Ухвала суду № 64661395, 06.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3330/16-к Провадження №11-кп/772/64/2017

Категорія: крим. Головуючий у суді 1-ї інстанції: Каленяк Р. А.

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нешик Р.І.

суддів: Дедик В.П., Гончарука М.М.

секретаря: Міхневич І.А.

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників: Корпала В.М., Соляр Т.В., ОСОБА_7

потерпілий: ОСОБА_8

розглянула 06 лютого 2017 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12015020010008942 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2, адвоката Корпала В.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, адвоката Соляр Т.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_9 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 та прокурора на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2016 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миролюбівка, Піщанського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого;

засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до вимог п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язки, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з`являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Ямпіль, Вінницької області, до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 06 серпня 2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст.185, ст.297 КК України на 5 років позбавлення волі, відповідно до вимог ст.ст.75, 76 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 21 січня 2009 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст.185, ст.71 КК України на 6 років позбавлення волі; 16 червня 2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст. 185 КК України на 6 років 3 місяці позбавлення волі; 19 березня 2014 року звільнений умовно-достроково на 9 місяців 28 днів.

засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 29 грудня 2015 року (з моменту затримання) по набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Вінниці, , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 раніше в силу ст. 89 КК України не судимого;

засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 роківи 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 30 грудня 2015 року (з моменту затримання) по набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі

Вирішено питання із речовими доказами та судовими витратами.

За участю прокурора: Кузьміна С.В.

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі прокурора ставиться питання про скасування вироку суду в частині призначення покарання ОСОБА_3 через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного та особі обвинуваченого і постановлення нового вироку із призначенням ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Апеляційна скарга адвоката Соляр Т.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 містить прохання про зміну вироку суду і призначення менш суворого покарання ОСОБА_3

Адвокат Корпало В.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок місцевого суду, призначити покарання нижче від найнижчої межі та застосувати ст.75 КК України, призначити покарання із випробуванням та іспитовим терміном.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 також ставить питання про зміну вироку міського суду і призначення йому менш суворого покарання.

ОбвинуваченіОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вироком суду засуджені за те, що вони 27 грудня 2015 року о 21:20год знаходячись на території «Залізничного вокзалу», розташованого за адресою: м. Вінниця площа Героїв Сталінграду,1, помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_8, який прямував до туалету, розташованого на території вокзалу. ОСОБА_2 вступивши у злочинний зговір із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 домовилися відкрито заволодіти майном ОСОБА_8

Реалізуючи свій спільний злочинний намір, керуючись жагою до наживи, вони наздогнали ОСОБА_8 в туалеті на території вказаного вокзалу, діючи узгоджено, умисно почали наносити ОСОБА_8 численні удари руками по голові і тулубу, чим завдали останньому фізичного болю. Після цього, зламавши нанесеними ударами волю ОСОБА_8 до опору, заволоділи його речами вартість яких згідно висновку експерта №24 від 12 лютого 2016 року 4 424,30грн.

Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим на свій власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на вказану суму.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №1948 від 30 грудня 2015 року належать до легких тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення прокурора, що підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги; обвинувачених та їхніх адвокатів, які просили задовільнити їхні апеляційні скарги, залишивши без задоволення апеляцію прокурора; потерпілого ОСОБА_8, який просив суворо не карати обвинувачених обмежившись відбутим строком обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а визначений ОСОБА_3 умовний термін за вироком суду залишити без змін; виступи їх всіх в судових дебатах, а обвинувачених ще і в останньому слові, які підтримали свої висловлені позиції; дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про зміну вироку суду лише в частині призначеного покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, за яке вони засуджені, при обставинах, викладених у вироку, правильні, ґрунтуються на досліджених у суді допустимих і достатніх доказах достовірність яких апелянтами не оскаржуються.

Разом з тим, вирок суду в частині визначеного строку покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підлягає зміні, в бік його зменшення, виходячи не лише із обставин, зазначених в ст.65 КК України, а із мети і доцільності його призначення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження обоє обвинувачені щиро каялися та активно сприяли розкриттю злочинну, що місцевий суд вірно врахував, як пом'якшуючі покарання обставини.

Крім того ОСОБА_4 частково відшкодував потерпілому шкоду завдану злочином.

За поясненнями обвинуваченого, в повному обсязі шкода не відшкодована лише тому, що на той час у нього не було достатніх коштів, щоб це зробити, а перебування під вартою взагалі унеможливило відшкодування завданої шкоди, хоча він ніколи не відмовлявся від її відшкодування, тому часткове відшкодування шкоди, в даному випадку необхідно врахувати, як пом'якшуючу покарання обставину.

Потерпілий, під час засідання в апеляційному суді, пояснив, що не бажає щоб ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в подальшому сиділи у в'язниці, і на його думку те, що вони перебували під вартою весь цей час буде достатньою мірою покарання для їх виправлення і недопущення подібного в майбутньому.

Зважаючи на наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, в силу ст.89 КК України не судимий, дає підстави до застосування до нього норм ст.69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання ніж передбачене санкцією ч.2 ст.186 КК України.

Однак, враховуючи тяжкість вчиненого та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, апеляційний суд вважає, що до нього неможливо застосувати ст.75 КК України, оскільки виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства також неможливе.

Враховуючи думку потерпілого, який просив звільнити від подальшого покарання ОСОБА_2, щире каяття обвинуваченого, яке він висловлював у суді апеляційної інстанції, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин, апеляційний суд вважає за можливе зменшити строк відбування покарання до мінімального строку за санкцією ч.2 ст.186 КК України.

На переконання суду таке покарання відповідатиме вимогам Закону, буде необхідним і достатнім для виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів та відповідатиме його меті.

Щодо апеляційної скарги прокурора, то в ній не наведені обставини, які би впливали на призначення більш суворого покарання ОСОБА_3

Слід зазначити, що суд при прийнятті рішення в цій частині, врахував обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого ним, його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Крім того, потерпілий, в апеляційному суді просив не позбавляти волі ОСОБА_3, оскільки він в повному обсязі відшкодував йому завдану кримінальним правопорушенням шкоду, в тому числі моральну та ніяких матеріальних претензій до нього не має.

Таким чином, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також повне відшкодування шкоди потерпілому є обставинами, що пом'якшують покарання, а тому із врахуванням позитивної характеристики на ОСОБА_3, перошого притягнення його до кримінальної відповідальності, всіх обставин кримінального провадження суд дійшов висновку про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

В зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

Адвокат Соляр Т.В. в своїй апеляційній скарзі в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 не навела достатніх підстав для зменшення іспитового строку.

Тому вона і не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 414, 419 КПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_9 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 закрити в зв'язку із його відмовою від поданої апеляційної скарги.

Апеляційні скарги прокурора та адвоката Соляр Т.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Корпала В.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02 червня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін.

Даний вирок суду в частині призначеного покарання відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_2 змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

В порядку ст.404 КПК України вимоги щодо покладення контролю за виконанням вироку відносно ОСОБА_3 в порядку ст.76 КК України покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена сторонами кримінального провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців із дня її оголошення.

Судді:

Р.І. Нешик В.П. Дедик М.М. Гончарук

З оригіналом вірно: