Ухвала суду № 64657961, 06.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9769/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Військової частини А1937, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1937, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій протиправними, скасування пункту наказу,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Військової частини А1937, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій Військової частини А1937, які передували виданню наказу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26.05.2016 протиправними; скасування наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 117-РС від 26.05.2016; скасування наказу командира Військової частини А1937, виданий на підставі п. 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 117-РС від 26.05.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії командування військової частини А1937, які передували виданню наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26.05.2016, а саме щодо порушення Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 170 від 10.04.2009. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26.05.2016. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного наказу від 26.05.2016 відповідачами не було враховано особливий стан здоров'я позивача, що в подальшому може призвести до негативних наслідків у вигляді погіршення здоров'я позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

19.04.2011 між позивачем та МОУ в особі Командира військової частини А 0665 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (а.с. 10-11).

Відповідно до Витягу із наказу МОУ № 812 від 12.08.2011 позивача призначено начальником автомобільного відділення автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування (командування сухопутних військ Збройних Сил України) (а.с. 18).

Згідно Витягу із наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26.05.2016 позивача звільнено від займаної посади - головного сержанта автомобільного взводу автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування і призначено головним сержантом взводу матеріального забезпечення танкового батальйону і окремої гвардійської танкової бригади оперативного командування «Північ» (а.с. 12).

У відповідності до витягу із наказу командира військової частини А 1937 від 08.01.2014 сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 начальника автомобільного відділення автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування (Командування Збройних Сил України), призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 247-ПМ від 31.12.2013 на посаду головного сержанта автомобільного взводу автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування (Командування Збройних Сил України), вважати, що з 15.01.2014 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а.с. 92).

Згідно до п. 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України, № 1153/2008 від 10.12.2008 військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.

Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця, крім таких випадків:

неможливість проходження військовослужбовцем військової служби у місцевості, до якої його переміщують, відповідно до висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

неможливість проживання членів сім'ї військовослужбовця за станом здоров'я в місцевості, до якої його переміщують, відповідно до документів, які це підтверджують;

потреба у догляді за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) або особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім'ї військовослужбовця, відповідно до документів, які це підтверджують.

Так, згідно матеріалів справи позивач має хронічну невиліковну хворобу - полліноз, що підтверджується довідками з медичних закладів від 21.08.2005, 16.10.2008 та 17.12.2012

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 347 від 13.02.2014 за наслідками медичного огляду у гарнізонній віськово-лікарській комісії ГВМКЦ «ГВКГ 12.02.2014 встановлено порушення толерантності до глюкози та пресбіопію у позивача.

Однак апелянти вважають, що позивач відповідно до п. 112 Положення, висновок (постанову) військово-лікарських комісії не надав, а довідка № 347 не може розглядатись як така, що унеможливлює проходження військової служби у с. Гончарівське Чернігівської області, так як дана довідка лише констатує факт певних захворювань, але не підтверджує неможливість проходження військової служби саме у с. Гончарівське Чернігівської області. Також дана довідка не може розглядатись як належним чином оформлена та доведення до командування військової частини А 1937 підстава, що унеможливлює виконання позивачем пункту наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, оскільки вона видана цивільним закладом охорони здоров'я та не підтверджена відповідними записами у медичній книжці позивача та довідками з Головного військового клінічного госпіталю.

У судовому засідання - 06.02.2017 представники апелянта також зазначали, що позивач маючи проблему зі здоров'ям, яка протягом такого тривалого часу заважає йому тим чи іншим чином повноцінно виконувати свої обов'язки повинен був звернутися до свого безпосереднього начальника для отримання направлення на обстеження до військового клінічного закладу гарнізону, в межах якого позивач проходить військову службу за контрактом відповідно до вимог ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Так, дійсно ст.ст. 12-13 Закону України, № 548-XIV від 24.03.1999 "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.

Згідно п.п. б п. 6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони, № 402 від 14.08.2008, направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач рапортами від 21.06.2016 та 22.06.2016 (а.с. 13-14) доповідав відповідачам про наявність у нього хронічних невиліковних захворювань, які є перешкодою для його переміщення в іншу місцевість, однак всупереч нормам вищенаведеного чинного законодавства жоден з відповідачів не вжив заходів щодо направлення позивача на медичний огляд, обстеження до військового клінічного закладу гарнізону для того, щоб підтвердити або спростувати наявність у нього хронічних невиліковних захворювань, які є перешкодою для переміщення позивача в іншу місцевість.

Оскільки позивач вважає, що його переміщення в іншу місцевість (Чернігівська область) призведе до значного погіршення його стану здоров'я, зокрема до гострого бронхіту та інших ускладнень, а відповідачі на неодноразові письмові та усні звернення позивача не відреагували та не перевірили належним чином зазначених обставин, не направили його на медичний огляд для спростування скарг позивача на свій стан здоров'я, колегія суддів доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу № 117-РС від 26.05.2016 відповідачами протиправно не було враховано особливий стан здоров'я позивача, що в подальшому може призвести до негативних наслідків у вигляді погіршення здоров'я ОСОБА_2

Колегія суддів зауважує, що переглядає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2016 в межах апеляційних скарг Військової частини А1937, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій командування військової частини А1937, які передували виданню наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26.05.2016, а саме щодо порушення Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 170 від 10.04.2009 та визнання протиправним і скасування пункту 2 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України № 117-РС від 26.05.2016.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Військової частини А1937, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 10.02.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.