Рішення № 64664192, 07.02.2017, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/1962/16-ц

№ 2/733/68/17

Рішення

Іменем України

"07" лютого 2017 р. м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Панахно Л.В. та

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі,

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за вимушений прогул при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 05.06.2006 року по 01.12.2016 року у розмірі 158 056,92 грн, який складає 10 років і 6 місяців, посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року його було поновлено на посаді, про що був виданий наказ № 170-к від 26 травня 2006 року, з яким він ознайомився 05 червня 2006 року. На підставі цього наказу державна виконавча служба склала акт про закінчення виконавчого провадження, але фактично до роботи він не був допущений, тому ухвалою Ічнянського районного суду від 29 вересня 2009 року з відповідача на його користь було стягнено заробітну плату за затримку виконання рішення про поновлення на роботі за період з 03.02.2006 року по 26.05.2006 року та за період з 26.05.2006 року по 05.06.2006 року у розмірі 2 530,76 грн.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився надавши заперечення, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, посилаючись на те, що останній відповідно до контракту від 30 березня 2004 року працював на посаді директора ДП ДАК «Хліб України»»Ічнянське хлібоприймальне підприємство», якого відповідно до наказу № 415-к від 07 вересня 2004 року було звільнено з посади, а згодом на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2005 року поновлено. Додатковим рішенням того ж суду від 05 квітня 2005 року було уточнено строк поновлення на посаді з 07 вересня 2004 року. Після чого наказом Компанії № 86-к від 30 березня 2005 року ОСОБА_1 знову звільнили з посади. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року ОСОБА_1 було поновлено на його посаді, що підтверджується наказом № 53-к від 21 лютого 2006 року, після чого наказом № 74-к від 02 березня 2006 року ОСОБА_1 було звільнено з посади за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Наказом № 170-к від 26 травня 2006 року ДАК «Хліб України» внесло зміни до наказу № 53-к від 21 лютого 2006 року та виклало його в новій редакції, згідно якої ОСОБА_1 поновлено на посаді директора з 30 березня 2005 року, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений 05 червня 2006 року. Внесення відповідних змін були викликані тим, що до відділу ДВС 13.04.2006 року від боржника ДАК «Хліб України» «Ічнянське ХПП» надійшла заява про виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора по наказу № 53-к від 21.02.2006 року, де внизу наказу було зазначено, що останній 22.02.2006 року з наказом ознайомлений, але від підпису відмовився у присутності свідків, тому у зв»язку з відсутністю належним чином складеного акта про відмову в ознайомленні з наказом про поновлення ОСОБА_1 на посаді, було зобов»язано боржника вчинити повторне ознайомлення з наказом та зауважено, що поновлення ОСОБА_1 по наказу № 53-к не відповідає рішенню суду, згідно якого останній повинен був поновлений із зазначенням дати 30.03.2005 року, а в наказі стоїть дата 21.02.2006 року, що підтверджується листами ДВС м. Києва та Департаменту ДВС м. Києва, тому, з урахуванням наказу від 02 березня 2006 року, яким позивач був звільнений з посади за прогул без поважних причин, і який він не оскаржив, відповідач просив відмовити ОСОБА_1 у частині стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач відповідно до контракту від 30 березня 2004 року працював на посаді директора ДП ДАК «Хліб України» «Ічнянське ХПП».

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2006 року ОСОБА_1 було поновлено на його посаді (а.с. 3-10), що підтверджується наказом № 53-к від 21 лютого 2006 року (а.с. 50).

Наказом № 74-к від 02 березня 2006 року ОСОБА_1 було звільнено з посади за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 35).

Наказом № 170-к від 26 травня 2006 року ДАК «Хліб України» внесло зміни до наказу № 53-к від 21 лютого 2006 року та виклало його в новій редакції, згідно якої ОСОБА_1 поновлено на посаді директора з 30 березня 2005 року, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений 05 червня 2006 року (а.с. 12).

Внесення відповідних змін були викликані тим, що до відділу ДВС 13.04.2006 року від боржника ДАК «Хліб України» «Ічнянське ХПП» надійшла заява про виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора по наказу № 53-К від 21.02.2006 року, де внизу наказу було зазначено, що останній 22.02.2006 року з наказом ознайомлений, але від підпису відмовився у присутності свідків, тому у зв»язку з відсутністю належним чином складеного акта про відмову в ознайомленні з наказом про поновлення ОСОБА_1 на посаді, було зобов»язано боржника вчинити повторне ознайомлення з наказом та зауважено, що поновлення ОСОБА_1 по наказу № 53-к не відповідає рішенню суду, згідно якого останній повинен був поновлений із зазначенням дати 30.03.2005 року, а в наказі стоїть дата 21.02.2006 року, що підтверджується листом ДВС м. Києва (а.с. 13).

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року з ДАК «Хліб України» на користь ОСОБА_1 було стягнуто 2 530,76 грн за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 03.02.2006 року по 26.05.2006 року у розмірі 2 157,46 грн та за період з 26.05.2006 року по 05.06.2006 року у розмірі 373,50 грн (а.с. 11).

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року, якою з відповідача на користь позивача було стягнено заробітну за час вимушеного прогулу у зв»язку з затримкою виконання рішення про поновлення, а також наказ № 170-к від 26 травня 2006 року, яким були внесені зміни у наказ № 53-к від 21.02.2006 року та наказ № 74-к від 02 березня 2006 року, згідно якого ОСОБА_1 був звільнений з роботи за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України і який у судовому порядку ОСОБА_1 не оскаржував, у задоволенні позову останнього слід відмовити, оскільки фактично після 05 червня 2006 року ОСОБА_1 вже не працював.

Керуючись ст.ст. 233, 236, 238 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної акціонерної компанії «Хліб України» про стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В.М.Овчарик