Ухвала суду № 64658370, 09.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року м. Київ К/800/29969/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Голяшкіна О.В.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Болград Солар" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі НКРЕКП, Національна комісія), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Енергоринок" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство "Болград Солар" звернулося з позовом, в якому просило: визнати бездіяльність НКРЕКП щодо не встановлення ПрАТ «Боград Солар» на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27.08.2014, 24.09.2014, 28.10.2014, 25.11.2014, 24.12.2014, 26.01.2015 та 26.02.2015 протиправною; зобов'язати НКРЕКП прийняти рішення щодо встановлення ПрАТ «Болград Солар» «зеленого» тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ відповідно на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015 року, на 26 лютого 2016 року; зобов'язати НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань ПрАТ «Болград Солар» додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, який НКРЕКП було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015, на 26 лютого 2015, та «зеленими» тарифами, фактично встановленими постановами НКРЕКП відповідно від 31.07.2014 №1072, 31.01.2015 №157, від 27.02.2015 №493, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо не встановлення ПАТ «Болград Солар» на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року «зеленого» тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року. Зобов'язано НКРЕКП прийняти рішення щодо встановлення ПАТ «Болград Солар» «зеленого» тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу, шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року. Зобов'язано НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань ПАТ «Болград Солар» додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої ПАТ «Болград Солар» за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 електроенергії, за «зеленим» тарифом, який НКРЕКП було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом НБУ на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року та «зеленим» тарифом, фактично встановленим постановою НКРЕКП від 31 липня 2014 року № 1072, за наслідками розгляду прийняти рішення. Зобов'язано НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань ПАТ «Болград Солар», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої ПАТ «Болград Солар» електроенергії за договором від 12 червня 2013 року № 9699/09 у лютому 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови НКРЕКП від 31 січня 2015 року №157, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 31 січня 2015 року №105, за наслідками розгляду прийняти рішення. Зобов'язано НКРЕКП розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення ДП «Енергоринок» перерахувань ПАТ «Болград Солар», як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої ПАТ «Болград Солар» електроенергії за договором від 12 червня 2013 року №9699/09 у березні 2015 року за «зеленим» тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року №493, та «зеленим» тарифом, який було встановлено постановою НКРЕКП від 27 лютого 2015 року №492, за наслідками розгляду прийняти рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПраТ «Болград Солар» є виробником електричної енергії, що підтверджується Ліцензією Серія АЕ № 194791 (вид діяльності - виробництво електричної енергії), виданої відповідачем на підставі рішення від 25 липня 2013 року №1020.

Постановою НКРЕКП від 25 квітня 2013 року №491 позивачу затверджено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

12 червня 2013 року між позивачем та ДП «Енергоринок» укладений договір купівлі-продажу електричної енергії №9699/09.

Згідно абзацу другого п. 2.3 Договору №9699/0 визначено, що НКРЕКП встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року помноженого на коефіцієнт 4.8 (коефіцієнт відповідно до Закону України «Про електроенергетику»). Для малих гідроелектростанцій та суб'єктів господарювання, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги визначається із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

Пунктом 2.4 Договору №9699/0 передбачено, що велична тарифу на електроенергію, яку позивач продає третій особі ДП «Енергоринок», не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом НБУ на таку дату. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для позивача установлюється шляхом перерахування в євро величини «зеленого» тарифу, розрахованого відповідно до положень п. 2.3 Договору.

Однак, у період з вересня 2014 року по січень 2015 року відповідачем перегляд «зелених» тарифів по курсу НБУ на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався. Оплата за продану електричну енергію за період з вересня 2014 року по січень 2015 року здійснювалася за «зеленим» тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 31 липня 2014 року №1072 на серпень 2014 року, тобто «зелений» тариф по курсу НБУ на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначає Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР (далі - Закон №575/97-ВР), який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону №575/97-ВР державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.

Згідно ст.11 Закону №575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Указом Президента України №693/2014 від 27.08.2014 «Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» ліквідовано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України №715/2014 від 10.09.2014 (Положення №715/2014), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зокрема п.4 Положення №715/2014 визначено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого: бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сферах функціонування ринків електричної енергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів, у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Положеннями ст.12 Закону №575/97 визначено, що основними завданнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України; державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

При цьому, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до покладених на неї завдань, з поміж іншого бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринку електричної енергії, в межах повноважень, визначених законом; забезпечує реалізацію державної політики щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, у тому числі шляхом погодження договорів на купівлю такої електроенергії оптовим ринком електричної енергії України на підтвердження державних гарантій, встановлених законом.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідач наділений правом в межах повноважень визначених чинним законодавством встановлювати тарифи на електроенергію.

Згідно із вимогами статті 17-1 Закону №575/97, величина «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації], помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.

Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

«Зелений» тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Держава гарантує законодавче закріплення на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимоги щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.

Порядок встановлення та перегляду «зеленого» тарифу регулюється Порядком встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 02.11.2012 №1421 (далі - Порядок №1421).

Згідно з п.1.4, 1.8-1.9 Порядку №1421 «зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу)). При встановленні «зеленого» тарифу на розрахунковий місяць для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії. Розрахунковим місяцем для цілей цього Порядку є календарний місяць, на який встановлюється «зелений» тариф.

Рішення щодо встановлення «зелених» тарифів та фіксованих мінімальних розмірів «зеленого» тарифу для кожного виду альтернативної енергії приймаються НКРЕ на засіданні у формі відкритого слухання. Такі рішення розміщуються на офіційному веб-сайті НКРЕ та публікуються в інформаційному бюлетені НКРЕ (п.1.10 Порядку №1421).

Отже, враховуючи вищезазначене, відповідач зобов'язаний встановлювати «зелений» тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого НБУ станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Неперегляд тарифів на кожний календарний місяць, призводить до відсутності перерахованого «зеленого» тарифу, що в свою чергу, не дозволяє встановити загальну вартість виробленої електричної енергії за Договором, укладеним між позивачем та ДП «Енергоринок», та отримати позивачу повну оплату за вироблену електроенергію, що порушує права та інтереси останнього.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично у період з серпня 2014 року по січень 2015 року перегляд «зелених» тарифів по курсу НБУ на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався. Останній перегляд «зеленого» тарифу відповідач здійснив 31.07.2014 постановою №1072 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію» від 31.07.2014 та перерахував «зелений» тариф на серпень 2014 року, тобто «зелений» тариф по курсу НБУ на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Отже, оскільки відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не здійснював щомісячного перерахунку позивачу «зеленого» тарифу на електричну енергію на кожний розрахунковий місяць, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення «зеленого» тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць протягом періоду з вересня 2014 року по січень 2015 року за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого НБУ, розрахованого відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» є обґрунтованою правомірно задоволена судами.

Суди обґрунтовано вказали на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі №826/4306/15, а також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року по справі № 826/3745/15 визнано протиправними та скасовано постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року № 157 «Про зупинення дії пункту 1 постанов НКРЕП від 31 січня 2015 року №105 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» та від 27 лютого 2015 року № 493 «Про зупинення дії пункту 1 постанови НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 492 та встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію в рамках тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії». Вказані постанови першої інстанції були залишені без змін апеляційним судом, а судом касаційної інстанції було відмовлено у відкритті касаційного провадження. Скасування у судовому порядку постанов Національної комісії щодо зупинення дії постанов від 31 січня 2015 року №105 та від 27 лютого 2015 року № 492, якими встановлювався «зелений» тариф для позивача на лютий та березень відповідно, зумовлює обов'язок вчинення дій щодо застосування таких тарифів.

Оскільки обов'язок перегляду «зеленого» тарифу на кожну дату встановлення роздрібних тарифів прямо встановлений Законом України «Про електроенергію», а також те, що позивач звертався до відповідача з листами стосовно розгляду питання про затвердження розміру «зеленого» тарифу, однак, постанов щодо перерахування «зеленого» тарифу відповідачем прийнято не було, з метою повного захисту порушеного права та гарантування дотримання норм чинного законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, зобов'язавши відповідача розглянути питання про прийняття рішення щодо встановлення «зеленого» тарифу позивачу за вказаний період на рівні не меншим фіксованого мінімального розміру «зеленого» тарифу шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про електроенергетику» станом на 01 січня 2009 року, за офіційним валютним курсом НБУ на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та 24 грудня 2014 року.

Зобов'язання судами відповідача розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електроенергії для проведення перерахувань позивачу є вказівкою на можливий спосіб відновлення порушеного права позивача внаслідок бездіяльності у встановленні «зеленого» тарифу та не має наслідком подвійне перерахування коштів товариству, на що посилається Національна комісія. При цьому рішення судів відповідає нормам процесуального права та не виходить за межі повноважень суду, визначених статтею 162 КАС України.

Посилання Національної комісії зокрема на розпорядження Кабінету Міністрів України від 13. 08.2014 року № 764-р та від 01.10.2014 року №915-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», а також листи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як на підставу для не встановлення «зелених» тарифів на електроенергію є необґрунтованими, оскільки вони не звільняють відповідача від обов'язку встановлення таких тарифів, що прямо передбачено законом. Вказані розпорядження спрямовані на забезпечення коригування тарифів та не містять вимог щодо незатвердження Національною комісією «зелених» тарифів.

Судом апеляційної інстанції наведено обставини, за яких він вказав на відсутність підстав для залишення позову без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до суду, на чому наполягав відповідач. При цьому судова колегія звертає увагу на те, що невиконання Національною комісією обов'язку щодо встановлення «зеленого» тарифу, прямо передбаченого законом та у визначений ним строк, не звільняє відповідача від його виконання в подальшому, зі спливом такого строку, тобто допущена бездіяльність мала місце і на момент звернення позивача з позовом.

Наведене дає підстави для висновку про правильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є Донець