Ухвала суду № 64658386, 09.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року м. Київ К/800/29175/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Донця О.Є.

Голяшкіна О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської обласної ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року у справі

за позовом Житомирської обласної ради, Київської обласної ради, Рівненської обласної ради

до Кабінету Міністрів України

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сумської обласної ради

про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

Обласні ради звернулись з позовом про визнання незаконними та нечинними з моменту прийняття абзаців 6 та 8 підпункту 3 пункту 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1173 (щодо встановлення строку розгляду документів та в частині видачі дозволу у разі ненадання протягом встановленого строку уповноваженими органами погодження).

В обґрунтування позову вказали на невідповідність внесених змін Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року позови було задоволено частково. Визнано незаконними та нечинними з моменту прийняття абзаци 6 та 8 підпункту 3 пункту 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 (щодо встановлення строку розгляду документів та в частині наявності підстав для видачі дозволу у разі ненадання протягом встановленого строку уповноваженими органами погодження). Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що внесені зміни суперечать положенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та обмежують права обласних рад щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду питання надання погодження видачі дозволів на користування ділянками надр. При цьому зазначив, що визначення терміну прийняття радами відповідного рішення свідчить про втручання виконавчого органу в роботу органів місцевого самоврядування, оскільки останні обмежені у повноваженнях встановлювати часові рамки для скликання сесій обласних рад на свій розсуд. Наслідком цього може бути об'єктивна неможливість відповідної ради, зважаючи прийняття нею рішення на пленарному засіданні, погодити надання дозволу на користування надрами або відмовити у такому погодженні. При цьому суд першої інстанції, не погодившись з доводами позивачів, вказав на те, що при прийнятті спірної постанови відповідачем був дотриманий Регламент Кабінету Міністрів України, затв. постановою КМУ від 18.07.2007 року № 950, а також на відсутність підстав для визнання протиправною і нечинною постанови КМУ №1173 у всій частині щодо внесення змін до постанови №615 від 30.05.2015 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову у позові в повному обсязі. Апеляційний суд зазначив, що Кабінет Міністрів України, визначаючи порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами діяв відповідно до наданих йому повноважень та на виконання закону.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Житомирська обласна рада звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі також - Порядок).

Абзацом 2 пункту 9 цього Порядку було передбачено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується заявником з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

16 грудня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України №1173 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності» до Порядку були внесені зміни (пункт 11 постанови КМУ №1173).

Зокрема, були змінені пункти 1, 8, 23 Порядку. Пункт 9 після абзацу п'ятого доповнено новими абзацами наступного змісту:

«Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - п'ятим цього пункту.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - п'ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - п'ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому - п'ятому цього пункту, погодження протягом встановленого строку вважається, що видача дозволу ними погоджена.».

За змістом частин другої та третьої статті 16 Кодексу України Про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Відповідно до частини першої статті 91 Кодексу України про надра до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить, зокрема, погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Питання регулювання земельних відносин, відповідно до пункту 21 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішуються виключно на пленарних засідання районної, обласної ради.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Кабінет Міністрів України відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» у тому числі забезпечує здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Частиною першою статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином визначення порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що закріплення Кабінетом Міністрів України положень, які передбачають встановлення строку для надання обласними радами погоджень надання надр у користування не суперечать Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про доступ до публічної інформації». Останні узгоджуються з вимогами щодо своєчасного прийняття суб'єктом владних повноважень рішення чи вчинення дії, які закріплені у ч. 3 ст.2 КАС України. Водночас зазначені положення не встановлюють безпосередньо тривалість строку, яка б могла вважатись недостатньою для розгляду документів.

У той же час визначення органом, який видає дозвіл, у окремому випадку строку, який може бути визнаний недостатнім для розгляду документів та надання обласною радою погодження у відповідності до визначеної законом процедури розгляду, не свідчить про незаконність внесених Кабінетом Міністрів України до Порядку змін, оскільки стосується правомірності вчинення таким органом певної дії. Допущені порушення у застосуванні норми не можуть мати наслідком її незаконність.

Таким чином апеляційний суд обґрунтовано не погодився з висновками суду першої інстанції про незаконність оспорюваних положень Порядку та надав правильну юридичну оцінку обставинам спору.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не свідчать про допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до законом можуть мати наслідком скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є Донець