Рішення № 64660050, 18.01.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1787/16-ц

Провадження № 2/320/75/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Герасименко С.Г.,

при секретарі Уляницькій Д.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визначення долі у праві спільної сумісної власності, стягнення компенсації за вартість частки квартири, припинення права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що йому та відповідачам на праві спільної сумісної власності належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зазначає, що з моменту розірвання шлюбу з ОСОБА_5, спільне проживання та користування належною їм квартирою стало неможливим через неприязні стосунки і невелику площу житла, у зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду із позовом про визначення його долі у праві спільної сумісної власності, стягнення компенсації за вартість його частки квартири з відповідачів та припинення права власності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити її з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що сплатити компенсацію вартості частки позивача не має можливості, оскільки працює у Кам'янському міжрайонному управлінні водного господарства і отримує невелику заробітну плату.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, вказуючи, що не має можливості сплатити компенсацію вартості частки позивача, оскільки вона є пенсіонеркою та має незначний дохід.

Суд, вислухавши пояснення позивача та відповідачів, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло №11189, яке видане Комунарською районною адміністрацією Запорізької міської ради 15.07.1998 року, квартира яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3

Згідно ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, а згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, оскільки обставин, щоб вказували на інший розподіл часток між сумісними власниками щодо сумісного спільного майна на підставі домовленості між ними чи рішення суду, чи інших обставин, у судовому засіданні не встановлено, слід визначити частки кожного з співвласників квартири кожному по 1/3 частки за співвласниками.

У зв'язку з цим є підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачів компенсації за вартість частки квартири, та припинення права власності є такими, що задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

У Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року, яка є обов'язковою для застосування, викладено правову позицію згідно якої, судам при вирішенні справ про стягнення грошової компенсації за належну частку в праві спільної власності на квартиру слід враховувати загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому судам слід ретельно вивчати обставини справи з метою з'ясування, чи не зловживає позивач, який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки.

Обмежуючи право позивача на грошову компенсацію вартості частки квартири, якою фактично володіють та користуються лише відповідачі, і виходячи при цьому з інтересів останніх (їх скрутного матеріального становища), суду необхідно перевіряти можливість сплати відповідачами такої компенсації і врахувати, що правовий режим спільної часткової власності має враховувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

В силу положень ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України та ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної сумісної власності.

Керуючись цими положеннями правовий режим спільної сумісної власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 370 ЦК України встановлено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідачіОСОБА_5 та ОСОБА_3 не мають змоги сплатити позивачеві компенсацію вартості його частки будинку у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Доказів, що засвідчують протилежне, позивачем до судового засідання не надано.

Таким чином, припинення права власності на 1/3 частки квартири позивача, за умови неможливості сплати відповідачами компенсації, призведе до порушення прав позивача. У свою чергу примушення відповідачів викупити у позивача частку квартири призведе до порушення їхніх прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку, адже згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Керуючись ст. 10, 11, 14, 57-60, 88, 209, 212-215, ЦПК України, ст. ст. 3, 364, 368,370, 392 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визначення долі у праві спільної сумісної власності, стягнення компенсації за вартість частки квартири, припинення права власності - задовольнити частково.

Визначити, що ОСОБА_1 належить 1/3 частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя С.Г. Герасименко