Постанова № 64656327, 06.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" лютого 2017 р. Справа № 806/2683/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,

сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області скасування наказу, поновлення на посаді ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про :

-скасування наказу начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Лаврова О.С. №100-о від 29.03.2016 щодо звільнення його з посади старшого слідчого з особливо важливих справ та з податкової міліції;

-поновлення на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідувань кримінальних справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, що являється правонаступником ДПС у Житомирській області та на службі в податковій міліції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому безпідставно відмовлено в поновленні на посаді за наслідками перегляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та скасування ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 29 лютого 2016 року, яка була підставою для видання наказу №100-О від 29 березня 2016 року про його звільнення за п.64 пп."й" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у позові ОСОБА_3 відмовлено.

Постанову оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі покликається на обставини викладені в позовній заяві, яким суд не дав належної оцінки.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини шостої ст. 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року та яка у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Як встановив суд, 15.11.2010 ОСОБА_3 призначено на посаду старшого слідчого відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Житомирській області.

Наказом №242-0 від 14.09.2011 ОСОБА_3 відсторонено від займаної посади на підставі постанови прокуратури Житомирської області від 07.09.2011 (а.с. 4).

Вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 27 січня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ст.ст. 364 ч. 1, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 5-12).

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29.02.2016 вирок Корольовського районного суду м. Житомира залишено без змін (а.с. 13-20).

Відповідно до п.п."й" п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114( з наступними змінами) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.

Наказом №100-0 від 29 березня 2016 року ОСОБА_3 звільнено із посади та податкової міліції у запас Збройних сил України за пунктом 64 підпункту "й" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з вказівкою на підставу видання наказу : повідомлення Корольовського РВ м. Житомира КВІ УДПСУ в Житомирській області №1053 від 24.03.2016, вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 27.01.2015 (а.с. 21).

06 жовтня 2016 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги заступника прокурора Житомирської області та засудженого ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29.02.2016 щодо ОСОБА_3 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд (а.с. 22-24).

31 жовтня 2016 року позивач , покликаючись на рішення суду касаційної інстанції від 06.10.2016 року та на статус особи, яка не притягувалась до кримінальної відповідальності, звернувся до відповідача із заявою про скасування наказу №100-0 від 29.03.2016 року про звільнення та просив поновити його на посаді (а.с.25).

30 листопада 2016 року відповідач листом №782/14/06-30-04-27 відмовило ОСОБА_3 у скасуванні наказу про звільнення та поновлення на посаді з підстав, визначених ст. 6 Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", а саме, у зв"язку з відсутністю щодо нього виправдувального вироку або постанови про закриття кримінального провадження.

Вважаючи, що суб'єктом владних повноважень порушено його права, ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у позові ОСОБА_3, суд першої інстанції в виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у поновленні на роботі відповідно до ст. 6 Закону України, від 01.12.1994, № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначальною підставою для поновлення на роботі (посаді) особи, звільненій з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відстороненій від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності є саме виправдувальний вирок або постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення.

За висновком суду, оскільки виправдувальний вирок або постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення щодо ОСОБА_3 відсутні, відповідно, відсутні і правові підстави для його поновлення на посаді.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Пунктом 353.1. ст. 353 Податкового Кодексу України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Статтею 18 Закону України «Про міліцію» передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справи, затвердженим Кабінетом Міністрів України 29 липня 1991 року № 114, яке поряд із Законом України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року № 1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює спірні відносини в частині проходження служби в органах податкової міліції.

Відповідно до п.п."й" п.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.1991 № 114( з наступними змінами) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.

Таким чином, на час прийняття наказу про звільнення позивача з посади ( 29 березня 2016 року), обвинувальний вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 27.01.2015 року набрав законної сили, а тому відповідач, отримавши у встановленому порядку повідомлення про набрання вироком чинності, дів правомірно.

У зв"язку із скасуванням 06 жовтня 2016 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 29 лютого 2016 року, яка була підставою для видання наказу №100-О від 29 березня 2016 року про звільнення позивача за п.64 п.п."й" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивач набув права на поновлення його на посаді та на службі з моменту скасування ухвалою колегії суддів ухвали апеляційного суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові 21-121а12 від 15 травня 2012 року, висновок якого щодо застосування норм права, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, положення ст. 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. Незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство. Навіть у випадку скорочення чисельності або штату працівників, при реорганізації підприємства незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на попередній роботі.

Відтак, оскільки по посаді, яку обіймав позивач, згідно штатного розкладу, за час відсторонення, змін не відбулось, у зв"язку з реорганізаційними міроприємствами вона не ліквідована, ОСОБА_3 підлягає поновленню саме на даній посаді, а тому позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Також, відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" січня 2017 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування наказу та поновлення на посаді, -задовольнити частково.

Наказ Начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №100-О від 29 березня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_3." ,-скасувати.

Поновити ОСОБА_3 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління ДПС у Житомирській області з 06 жовтня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "09" лютого 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вул.Юрка Тютюнника, 7,м.Житомир,10003

4-третій особі: - ,