Рішення № 6465650, 19.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.09 Справа № 7/144

За позовом Комунального підприємства “Теплосервіс Станично-Луганського району”, смт. СтаничноЛуганське Луганської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. СтаничноЛуганське Луганської області

про стягнення 3373 грн. 30 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача Кузнецова Л.О., довіреність № 87 від 25.02.09;

від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 776 від 16.09.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплозабезпечення у сумі 2976 грн. 55 коп., інфляційних нарахувань у сумі 125 грн. 90 коп., 3% річних у сумі 30 грн. 09 коп. та пені у сумі 240 грн. 76 коп.

У запереченні на відзив від 21.09.09 (а.с.56-57) позивач повідомив, що ним здійснено перерахунок по штрафним санкціям, у звязку з чим він просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги теплозабезпечення у сумі 2976 грн. 55 коп. за період з жовтня 2008 року по червень 2009 року, інфляційні нарахування у сумі 125 грн. 90 коп., 3% річних у сумі 30 грн. 04 коп. та пеню у сумі 237 грн. 71 коп.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 20.08.09 (а.с.44-46), та додаткових поясненнях, зданих до суду 14.10.09 та 19.10.09, посилаючись зокрема на те, що угод з позивачем щодо зміни тарифів не укладав і відповідних повідомлень не отримував. Рішення ради набирають чинності не раніше їх офіційного оприлюднення головою ради. У газетах були опубліковані лише повідомлення позивача про затвердження радою нових тарифів. Тому слід застосовувати тарифи, встановлені у Додатковій угоді від 07.10.08 до Договору сторін. Крім того, позивачем не було враховано приписи ст. 254 ЦК України. Відповідачем було надано контррозрахунок.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем - Комунальним підприємством “Теплосервіс Станично-Луганського району” (Підприємство) та відповідачем - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір на поставку теплової енергії № 25 від 05.10.07 з Додатковими угодами до нього від 15.10.07, від 18.12.07, від 07.10.08 (далі-Договір), за умовами якого Підприємство зобовязується поставляти Споживачу теплову енергію, у відповідності з умовами цього договору, а Споживач зобовязується своєчасно оплачувати поставлену теплову енергію у строки та на умовах встановлених цим договором (п.1.1. Договору).

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.07 та є пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін не заявить про бажання розірвати договір менш ніж за 15 днів до моменту закінчення строку договору (п.8.1. Договору).

Тарифи на поставку теплової енергії, у відповідності з діючим законодавством, встановлюються уповноваженими органами. У випадку прийняття уповноваженими органами рішення про зміну тарифів, розмір тарифів встановлених цим Договором підлягає обовязковій зміні (п.3.3. Договору).

Згідно п.3.5. Договору, оплата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства, протягом 5 днів з моменту отримання рахунку. Рахунки надаються за період з 16 по 31 число та з 01 по 15 число щомісячно. Абонплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства, протягом 5 днів з моменту отримання рахунку. рахунок на абонплату надається за звітний місяць до 3 числа поточного місяця.

У випадку порушення строків оплати за поставлену теплову енергію, Споживач сплачує Підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобовязань, за кожен день прострочення (п.4.5. Договору).

Позивачем у період з листопада 2008 року по червень 2009 року було надано послуги з теплопостачання та поставлено відповідачу теплову енергію, про що сторонами зокрема було складено Акт на включення централізованого опалення від 03.11.08 та Акт про відключення опалення від 13.04.09 (а.с.31).

Позивачем було вручено відповідачу відповідні рахунки, які додані до матеріалів справи (а.с.17-26, 90). Проте відповідачем рахунки не були оплачені, у звязку з чим позивач звернуся до суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зданому до суду 20.08.09 (а.с.44-46), та додаткових поясненнях, зданих до суду 14.10.09 та 19.10.09.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт укладення Договору № 25 від 05.10.07 підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

На виконання укладеного Договору позивач виконав свої зобовязання, поставив теплову енергію відповідачу у період з 2 листопада 2008 року по 10 квітня 2009 року та вручив відповідні рахунки на оплату у тому числі на абонплату за період з листопада 2008 року по червень 2009, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі Актом на включення централізованого опалення від 03.11.08 та Актом про відключення опалення від 13.04.09 (а.с.31), а також наданими позивачем до суду рахунками з доказами їх вручення відповідачу (а.с.17-26, 90), та не заперечується відповідачем.

Зобовязання по перерахуванню позивачеві вартості теплової енергії в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Як встановлено частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 статті 632 Кодексу, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.04, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать зокрема встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії (абз.7 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (ч. 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ч. 4 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання (ч. 5 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.05).

Положення про те, що й при укладенні господарських договорів на основі вільного волевиявлення, сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, встановлено також в статті 179 Господарського кодексу України.

Цим же кодифікованим актом врегульована можливість визначення ціни у господарському договорі в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч.5 ст.180 ГК України), та встановлення відповідно до закону державних цін на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів (ч. 2 ст. 191 ГК України), яким відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про природні монополії" № 1682 від 20.04.00 - є позивач у справі.З наведеного вбачається, що тариф на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування, а не узгоджується сторонами у договорі. Таким чином, умови Договорів в частині погодження теплопостачаючим підприємством з споживачем змін до договору, що впливають на розмір оплати за теплову енергію, суперечать Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, та у випадку їх наявності в цій частині Договори мають визнаватися судами недійсними на підставі ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 ЦК України та п. 1 ст. 83 ГПК України. Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду України від 23.08.05 у справі № 19/257.

Матеріалами справи підтверджено факт прийняття органами місцевого самоврядування рішень, а саме рішення Станично-Луганської селищної ради № 20/8 від 30.09.08, № 21/5 від 18.12.08 (офіційне оприлюднення через засоби масової інформації у газеті "Время" відповідно № 41 від 13.10.08, № 52 від 30.12.08) і рішення виконавчого комітету Станично-Луганської селищної ради № 47 від 24.02.09. Оприлюднення рішень ради позивачем суд приймає як належний доказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Зазначена норма стосується порядку набрання сили рішенням ради. Одне рішення про затвердження тарифів у цій справі було прийнято виконавчим комітетом Станично-Луганської селищної ради, а не самою радою.

Статтею 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до власних (самоврядні) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та ним не спростований.

З урахуванням умов Договору в редакції Додаткової угоди від 07.10.08 та наведених приписів діючого законодавства України, позивачем було обґрунтовано нараховані суми до оплати за період з січня 2009 по червень 2009 року (за червень лише абонплата). Проте за грудень позивачем в порушення наведених приписів діючого законодавства було здійснено розрахунок за новими тарифами та виставлено рахунок з врахуванням перерахунку № 289-т, тоді як рішення ради було оприлюднене 30.12.08. За розрахунком суду за рахунком № 289-т за період з 16.12.08 по 31.12.08 відповідач спожив теплову енергію на суму 387 грн. 44 коп. та з врахуванням оплати його заборгованість за цій період склала 350 грн. 33 коп. Таким чином за період з 16.12.08 по червень 2009 року (за червень заявлено лише абонплату) заборгованість відповідача склала 2903 грн. 93 коп.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась та складає 2903 грн. 93 коп.

Відповідно до умов п.4.5. Договору, позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу пеню.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, то вимоги позивача у цій частині також обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, так як згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Проте при обчисленні пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних відповідачем допущено помилку та не враховано приписи ч.5 ст. 254 ЦК України, за якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За розрахунком суду та з врахуванням періоду за розрахунком позивача розмір пені складатиме 211 грн. 72 коп., 3% річних 26 грн. 75 коп. та інфляційних нарахувань 109 грн. 91 коп.

Сума

боргу Період прострочення Кількість днів Середній

інд. інфл. Інфляційні

нарахування - грн. 3% річних

грн.

350,33 з 20.01.09 по 30.06.09 162 1,055 19,27 4,66

117,19 без дати вручення - - - -

448,85 з 27.01.09 по 30.06.09 155 1,055 24,69 5,72

283,22 з 10.02.09 по 30.06.09 141 1,055 15,58 3,28

117,19 з 10.02.09 по 30.06.09 141 1,055 6,45 1,36

251,20 з 24.02.09 по 30.06.09 127 1,04 10,05 2,62

222,17 з 10.03.09 по 30.06.09 113 1,04 8,89 2,06

117,19 з 10.03.09 по 30.06.09 113 1,04 4,69 1,09

243,19 з 24.03.09 по 30.06.09 99 1,025 6,08 1,98

330,33 з 08.04.09 по 30.06.09 84 1,025 8,26 2,28

117,19 з 08.04.09 по 30.06.09 84 1,025 2,93 0,81

71,50 з 22.04.09 по 30.06.09 70 1,016 1,14 0,41

117,19 з 12.05.09 по 30.06.09 50 1,016 1,88 0,48

117,19 без дати вручення - - - -

Підсумок 109,91 26,75

Сума

боргу Період прострочення Кількість днів Ставка НБУ Пеня

грн.

350,33 з 20.01.09 по 14.06.09 146 24 33,63

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 3,38

117,19 без дати вручення - - -

448,85 з 27.01.09 по 14.06.09 139 24 41,02

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 4,33

283,22 з 10.02.09 по 14.06.09 125 24 23,28

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 2,73

117,19 з 10.02.09 по 14.06.09 125 24 9,63

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 1,13

251,20 з 24.02.09 по 14.06.09 111 24 18,33

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 2,42

222,17 з 10.03.09 по 14.06.09 97 24 14,17

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 2,14

117,19 з 10.03.09 по 14.06.09 97 24 7,47

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 1,13

243,19 з 24.03.09 по 14.06.09 83 24 13,27

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 2,35

330,33 з 08.04.09 по 14.06.09 68 24 14,77

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 3,19

117,19 з 08.04.09 по 14.06.09 68 24 5,24

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 1,13

71,50 з 22.04.09 по 14.06.09 54 24 2,54

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 0,69

117,19 з 12.05.09 по 14.06.09 34 24 2,62

з 15.06.09 по 30.06.09 16 22 1,13

117,19 без дати вручення - - -

Підсумок 211,72

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України. Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 грн. 00 коп. На підставі викладеного, ст. ст. 254, 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд в и р і ш и в: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства “Теплосервіс Станично-Луганського району”, смт. СтаничноЛуганське Луганської області, кв. Молодіжний, код ЄДРПОУ 35259450 борг у сумі 2903 грн. 93 коп., пеню у сумі 211 грн. 72 коп., інфляційні нарахування у сумі 109 грн. 91 коп., 3% річних у сумі 26 грн. 75 коп., державне мито у сумі 98 грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113 грн. 77 коп., видати наказ. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 4. Повернути позивачу з Державного бюджету України 197 грн. 00 коп. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 1346 від 13.07.09, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання. Дата підписання : 23.10.09. Суддя Т.Л.Калашник