Рішення № 64657187, 03.02.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2017 р.Справа № 924/1186/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком", м. Хмельницький

до Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Волочиськ Хмельницької області

про стягнення 45072,64 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, 1527,92 грн. 3% річних, 5842,83 інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №955 від 12.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Рішення виноситься 03.02.2017р, оскільки в судовому засіданні 02.02.2017р. було оголошено перерву.

У судовому засіданні 03.02.2017р., відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області 67750,58 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, 2140,90 грн. 3% річних, 8582,69 інфляційних втрат на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком". В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі договору №001/2015 від 02.01.2015р. публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Волочиського району Хмельницької області, які підпадають під дію законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства". Всупереч нормам і положенням чинного законодавства витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг відповідним категоріям населення на пільгових умовах з 01.08.2015р. по 01.01.2016р., відповідачем не відшкодовані. Позивач вважає, що недофінансування відповідача коштами субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення його від виконання зобов'язань перед позивачем щодо компенсації втрат від надання послуг на пільговій основі.

Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області у своїх письмових поясненнях №02/09-3114 від 16.12.2016р. повідомило, що між ПАТ "Укртелеком" і Управлінням соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації укладено акт звіряння, яким визначено, що станом на 01.01.2016р. належна до сплати сума відшкодувань становить 45072,64 грн. Ця сума є офіційно визнаною відповідачем і буде сплачена при надходженні фінансів.

02.02.2017р. позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просив стягнути з відповідача 45072,64 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, 1527,92 грн. 3% річних, 5842,83 інфляційних втрат. З огляду на зміст ч. 4 ст. 22 ГПК України заява позивача про зменшення розміру позовних вимог судом була прийнята.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2017р. підтримав позовні вимоги і з огляду на подану заяву про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 45072,64 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, 1527,92 грн. 3% річних, 5842,83 інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.2017р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та дату проведення судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 02.02.2017р. У відзиві на позов №02/09-3114 від 16.12.2016р. визнав позовні вимоги позивача.

З огляду на наведене, положення ст. 69 ГПК України, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

02.01.2015р. між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування пільг по абонентній платі за користування індивідуальними квартирними телефонами та встановленню квартирних телефонів пільговій категорії населення.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" протягом січня - листопада 2015 року надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Волочиського району, які підпадають під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей" на загальну суму 194527,87 грн.

З січня по листопад 2015 року Управлінням соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації було оплачено ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" 170847,80 грн., з яких 21392,57 грн. за 2014 рік, внаслідок надання телекомунікаційних послуг.

Акт звіряння розрахунків за надані на пільговій основі послуги між Хмельницькою філією ПАТ "Укртелеком" та Управлінням соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації станом на 01.01.2016р., яким погоджена заборгованість у сумі 45072,64 грн., підписаний обома сторонами.

Позивачем зазначено, що відповідачем витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг у сумі 45072,64 грн. у період з липня по листопад 2015 року відшкодовані не були, що і стало причиною звернення із позовом до суду.

Крім того, у зв'язку з несплатою наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 1527,92 грн. 3% річних, 5842,83 грн. інфляційних втрат у період з жовтня 2015 року по грудень 2016 року.

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

В Законі України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законі України від 23.03.2000 року № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України від 24.03.2008 року № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", законі України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законі України від 17.04.1991 року № 962-ХІІ "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" та Законі України від 19.05.2009 року № 1343-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг Волочиського району є Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно з приписами п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003р., підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Пунктом 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012р., розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобовязання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобовязання.

Згідно з ч. 3 п. 7 Порядку №256 органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача суми заборгованості у розмірі 45072,64 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення із відповідача 5842,83 грн. збитків від впливу інфляційних процесів та 1527,92 грн. - 3 % річних.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 1527,92 грн. зокрема: у жовтні 2015 року на суму боргу 14728,59 грн. за липень 2015 року нараховано 37,53 грн.; у листопаді 2015 року на суму боргу 27644,09 грн. за липень - серпень 2015 року нараховано 68,16 грн.; у грудні 2015 року на суму боргу 42129,27 грн. за липень - вересень 2015 року нараховано 107,34 грн.; у січні 2016 року на суму боргу 30400,65 грн. за липень - жовтень 2015 року нараховано 77,25 грн.; у лютому 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 107,14 грн.; у березні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 114,53 грн.; у квітні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 110,83 грн.; у травні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 114,53 грн.; у червні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 110,83 грн.; у липні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 114,53 грн.; у серпні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 114,53 грн.; у вересні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 110,83 грн.; у жовтні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 114,53 грн.; у листопаді 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 110,83 грн.; у грудні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 114,53 грн.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 1527,92 грн. за вищезазначений період відповідно до наданого розрахунку та встановлено, що зазначені нарахування здійснено вірно, вони відповідають вимогам закону та відносинам що складися між сторонами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення із відповідача 5842,83 грн. збитків від впливу інфляційних процесів зокрема: у жовтні 2015 року на суму боргу 14728,59 грн. за липень 2015 року відраховано через дефляцію 191,47 грн.; у листопаді 2015 року на суму боргу 27644,09 грн. за липень - серпень 2015 року нараховано 552,88 грн.; у грудні 2015 року на суму боргу 42129,27 грн. за липень - вересень 2015 року нараховано 294,90 грн.; у січні 2016 року на суму боргу 30400,65 грн. за липень - жовтень 2015 року нараховано 273,61 грн.; у лютому 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року відраховано через дефляцію 180,29 грн.; у березні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 450,73 грн.; у квітні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 1577,54 грн.; у травні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 45,07 грн.; у червні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року відраховано через дефляцію 90,15 грн.; у липні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року відраховано через дефляцію 45,07 грн.; у серпні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року відраховано через дефляцію 135,22 грн.; у вересні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 811,31 грн.; у жовтні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 1262,03 грн.; у листопаді 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 811,31 грн.; у грудні 2016 року на суму боргу 45072,64 грн. за липень - листопад 2015 року нараховано 405,65 грн.

Згідно з пп. 3 п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу збитків від інфляції у сумі 5842,83 грн. за вищезазначений період відповідно до наданого розрахунку та встановлено, що зазначені нарахування здійснено вірно, вони відповідають вимогам закону та відносинам що складися між сторонами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вищенаведені обставини є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, згідно якої у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 22, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації про стягнення 45072,64 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, 1527,92 грн. 3% річних, 5842,83 грн. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Лисенка, буд. 8, код 03198385) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 13, код 21560766) 45072,64 грн. (сорок п'ять тисяч сімдесят дві гривні 64 коп.) боргу за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, 1527,92 грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять сім гривень 92 коп.) 3% річних, 5842,83 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок дві гривні 83 коп.) інфляційних втрат, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

СуддяІ.В. Заярнюк

Повний текст рішення складено 08.02.2017р.

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Лисенка, буд. 8).