Постанова № 64659394, 23.11.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

23.11.2011 Справа № 2а/2570/5387/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бородавкіної С.В.

при секретарі - Дзюбі М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода" до Державної податкової інспекції в Ічнянському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

20.10.2011 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в Ічнянському районі Чернігівської області і просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000301520/164 від 22.08.2011 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що одним із основних видів діяльності СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" є сільськогосподарське виробництво, при цьому товариство має право займатися й іншими видами діяльності, у звязку з чим подає до податкової інспекції податкову звітність загальної форми та як сільгоспвиробник. 28.02.2008 р. позивач придбав сільськогосподарську техніку для власних потреб та включив податок на додану вартість в сумі 250000 грн. в податкову декларацію сільгоспвиробника за лютий 2008 року. На даний час у звязку з економічною кризою та зменшенням обсягів роботи СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" вирішила продати придбану у 2008 році сільгосптехніку і суму податку на додану вартість в розмірі 250000 грн. віднесла до податкових зобовязань в податковій звітності загальної форми. При цьому, було зроблено коригування і сума податкового кредиту в декларації сільгоспвиробника була зменшена на 250000 грн. і ця сума була перенесена в декларацію загальної форми. Тобто, СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" не включало суму ПДВ по податковій накладній за 2008 рік, а лише зробило коригування, а саме: перенос суми податкового кредиту з однієї декларації (сільгоспвиробника) до іншої (загальної). Таким чином, завищення податкового кредиту не відбулося. Крім того, при донарахуванні податкового зобовязання відбудеться подвійне оподаткування однієї операції, оскільки суму ПДВ при продажі сільгосптехніки товариство вже задекларувало та поставило собі в податкові зобовязання. З огляду на вищевикладене, вважають податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Відповідно до п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях. Враховуючи вищевикладене, операції з продажу основних фондів щодо яких сума ПДВ сплачена при їх придбанні відображалась в податковій декларації з ПДВ (скороченій), відображається субєктом спеціального режиму в податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому при зміні напрямку використання основних фондів із сільськогосподарської діяльності на іншу діяльність в наступних податкових періодах коригування податкового кредиту не проводиться. Крім того, встановленими формами декларацій з ПДВ як скороченої, так і тієї за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не передбачено здійснювати таке коригування. Таким чином, коригування зроблене позивачем в податковій декларації з ПДВ за березень 2011 року №5520 від 20.04.2011 р. шляхом зменшення податкового кредиту у звязку з продажем основних фондів на суму 250000 грн., придбаних та включених в декларацію з ПДВ за лютий 2008 року є неправомірним.

Представник третьої особи (Державна податкова служба України) в судове засідання не зявився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

04.07.2011 року працівниками Державної податкової інспекції в Ічнянському районі Чернігівської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода".

За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 217/1520/32121018 від 04.07.2011 року (а.с.7).

Перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є меншим, ніж встановлено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода" до податкового кредиту включило суму ПДВ 250000 по податковій накладній №10 від 28 лютого 2008 року, чим порушено пункт 198.3, 198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України. В результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 250000 грн. Сума рядка 25 декларації з ПДВ за березень 2011 року становитиме 250375 грн. По поданій платником декларації за березень 2011 року рядок 25 становив 375 грн. Донараховано суму 250000 грн.

Повідомленням №2282 від 22.06.2011 року платник податків СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" викликалась 04.07.2011 р. до відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Ічнянському районі на підставі п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України з питань правильності нарахування ПДВ по декларації за березень 2011 року (а.с.59), яке було отримано позивачем 24.06.2011 р. (а.с.60).

У звязку з неявкою керівника позивача до ДПІ в Ічнянському районі було складено акт щодо неявки посадових осіб СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" для ознайомлення та підписання акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року (а.с.61), який був отриманий позивачем 07.07.2011 р. (а.с.62).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № НОМЕР_1, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 312500,00 грн., з них: +250000 грн. за основним платежем та 62500 грн. за штрафними санкціями (а.с.8).

Вказане податкове повідомлення-рішення 29 липня 2011 р. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Чернігівській області, за наслідками розгляду якого ДПА в Чернігівській області прийняла рішення №1467/10/25-020 від 10 серпня 2011 року, яким скасувала податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної санкції у розмірі 62500 грн. застосувавши до СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" штрафну санкцію передбачену п.7 підр.10 p. XX Перехідних положень Податкового кодексу України у розмірі 1 грн., при цьому залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Ічнянському районі від 18.07.2011 року № НОМЕР_1 в іншій частині, в сумі 250000 грн. (а.с.9-11).

17 серпня 2011 року СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" оскаржило рішення ДПА в Чернігівській області до ДПА України (а.с.17). Згідно листа ДПА України від 07.09.2011 року №16269/6/25-0115 строк розгляду цієї скарги було продовжено до 20.10.2011 року.

З урахуванням висновків зазначених в рішенні №1467/10/25-020 від 10 серпня 2011 року про результати розгляду скарги, ДПІ в Ічнянському районі винесла податкове повідомлення-рішення №0000301520/164 від 22.08.2011 р., яким СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 250001 грн., в т.ч. +250000 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями (а.с. 12).

Не погоджуючись з діями ДПІ в Ічнянському районі СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" направила скаргу за вих. №338 від 01.09.2011 р. до ДПА в Чернігівській області (а.с.18-19).

Рішенням ДПА в Чернігівській області №1670/10/25-020 від 07.09.2011 р. скарга СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" залишена без розгляду, оскільки не розглядаються повторні звернення до одного і того ж самого органу державної податкової служби від однієї і тієї ж самої особи з одного і того ж самого питання, якщо перше вирішено по суті (а.с.13).

14.09.2011 р. СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" оскаржило рішення ДПА в Чернігівській області до ДПА України (а.с.65-66).

Рішенням ДПА України №2724/6/10-2115 від 30.09.2011 р. скарга СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода", яка була отримана 19.09.2011р. (а.с.67-68), залишена без розгляду, оскільки позивачем було порушено строки подання скарги (а.с.14-15).

Відповідно до пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Відповідно до п.5. Порядку про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 25.01.2011 № 41 платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до пункту 2 розділу VI вказаного Порядку у рядку 1 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року (звітний (податковий) період за який виправляється помилки) позивачем в рядок 16 коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) +16.1.2 (+ чи -) + 16.2 + 16.3 + 16.4 (+ чи -) включено суму податного кредиту за податку на додану вартість в розмірі 250000 грн. (а.с.20-21).

До вказаної декларації позивачем було подано розрахунок коригування сум податку на додану вартість, відповідно до якого СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" зроблено коригування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 250000,00 грн. по С.В.К. ім. С.О.Прядка (інд. под. номер 037976825130) за податковою накладною №10 від 28.02.2008 р. (а.с.27).

З реєстру отриманих та виданих податкових накладних вбачається, що податкова накладна №10 від 28.02.2008 р. по С.В.К. ім. С.О.Прядка (інд. под. номер 037976825130) отримана позивачем 28.03.2008 р. (а.с.30-32).

В свою чергу, підпункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлює обмеження в 365 днів з дати виписки податкової накладної щодо права платника податку на підставі отриманих податкових накладних на включення суми податку до податкового кредиту по податку на додану вартість.

Враховуючи те, що податкова накладна виписана в лютому 2008 року за нею здійснено розрахунки, а тому, податковий орган правомірно дійшов висновків, про завищення податкового кредиту на суму 250000 грн. з декларації з податку на додану вартість за березень 2011 р.

Крім того, проведена камеральна перевірка стосувалась податкової декларації по податку на додану вартість СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" за березень місяць 2011 року, тобто в період, коли набрав чинності Податковий кодекс України, а тому віднесення до податкового кредиту податкових накладних, які виписані у попередніх звітних періодах суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином, позивачем порушено вимоги підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість в розмірі 250000 грн., а тому відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Щодо посилань позивача на порушення під час процедури адміністративного оскарження суд вважає наступне:

Відповідно до п.56.6 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до п.56.16 ст.56 Податкового кодексу України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Відповідно до п.9.1 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 23.12.2010 № 1001 у разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.

Відповідно до п.17 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного органу державної податкової служби, у разі коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення органу державної податкової служби про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу державної податкової служби; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, що оскаржувались. Рішення центрального органу державної податкової служби, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п.12 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.

Таким чином, під час адміністративного оскарження судом не було встановлено порушень законодавства з боку органів державної податкової служби.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Державною податковою інспекцією в Ічнянському районі Чернігівської області податкового повідомлення-рішення №0000301520/164 від 22.08.2011 року, а тому позовні вимоги СТОВ "Агропромислова компанія "Злагода" з підстав наведених позивачем у позовній заяві, не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода" - відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бородавкіна С.В.