Постанова № 64659829, 10.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/10353/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Вотьканича Ф.А., при секретарі Федич Т.О., за участю особи, яка притягнута до відповідальності ОСОБА_1, представника Ужгородської місцевої прокурутури Дробиняка Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 4 листопада 2016 року якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, мешканець АДРЕСА_1,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт,

в с т а н о в и в :

Згідно постанови суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він «29.09.2016 року о 11 год. 20 хв. в м.Ужгороді по вул.Небесної Сотні, 4, вчинив дрібне хуліганство, а саме пошкодив домофон на вхідних дверях в Ужгородській місцевій прокуратурі по вул.Небесної Сотні,4, а саме наносив удари «кувалдою», чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП».

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 4 листопада 2016 року про притягнення його до відповідальності за ст.173 КУпАП року і закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на необгрутованість постанови судді щодо нього, оскільки висновки суду про його винуватість у вчиненні інкриміновано правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються жодним доказом у справі. На думку апелянта, суд залишив поза увагою те, що він не заподіяв ніякої шкоди оточуючим, громадський порядок та спокій громадян не порушував, його дії не принизили гідність жодної особи, а навпаки були покликані відновити справедливість та рівність у правах громадян при відвідуванні ними приміщення Ужгородської місцевої прокуратури. Крім того зазначає, що всупереч твердженню наведеному в протоколі про адміністративне правопорушення ним був пошкоджений не домофон Ужгородської місцевої прокуратури, а магнітна стрічка, встановлення якої на вході до будівлі цієї адміністративної установи не регламентовано жодним нормативно-правовим актом. Звертає увагу і на невстановлення особи чи осіб, яким була заподіяна моральна чи матеріальна шкода його діями.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, думку представника Ужгородської місцевої прокуратури Дробиняка Ю.М., який просив відмовити у задоволенні поданої апеляції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, вона підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗА №001527 від 29.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 ставилось в вину те, що він 29.09.2016 року о 11 год. 20 хв. пошкодив домофон на вхідних дверях в Ужгородській місцевій прокуратурі по вул. Небесної Сотні, 4, а саме наносив удари «кувалдою», чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Заперечуючи свою винуватість у вчиненні даного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ствердив, що мотивом його дій було відновлення справедливості для забезпечення вільного і безперешкодного доступу усіх громадян до приміщення адміністративної установи - Ужгородської місцевої прокуратури.

Згідно пояснень ОСОБА_1, його дії не були направлені на приниження людської гідності цими його діями не було допущено порушення громадського порядку. Осіб, чий спокій був порушений в результаті вчиненого ним діяння, не встановлено і такі відсутні.

У постанові суду також не наведено належного обгрунтування мотивів незгоди з поясненнями ОСОБА_1, який стверджував, що нанісши удар кувалдою по домофону, він не мав хуліганського мотиву, а проводив у такий спосіб акцію повернення вільного доступу до адміністративних будівель, висловлював свою громадянську позицію, тобто використав своє право на свободу вираження поглядів - відновлював справедливість всіма можливими і доступними знаряддями.

На спростовання тверджень ОСОБА_1 про відсутність у його діях хуліганського мотиву, суд у постанові послався на те, що за змістом ст.173 КупАП наявність хуліганського мотиву із проявами особливої зухвалості або виняткового цинізму для дрібного хуліганства не є обов?язковим елементом суб?єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення.

Суд у постанові констатував також про те, що дії ОСОБА_1 які на думку судді виразились у нанесенні ударів кувалдою, могли занепокоїти деяких людей, які були або могли бути його свідками. Також у постанові судді зроблено висновок про те, що умисел на порушення громадського порядку правопорушником сукупно проявлявся в його цілеспрямованих та свідомих діях. А наведена ОСОБА_1 мотивація його поведінки, не виключає наявність у нього хуліганського мотиву.

Такий висновок судді на думку апеляційного суду є помилковим, оскільки хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені у диспозиції ст.173 КупАП дії є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення. Відповідно відсутність у діях особи хуліганського мотиву виключає відповідальність за ст.173 КупАП.

Так, за змістом ст.173 КУпАП дрібним хуліганством визнаються умисні дії, що полягають в нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття "інших подібних дій", що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом.

Згідно вимог ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, зокрема, суть адміністративного правопорушення, тобто яка протиправна, винна дія (бездіяльність), що посягає на громадський порядок і за що законом передбачена адміністративна відповідальність, ставиться у вину особі.

Всупереч таким вимогам закону в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1,не зазначено мотив таких його дій, а посилання на те, що ОСОБА_1, наносячи удари «кувалдою», пошкодив домофон на вхідних дверях Ужгородської місцевої прокуратури по вул.. Небесної Сотні,4 в м. Ужгороді, і цим порушив громадський порядок та спокій громадян, не відповідають матеріалам справи.

У справі щодо ОСОБА_1 суд цих обставин не перевірив та не звернув уваги, що за змістом протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема, формулювання обставин правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 за своїми ознаками не відповідає вимогам,закріпленим в ст.173 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення, як і в судовому рішенні немає конкретизації того, у чому проявилось порушення діями ОСОБА_1, що ставились йому за провину, громадського порядку і спокою громадян та немає оцінки мотивації його такої поведінки, а також наявності у нього хуліганського мотиву.

Хуліганство означає поведінку, яка є об'єктивно неприйнятною у зв'язку з тим, що порушує громадський порядок. Стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 визнано винним, вказує лише на один конкретний приклад такої неприйнятної поведінки - нецензурну лайку у громадському місці, тоді як інші наведені ознаки, а саме "образливе чіпляння до громадян або інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян", є загальними та нечіткими.

Таким чином, висновок суду, що нанесення ОСОБА_1 ударів «кувалдою» по домофону, становить образливе чіпляння до громадян або порушення спокою громадян, або дію чи дії, що порушують громадський порядок, як про це вказано у вищезазначеній статті 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення не можна визнати обґрунтованим. Дії ОСОБА_1 не були направлені на порушення громадського порядку, а, відтак, його поведінка не становила порушення спокою громадян або порушення громадського порядку.

З урахуванням наведених обставин, на думку апеляційного суду, висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства не ґрунтується на зібраних матеріалах справи про це адміністративне правопорушення, а сама постанова щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не може бути визнана законною і обґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене та відсутність у діях ОСОБА_1 нормативних ознак об?єктивної та суб?єктивної сторони дрібного хуліганства, апеляційний суд вважає необхідним скасувати постановлене щодо ОСОБА_1 судове рішення, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 вбачається, що ним 29.09.2016 року о 11 год. 20 хв. в м.Ужгороді по вул.Небесної Сотні, 4 було пошкоджено майно Ужгородської місцевої прокуратури.

Зокрема, з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставилось в вину пошкодження домофону, вартість якого згідно наданого прокуратурою переліку майна та матеріальних цінностей прокуратури м.Ужгорода становить 700 грн.

З відеозапису наданого апеляційному суду ОСОБА_1 також вбачається, що ним фактично було умисно пошкоджено картоприймач для зчитування магнітної стрічки.

Ці дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.186 КупАП - самоуправство тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму ВСУ України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», якщо при розгляді матеріалів про дрібне хуліганство суддя встановить у діях порушника ознаки іншого адміністративного проступку, він повинен своєю вмотивованою постановою повернути зазначені матеріали органу внутрішніх справ для вирішення питання про відповідальність цієї особи згідно з чинним законодавством України.

Тому матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 підлягають поверненню Управлінню патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.11.2016 щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 повернути Управлінню патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві департаменту патрульної поліції.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.А. Вотьканич