Постанова № 64662988, 10.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №815/4622/16

Провадження №2-а/522/775/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року суддя Приморського районного суду м.Одеси Ільченко Н.А. розглянувши в порядку скороченого провадження в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання бездіяльності відповідача, що полягає у ненаданні відповіді на запит позивача протиправною; та зобов'язання відповідача розглянути запит і надати на нього відповідь.

Позов мотивує тим, що 05.08.2016 року він направив відповідачу запит на отримання публічної інформації, а саме просив надати інформацію, які переліки наборів даних оприлюднюються Управлінням захисту споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у формі відкритих даних, де саме, та яка періодичність їх оновлення. Відповідачем запит був отриманий 11.08.2016 року. Однак відповіді на запитувану інформацію не отримав.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації» регламентований порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

1 ст. 13 цього Закону визначено перелік розпорядників публічної інформації, якими зокрема є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п. 6 ч.1 ст.14 Закону).

Порядок оформлення запитів на інформацію визначено ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Запит на інформацію, згідно з ч. 1 ст. 19 вказаного Закону, - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач також має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з приписів ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено вичерпний перелік випадків у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації передбачено ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Частинами 2 та 3 цієї статті визначено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; несвоєчасне надання інформації. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради із інформаційним запитом, а відповіді по запиту на інформацію не отримував, а також враховуючи те, відповідачем не доведено обставин щодо належного розгляду інформаційного запиту позивача та своєчасного надання відповіді на останній, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 19, 34 124 Конституції України, статтями 2, 6-14, 69-71, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про доступ до публічної інформації», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, що полягає у ненаданні відповіді на запит ОСОБА_1 від 05.11.2016 року, який надійшов до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради 11.08.2016 року - протиправною.

Зобов'язання Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 від 05.11.2016 року, який надійшов до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради 11.08.2016 року і надати на нього відповідь.

Стягнути з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 25830731) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови суду.

Суддя Н.А.Ільченко

10.02.2017