Ухвала суду № 64656645, 09.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

09 лютого 2017 року № К/800/34970/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 у справі № 810/869/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до 1. Державної фіскальної служби України, 2. Головного управління ДФС у Київській області, 3. Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними та скасування рішень, - ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» за вих. № 319/16 від 13.12.2016 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі №810/869/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/800/34970/16 від 20.12.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» залишено без руху та встановлено строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання суду документу про доплату судового збору у встановленому розмірі та заяви із зазначенням інших підстав, якими б підтверджувалась поважність причин пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 13.10.2016 (з долученням належних доказів).

Підставами для залишення касаційної скарги без руху було те, що касаційна скарга подана з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави, вказані скаржником у заяві, визнані неповажними та не підтверджені належними доказами, а також ч.5 ст.213 Кодексу адміністративного судочинства України - до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» подало заяву за вих. № 33/17 від 27.01.2017 про роз'яснення судового рішення, відповідно до якої просить роз'яснити ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 про залишення касаційної скарги без руху.

Заява обґрунтована тим, що заявнику «з ухвали судді ВАСУ Борисенко І.В. не зрозуміло:

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В. вважає, що ухвала КААС від 13 жовтня 2016 року у справі №810/869/16 набрала законної сили, адже ця ухвала КААС ніколи не проголошувалась у повному обсязі, а стаття 160 КАС України передбачає можливість проголошувати вступну та резолютивну частини лише постанов, а не ухвал;

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В. вважає, що позивач пропустив строк касаційного оскарження ухвали КААС від 13 жовтня 2016 року, адже ч.5 ст.254 КАС України набрання законної сили ухвалою суду апеляційної інстанції поставлено у залежність від проголошення у повному обсязі такої ухвали за наслідками перегляду;

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В., залишаючи без руху касаційну скаргу позивача, не визнала вказані позивачем підстави пропуску строку касаційного оскарження неповажними, адже відповідно до ч.4 ст.214 КАС України касаційна скарга також залишається без руху у випадку, коли вона подана після закінчення строків, встановлених ст.212 КАС України, і підстави, вказані скаржником, визнані неповажними;

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В. після одержання касаційної скарги позивача з'ясовувала питання повноти сплати Позивачем судового збору, адже до касаційної скарги було додано документ про сплату судового збору, і в цій частині касаційна скарга відповідає вимогам ч.5 ст.213 КАС України;

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В. в ухвалі зазначила про те, що позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі, адже у ч.5 ст.213 КАС України йдеться про документ про сплату судового збору, копії касаційної скарги та копії оскаржуваних судових рішень, а не про «встановлений законом розмір»;

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В. перевірила не зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а повноту сплати такого збору, адже Закон України «Про судовий збір» вимагає від суду (а не судді!) перевіряти не повноту зарахування судового збору, а лише факт такого зарахування;

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В. поставила допуск позивача до суду у залежність від повноти (на думку судді) сплати судового збору, адже відповідно до частини першої статті 98 КАС України суд (не суддя!) вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою;

- чому суддя ВАСУ Борисенко І.В. ухвалу про залишення без руху касаційної скарги постановила 20 грудня 2016 року, а копію цієї ухвали надіслала позивачу лише 23 грудня 2016 року, адже копія такої ухвали особі, яка звернулась з касаційною скаргою, надсилається невідкладно в силу ч. 1 ст.108 КАС України;

- чому Борисенко І.В., обрана суддею безстроково ДО дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), продовжує здійснювати свої повноваження як суддя, обраний безстроково З дня набрання чинності цим Законом, адже дія підпункту 3 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України поширюється лише на суддів, які обрані суддями безстроково З дня набрання чинності цим Законом?

Принагідно, позивач просить суддю ВАСУ Борисенко І.В. роз'яснити, чому перший та третій абзаци частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначають правила та практичний приклад оплати судовим збором подання до суду позовних заяв майнового та немайнового характеру, а розташований між ними другий абзац частини третьої цієї статті "раптом" став поширюватися на справи за позовами лише немайнового характеру з кількома позовними вимогами.»

Перевіривши наявні матеріали та доводи, наведені ТОВ «Вітаполіс» у поданій у заяві про роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України № К/800/34970/16 від 20.12.2016 про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 170 КАС якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Виходячи з правил ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, які застосовуються судом касаційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 214 цього Кодексу, суддя-доповідач, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст.213 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як вбачається з ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 20.12.2016, в ній зазначені недоліки касаційної скарги (а саме - невідповідність її вимогам ч.5 ст.213 КАС України, яка полягала в тому, що до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі, та підстави пропуску строку на касаційне оскарження, які наведені заявником, визнані судом неповажними та не підтвердженими належними доказами); спосіб усунення недоліків касаційної скарги (а саме - надання/надіслання Вищому адміністративному суду України документу про доплату судового збору у встановленому законом розмірі та заяви із зазначенням інших підстав, якими б підтверджувалась поважність причин пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 13.10.2016 (з долученням належних доказів); встановлено строк, достатній для усунення недоліків (а саме - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, як то передбачено частиною 4 ст.214 КАС України).

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 про залишення касаційної скарги без руху чітко встановлює недоліки касаційної скарги ТОВ «Вітаполіс», передбачає обов'язок особи, яка подала касаційну скаргу, усунути недоліки поданої скарги та вказує спосіб їх усунення, а також встановлює строк, достатній для усунення наявних недоліків.

Тобто, ухвала є ясною та зрозумілою для виконання, а питання, які, за змістом поданої заяви, є незрозумілими скаржнику, не є роз'ясненням судового рішення в розумінні ст.170 КАС України.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви ТОВ «Вітаполіс» про роз'яснення ухвали про залишення касаційної скарги без руху відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 170, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України № К/800/34970/16 від 20.12.2016 про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко