Ухвала суду № 64656269, 07.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1995/16

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

07 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Державна архітектурно-будівельна інспекція України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, в якому просить зобов'язати відповідача знести за власний рахунок самочинно збудований балкон та окремий вхід до квартири №73 багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.

Постановою Хмельницький окружний адміністративний суду від 11 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що в період з 30.09.2014 року по 06.10.2014 року Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області (далі - Інспекція) на підставі доручення Держархбудінспекції за зверненням ОСОБА_3 (вх. №40-3217-ф від 22.09.2014 року) та направлення для проведення позапланової перевірки №972 від 29.09.2014 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: "Будівництво балкону до квартири №73 багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1", якою встановлено, що ОСОБА_2 добудовано балкон та влаштовано окремий вхід до квартири №73 багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1. При цьому не дотримано будівельних норм, а саме - самочинно, без права на виконання будівельних робіт (декларації про початок виконання будівельних робіт), чим відповідачем порушено вимоги ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки складено відповідний акт від 30.09.2014 року, протокол про адміністративне правопорушення №00117 від 30.09.2014 року, видано припис від 30.09.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з терміном на його виконання до 30.10.2014 року, яким виставлено вимогу до 30.10.2014 року оформити всі необхідні документи, в тому числі і дозвільні документи, що надають право будівництва або привести фасад будинку у попередній стан.

На підставі зазначених документів Інспекцією винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2014 року №164, якою на ОСОБА_2, за вчинене нею порушення, передбачене ч.6 ст.96 КУпАП, накладено штраф у розмірі 5950,00 грн.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/22638/14а ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення обмежившись відносно неї усним зауваженням.

В період з 30.07.2015 року по 07.08.2015 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на підставі звернення ОСОБА_3 (вх. №Ф/314-1022 від 30.07.2015 року) та направлення для проведення позапланової перевірки №499 від 30.07.2015 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Будівництво балкону до квартири №73 багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1", якою встановлено, що ОСОБА_2 на виконання вимог припису від 30.09.2014 року подано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції однокімнатної квартири №73, дев'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1, яку зареєстровано за №ХМ 083143080481 від 03.11.2014 року та декларацію про початок виконання будівельних робіт яку зареєстровано за № ХМ 083143550343 від 18.12.2014 року.

Однак, позивачем встановлено що у замовника будівництва - ОСОБА_2 відсутні дозвільні документи, а саме: вихідні дані, проектна документація, розрахунок категорії складності об'єкта. Також встановлено, що у вищезазначених деклараціях ОСОБА_2 вказано, що проектна документація розроблена ТОВ "Хмельницькархпроект", що не відповідає дійсності, так як відповідно до листа №333 від 03.08.2015 року ТОВ "Хмельницькархпроект" не розроблявся проект реконструкції даного об'єкта.

Таким чином, відповідачем внесено до декларацій про початок будівельних робіт недостовірні дані, чим порушено вимоги п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.29, ч.1 ст.30, ч.1 ст.31, ч. 3 ст.32, ч.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення №00226 від 05.08.2015 року, видано припис від 05.08.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з терміном на його виконання до 05.09.2015 року, яким від відповідача вимагається усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На підставі зазначених документів Інспекцією винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.08.2016 року №172, якою на ОСОБА_2 за вчинене нею порушення, передбачене ч.8 ст.96 КУпАП, накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Виявлення вказаних порушень стало наслідком для звернення Державної архітектурно-будівельної інспекції України з цим адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача можуть становити загрозу життю та здоров'ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки немає даних про те, чи має дана будівля необхідну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В силу ч.5 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

При цьому, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого ч.3 ст.376 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, або проведення відповідної його перебудови.

Таким чином, відповідачем порушено встановлений законодавством порядок здійснення будівництва, з чим безпосередньо пов'язано дотримання державних стандартів, будівельних норм і правил.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на протиправність вимог про зобов'язання знесення за власний рахунок збудованого балкону та окремого входу до квартири №73 багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, з цього приводу колегія суддів відзначає наступне.

Так, пунктами 4, 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", встановлено, що під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Тобто, будівництво об'єкта, що здійснено із відхиленням від містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт свідчить про істотне порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, недотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому є достатньою підставою для застосування положень ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України.

За п.5 вищезгаданої постанови, відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI, право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Колегія суддів також звертає увагу, що вимоги винесених за результатами перевірок приписів, ОСОБА_2 в добровільному порядку вчасно не виконано; постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справах №№686/22638/14а та 686/16691/15-а, якими встановлено вчинення відповідачем правопорушення, передбачене ст.96 КУпАП набрали законної сили.

Посилання апелянта на практику Європейського суду з прав людини в даному випадку є необгрунтованим, оскільки чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого ч.3 ст.376 ЦК України випадку, а відтак даний позов не порушує право відповідача на повагу до її житла.

Враховуючи, те що наявними в матеріалах справи фотоматеріалами підтверджується, та не заперечується ОСОБА_2, що збудована нею будівля є нерухомим майном, пов'язаним фундаментом із землею та створеним з відповідних будівельних матеріалів і конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, дії відповідача можуть становити загрозу життю та здоров'ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки немає даних про те, чи має дана будівля необхідну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність. Крім того, вказаний об'єкт порушує право ОСОБА_3 мирно володіти своїм майном.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ДАБІ України до ОСОБА_2 про зобов'язання знести за власний рахунок самочинно збудований балкон та окремий вхід до квартири №73 багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 заявлені обґрунтовано та правомірно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.