право власності за ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та визнаючи за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно щодо якого скасовано реєстраційні про право власності за вказаними особами, не залучив до участі до справи належних відповідачів та вирішив майнові права ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, без їх участі.

Таким чином, аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення районного суду на підставі п.-п. 1-4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

При ухваленні власного (нового) рішення апеляційний суд виходить з того, що на стадії апеляційного провадження апеляційний суд позбавлений процесуальних можливостей вирішувати питання про залучення належних відповідачів, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила :

Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2016 року - скасувати і ухвалити нове.

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, державна реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на спадкове майно - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 4015,21 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева