Ухвала суду № 64658705, 08.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

08.02.2017р. Справа № 905/95/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

розглянувши матеріали за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо», м. Київ

на дії Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

у справі №905/95/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-цивільпроект», Донецької області, м. Краматорськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України», м. Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 36001, 40 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від ВДВС: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької област від 28.07.2015р. по справі №905/95/15 (суддя Овсяннікова О.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-цивільпроект», Донецької області, м. Краматорськ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України», м. Київ про стягнення заборгованості у розмірі 36001, 40 грн. – задоволені.

25.08.2015р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

21.12.2016р. на адресу суду від позивача по справі №905/95/15 надійшла скарга на дії Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з виконання наказу, в якій скаржник просить:

- визнати незаконними дії Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, щодо винесення постанови від 23.11.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання наказу про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2016р. у справі №905/95/15;

- визнати недійсною постанову Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 23.11.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання наказу про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2016р. у справі №905/95/15;

- зобов’язати Краматорський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відновити виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного судового наказу та провести належні виконавчі дії.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 10.01.2017р. не надали.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України «Про виконавче провадження», та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України «виконання рішення, ухвали, постанови», ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу – це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов’язків характер для суб’єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.07.2015р. по справі №905/95/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-цивільпроект», Донецької області, м. Краматорськ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної установи «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України», м. Київ про стягнення заборгованості у розмірі 36001, 40 грн. – задоволені, у зв’язку з чим визначено для стягнення на користь позивача з відповідача 20000,00 грн. боргу, 2101,87 грн. пені, 13242,00 грн. інфляційних втрат, 657,53 грн. 3% річних, 1827,00 грн. судового збору.

25.08.2015р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

05.10.2015р. на адресу Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було подано заяву №09/29/01 від 29.09.2015р. про примусове виконання рішення суду від 28.07.2015р. по справі №905/95/15.

05.12.2016р. на адресу позивача надійшла постанова Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 23.11.2016р. ВП №49094275 про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке ЗУ «Про виконавче провадження» можливо звернути стягнення, відповідно до п.2. ч.1. ст. 37, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно п.2. ч.1. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, відповідно до ст. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно до п.1. ч.1. ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами п.1. ч.1. ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За умов ч.1. ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно ч.1. ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відповідно до п.9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з боку Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», яке набрало чинності 05.10.2016р., допущена протиправна дія та наслідком невиконання рішення господарського суду Донецької області від 28.07.2015р. по справі №905/95/15, тому скарга на дії Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області підлягає задоволенню та зобов’язанню Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відновити виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного судового наказу та провести належні виконавчі дії. Дії Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.11.2016р. ВП №49094275 з виконання наказу №905/95/15 від 25.08.2015р. слід визнати незаконними та визнати недійсною постанову Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.11.2016р. ВП №49094275, зобов’язати Краматорський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо виконання наказу господарського суду Донецької області №905/95/15 від 25.08.2015р.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 10, 18, 28, 41, 48 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), господарський суд, –

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «Донбас-Термо», м. Київ на дії Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з виконання наказу у справі №905/95/15 – задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, щодо винесення постанови від 23.11.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання наказу про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2016р. у справі №905/95/15.

3. Визнати недійсною постанову Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 23.11.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві з виконання наказу про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2016р. у справі №905/95/15.

4. Зобов’язати Краматорський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відновити виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного судового наказу та провести належні виконавчі дії.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99