Ухвала суду № 64662398, 13.02.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/5539/16-к

Провадження № 1-кп/500/75/17

У К Р А Ї Н А

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

13 лютого 2017 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкова Ю.Р.,

за участю секретаря - Кріпакової К.Т.,

учасники кримінального провадження:

прокурори - Лепетюк М.В., Мерданський В.В.,

обвинувачений - ОСОБА_1,

захисник - адвокат Янковський В.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі матеріали кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015160150002961 від 20 листопада 2015 року та № 12016160150001756 від 10 червня 2016 року відносно

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, судимого 25 лютого 2014 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки, 16 серпня 2016 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч. 4, 343 ч. 2, 345 ч. 2 КК України

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 січня 2017 року було продовжено строк дії запобіжного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до 03 березня 2017 року, який був обраний останньому 16 серпня 2016 року та продовжувався в встановленому законом поряду.

Захисником обвинуваченого - адвокатом Янковським В.Й. надано суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_1, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, сім'ю, батьків, дружину, двох неповнолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника Янковського В.Й. щодо зміни запобіжного заходу.

Прокурор Лепетюк М.В. вважає клопотання захисника Янковського В.Й, яке підтримано обвинуваченим щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню, так як ОСОБА_1 обвинувачується у злочинах, один з яких є особливо тяжким Крім того, відносно обвинуваченого продовжено строк тримання під вартою до 03 березня 2017 року. Крім тяжкості злочину прокурор ніяких доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не довів. Він також не обговтував можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_1 на більш м'якого запобіжного заходу.

Потерпіли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання на з'явилися, незважаючи на те, що були присутні в залі судових засідань під час вирішення питання про відкладення справи.

Крім того потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні 19 січня 2017 року заявили про те, що з матеріалами справи їх не знайомили. Прокурор взяв на себе обов'язок ознайомити потерпілих з матеріалами кримінального провадження, але до цього часу (біля місяця) цього не зробив, посилаючись на те, що вживалися заходи (які саме суду не доповів), а тому вважає, що це також є підставою для відмовлення в задовільнені клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою можливо змінити на більш м'який у вигляді домашнього арешту, що буде достатнім та необхідним для забезпечення виконанням обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, При цьому суд виходить з наступного.

Так, ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 16 серпня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався ухвалами суду відповідно до вимог законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання в домі батьків, де і зареєстрований, згідно копії домової книги.

Також суду надана заява батьків, власників домоволодіння, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо надання згоди на проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також ОСОБА_1 має сім'ю, дружину та двох неповнолітніх дітей 2003 та 2008 років народження. що підтверджується копіями свідоцтва про народження дітей.

Всі ці обставини говорять про наявність стійких соціальних зв'язків у обвинуваченого в м. Ізмаїл.

При вирішенні питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Європейського суду з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей, а тому продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Досліджені обставини провадження дають підстави для висновку, що на даний час не зниклий ризик, який були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, а саме: є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Крім того, з урахуванням того, що на даний час виникла необхідність у додатковому проведенні певних дій, які прокурор не може виконати.

Що стосується запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1, то суд враховує те, що на даний час відносно нього встановлена наявність лише одного ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризик переховатися від суду.

З цього приводу Європейський суд з прав людини у вказаному рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) зазначив, що зі сплавом певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту від свавілля, встановленому п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою. У випадку, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з-під варти.

У зв'язку з викладеним, враховуючи норми національного та міжнародного права, беручи до уваги тривалий час перебування обвинуваченим ОСОБА_1 під вартою у цьому кримінальному провадженні без остаточного рішення, а саме з 16 серпня 2016 року, того, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 встановлена наявність лише одного ризику, а саме ризику переховатися від суду, того, що він дав показання суду, докази по епізоду його обвинувачення, а саме допит потерпілих і свідків, а також дослідження документів залишилися недослідженими, а прокурором ніяких мір не вживається та вони (потерпіли) майже ще не ознайомлені з матеріалами справи з вини прокурора, суд дійшов висновку про недоцільність подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та про можливість запобігання встановленому ризику за допомогою більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку з чим відносно нього слід змінити запобіжний захід на інший, більш м'який.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання ризику, встановленому під час судового розгляду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, на даний час не може запобігти доведеному під час розгляду вищезазначеному ризику. Суд вважає за необхідне встановити обмеження обвинуваченому ОСОБА_1 щодо заборони залишати із з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20.00 години до 07.00 години ранку наступної доби, а також його зобов'язання прибувати за кожною вимогою до суду.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 194, 199, 331, 370 - 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника - адвоката Янковського В.Й. щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 обвинувачуваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 296 ч. 4, 343 ч. 2, 345 ч. 2 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20.00 години до 07.00 години ранку наступної доби строком до 13 квітня 2017 року.

Зобов'язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду .

На підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти.

Ухвала припиняє свою дію 13 квітня 2017 року.

Судовий розгляд відкласти на 13 березня 2017 року на 11 годину.

Копію ухвали направити начальнику Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області - для виконання, начальнику Ізмаїльської установи виконання покарань № 22, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику - до відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя