Ухвала суду № 64659806, 02.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1971/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Собослой Г.Г.

суддів - Мацунич М.В., Куштан Б.П.

при секретарі - Шукаль О.І.

з участю: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 і представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на рішення Мукачівського міцськрайонного суду від 04 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Управління Держземагенства у Мукачівському районі Закарпатської області, Головного управління Держземагенства у Закарпатській області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться у власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із даним позовом мотивуючи тим, що згідно даних погосподарської книги №1 за 2011-2015 років Ракошинської сільської ради за дворогосподарством в АДРЕСА_1 яка зареєстрована за позивачем, зареєстровані земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,19 га для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка межує із земельною ділянкою, яка зареєстрована за дворогосподарством в АДРЕСА_2, власником якої являється ОСОБА_3

Відповідно до листа з Управління Держземагенства у Мукачівському районі від 10.08.2015 року вказано про те, що відповідач 29.12.2012 року оформила на земельну ділянку, яка зареєстрована в АДРЕСА_2 Державний акт серії НОМЕР_1, кадастровий номер - НОМЕР_2, згідно якого за вказаним дворогосподарством значиться земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Також було здійснено запит до Ракошинської сільської ради, де керівником сільської ради було надано повідомлення від 19.06.2015 року про те, що сільська рада не володіє інформацією щодо одержання Державного акту на право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2 , так як державний акт виготовляється в організаціях, які мають відповідні дозволи та ліцензії. У вказаному листі також сільська рада надала наявні у них картографічні матеріали на дворогосподарства в АДРЕСА_2 та 74. Відповідно до письмового повідомлення від 09.06.2015 року Ракошинська сільська рада повідомила також те, що заяву ОСОБА_1 розглянуто в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства. У сільській раді було організовано зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та представників організацій, які мають відповідні дозволи та ліцензії на здійснення геодезичної зйомки. Оскільки, в ОСОБА_3 є Державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 їй рекомендовано внести межові знаки в натурі. Однак, знаючи, що вищезазначений державний акт на право власності на земельну ділянку відповідача містить багато помилок та скориставшись нагодою, а саме відсутністю позивача, відповідач неправильно вказав межі та перемістив в одному місці межу більше ніж на 0,70 м. на земельну ділянку позивача, цим самим збільшив площу своєї земельної ділянки в натурі (на місцевості) біля прізвища та ініціалів позивача, як суміжного землекористувача, підпис виконано невідомою особою, так як про час та місце вчинення такої дії останню не було повідомлено.

ОСОБА_3 подала з0устрічну позовну заяву, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 зазначає в поданій нею у позові неправдивих даних, а саме те, що вона скористалася її відсутністю та самовільно збільшила площу своєї земельної ділянки перемістивши межу в одному місці більше ніж на 0,70 см. на землю позивача. Земельна ділянка, яка знаходиться у її власності з усіма збудованими на ній будівлями та надвірними спорудами була частково успадкована нею згідно заповіту її бабусі - ОСОБА_6, а частково згідно договору купівлі-продажу укладеного між нею та ОСОБА_7 Також зазначає, що жодних змін у межі земельної ділянки нею внесено не було, тим більше шляхом перенесення межових знаків. Нею було приватизовано виключно ту земельну ділянку, яку використовували попередні власники (землекористувачі) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Навпаки, згідно даних по господарської книги 90-х років нею приватизовано на 100 кв.м. менше площі земельної ділянки, ніж використовували попередні землекористувачі. Однак, за життя попередніх землекористувачів, у позивача не виникали ніяких сумнівів щодо меж. Натомість, після смерті спадкодавця та продавця вважаючи, що вона не володіє інформацією щодо меж земельної ділянки попередніх землекористувачів, ОСОБА_1 вирішила заволодіти земельною ділянкою у більших межах ніж повинна мати, шляхом переміщення меж своєї земельної ділянки у її сторону на підставі рішення суду. Також зазначає, що позивачем умисно не надано суду повної інформації, яка існувала в період за життя попередніх землекористувачів та яка складалася впродовж декількох років. Позивач звертаючись до суду, не згадує про той факт, що згідно з її заявами до Ракошинської сільської ради про врегулювання спору на суміжні земельні ділянки, неодноразово здійснювалися виїзд земельної комісії створеної із числа депутатів сільської ради разом з працівниками Держземагенства та правоохоронними органами. Під час перевірки не було виявлено жодних порушень меж з її боку. Натомість було виявлено порушення з баку ОСОБА_1, оскільки нею самостійно змінювались межі своєї земельної ділянки відновлені під час проведення неодноразових перевірок за її заявами. В ході перевірок межі постійно відновлювалися і завжди не на користь ОСОБА_1 Але позивач, не маючи на те жодних підстав знову змінила межі на свій розсуд. Вважає, що приховуючи дані факти позивач намагається ввести суд в оману. Така позиція позивача свідчить про те, що остання не бажає надати суду повну та правдиву інформацію, для того щоб судом не було з'ясовано всіх обставин справи на підставі яких було б прийняте законне та справедливе рішення. Крім того, позивач ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів щодо власності або користування своєю земельної ділянкою. ОСОБА_3 також зазначає, що земельна ділянка, яка знаходиться у її власності, приватизована на підставі рішення Ракошинської сільської ради навіть у меншій площі, а ніж зазначено у рішенні.

Посилаючись на вказані обставини просила задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04 листопада 2016 року у позові ОСОБА_1 та у зустрічному позові ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1- ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у заявлених первісних позовних вимогах та задовольнити позовні вимоги, мотивуючи тим, що рішення постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права в оскаржуваній частині, не відповідає фактичним обставинам справи і підстав для відмови у позові відсутні.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3 сторонами не оскаржено і відповідно до ст. 223 ЦПК України набрало законної сили.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі в частині оскаржуваного ним рішення, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що 29.12.2012 року ОСОБА_3 було виданий Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на землю площею 0,2500 га, із цільовим призначенням (використання) земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд і дана земельна ділянка надана на підставі рішення 4-ої сесії 4-го скликання Ракошинської сільської ради від 09.07.2002 року.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунень будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням право володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків і застосування інших, передбачених законом способів.

Способом захисту порушеного права власності на земельну ділянку позивачем обрано позов визнання державного акту недійсним.

У відповідності із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України викладених у п.11, постанови №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ - що розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підставу заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що її права порушені, оскільки відповідач самовільно на спільній межі земельних ділянок позивача та відповідача неправильно вказав межі та перемістив в одному місці межу більше ніж на 0,70 м. на земельну ділянку позивача, цим самим збільшив площу своєї земельної ділянки.

ОСОБА_1 в порядку передбаченому ч.1 ст.60 ЦПК України не надала докази, які б підтверджували наявність спору між власниками суміжних земельних ділянок, факт захоплення земельної ділянки позивача, накладання зовнішніх меж земельних ділянок.

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до даних правовідносин, оцінив докази, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, результати оцінки доказів судом відображені в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя: Г.Г. Собослой