Ухвала суду № 64656724, 07.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1772/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

07 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника третьої особи: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування висновків,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування висновків.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа - Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник третьої особи доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин викладених в ній просила суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Позивач та відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь позивача та представників відповідачів в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_3 з 18 серпня 2003 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пунктів 9, 12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", в зв'язку із припиненням виконання функцій Головним управлінням МВС України у Вінницькій області, та створенням Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, на підставі заяви, наказом ГУ Національної поліції у Вінницькій області № 1 о/с від 06 листопада 2015 року "По особовому складу" Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 призначено, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання капітан поліції. З 7 листопада 2015 року позивача було прийнято на посаду слідчого Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області.

12 лютого 2016 року начальником ГУ Національної поліції у Вінницькій області було прийнято наказ № 146 "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", відповідно до якого було зобов'язано провести атестування поліцейських ГУ НП у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 15 лютого 2016 року та створено атестаційні комісії ГУ Національної поліції у Вінницькій області №1-8. Керівникам структурних та територіальних підрозділів ГУНП у Вінницькій області наказано скласти списки поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів, які підлягають атестуванню.

Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 887 від 19 липня 2016 року "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", затверджено персональні склади атестаційних комісій, в тому числі, атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (а.с. 88).

11 серпня 2016 року т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області полковником міліції ОСОБА_5 складено атестаційний лист щодо ОСОБА_3, надалі безпосереднім керівником у відповідності пункту 9 розділу IV Інструкції № 1465, внесено до розділу ІІ атестаційного листа висновок "займаній посаді відповідає" (зворотній бік а.с. 7). За змістом атестаційного листа, характеристика позивача містить позитивні якості, з відображенням високих показників в роботі. Відповідно до змісту атестаційного листа, позивач володіє необхідними професійними якостями.

За результатами проведеного тестування позивач набрав по загальним навичкам 32 бали та по професійному тесту 39 балів.

Висновком Атестаційної комісії № 9 Головного управління національної поліції у Вінницькій області 15 серпня 2016 року, що оформлений протоколом ОП № 15.00025041.0059732 встановлено, що ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність.

Позивач, не погоджуючись із рішенням атестаційної комісії, подав скаргу до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6.

За результатами розгляду апеляційною атестаційною комісією Північного регіону № 6 прийнято рішення від 16 вересня 2016 року, яке оформлено протоколом ОП № 15.00035774.0059732 скаргу поліцейського відхилено.

Не погодившись із висновками відповідачів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення атестаційної комісії № 9 оформлене протоколом ОП № 15.00025041.0059732 від 15 серпня 2016 року та рішення апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6, оформлене протоколом ОП № 15.00035774.0059732 від 16 вересня 2016 року є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Інструкції та Закону України "Про Національну поліцію", прийняті без урахування усіх обставин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ) та "Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських".

Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема старший прапорщик міліції - старший сержант поліції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі його заяви прийнятий на службу в поліцію на підставі наказу від 06 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу" в порядку переатестації. При цьому, вказаний наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, також свідчить про те, що відповідач визнав позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеними Законом № 580-VІІІ. Прийнявши названий наказ відповідач взяв на себе відповідальність за його достовірність, а саме, за відповідність позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку переатестації.

До того ж відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Аналіз пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ свідчить про те, що вказана норма не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.

Наявність тимчасового штату органу не виключає прийняття на службу безстроково, як і наявність затвердженого постійного штату органу не виключає прийняття на службу тимчасово. Згідно з ч.2 ст.58 Закону № 580-VІІІ строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

Наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 06 листопада 2015 року № 1 о/с відносно позивача про прийняття його на службу в поліцію та призначення на посаду не містить жодних застережень про тимчасовість призначення на посаду.

Отже, ОСОБА_3 з 06 листопада 2015 року проходить служу на посаді в органах Національної поліції у відповідності до ст. 58 Закону України № 580-VІІІ безстроково.

Законом України № 580-VІІІ також визначені мета та підстави атестування поліцейських. Відповідно до ч.1 ст.57 Закону атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Наведені у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстави для проведення атестування є вичерпними.

Закріплену у частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" мету атестування ГУНП у Вінницькій області необґрунтовано розцінило як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Отже, суд першої інстанції вірно вказав, що позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Крім того, правові та організаційні засади процедури оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня (атестації) врегульовано Законом України "Про професійний розвиток працівників" №4312-VI від 12 січня 2012 року.

Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію".

Порядок підготовки та проведення атестування визначений розділом IV Інструкції та включає в себе такі етапи: складення атестаційних листів, проведення тестування поліцейського та проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією.

Згідно із пунктом 3 Розділу ІV Інструкції атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. При цьому, пунктом 8 Розділу ІV Інструкції визначено перелік відомостей про поліцейського, які зазначаються в атестаційному листі.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 серпня 2016 року т.в.о. начальника ГУ НП у Вінницькій області полковником міліції ОСОБА_5 складено атестаційний лист щодо ОСОБА_3, надалі безпосереднім керівником у відповідності пункту 9 розділу IV Інструкції № 1465, внесено до розділу ІІ атестаційного листа висновок "займаній посаді відповідає". За змістом атестаційного листа, характеристика позивача містить позитивні якості, з відображенням високих показників в роботі. Відповідно до змісту атестаційного листа, позивач володіє необхідними професійними якостями.

Згідно із пунктом 10 Розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу. Максимальна кількість балів, яку може набрати поліцейський за результатами проходження двох тестувань - 120, які враховуються рівними частинами (50 % - тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 50 % - тестування на загальні здібності та навички) (пункт 18 розділу V Інструкції).

З матеріалів справи слідує, що позивач набрав по загальним навичкам 32 бали та по професійному тесту 39 балів, що становить разом 71 бал.

Відповідно до пунктів 11, 12 Розділу ІV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Зокрема, це декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформація з відкритих джерел.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з членами атестаційної комісії, яка за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Членами атестаційної комісії одноголосно прийнято рішення "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Згідно з пунктами 20, 21, 23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформляються протоколом, з зазначенням дати і місця прийняття рішення, складу комісії, питань, що розглядалися, відповіді на них та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу, підписується головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Так, прийняте рішення атестаційної комісії № 9 ГУНП у Вінницькій області, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність оформлено протоколом ОП № 15.00025041.0059732 від 15 серпня 2016 року (а.с. 9).

Відповідно до пункту 5 розділу VІ Інструкції поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Позивач скористався наданим йому правом та оскаржив рішення атестаційної комісії № 6 від 15 серпня 2016 року до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6.

З протоколу апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6 від 16 вересня 2016 року ОП № 15.00035774.0059732 випливає, що апеляційною комісією одноголосно прийнято рішення про відхилення скарги ОСОБА_3, виходячи з наступного: низький рівень теоретичних знань та професійних якостей.

На думку суду, висновки, викладені у протоколах атестаційної комісії № 9 від 15 серпня 2016 року та апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6 від 16 вересня 2016 року, про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді та, як наслідок, про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.

Судом встановлено, що ні в рішенні атестаційної комісії № 9 від 15 серпня 2016 року та в рішенні апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6 від 16 вересня 2016 року не вказано, з яких підстав останні дійшли висновку, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, якими критеріями вони керувалися, приймаючи такі рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення атестаційної комісії № 9 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області оформлене протоколом ОП № 15.00025041.0059732 від 15 серпня 2016 року в частині результатів атестування ОСОБА_3 "займаній посаді не відповідає та рішення Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6, оформлене протоколом ОП № 15.00035774.0059732 від 16 вересня 2016 року в частині розгляду матеріалів скарги ОСОБА_3 "відхилити скаргу поліцейського" є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Інструкції та Закону України "Про Національну поліцію", прийняті відповідачем 2 та 3 без урахування усіх обставин, є такими, що безпосередньо порушують права позивача з питань проходження публічної служби.

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

В процесі судового розгляду спору на підтвердження обґрунтованості висновків атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді, апелянт не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумними сумнівом", та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують висновки комісії.

Колегія суддів також звертає увагу, що апелянт - третя особа Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області не довів суду апеляційної інстанції яким чином порушені його права при прийнятті оскаржуваної постанови, у той час як відповідачі вказане рішення не оскаржували.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 лютого 2017 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.