Ухвала суду № 64656082, 07.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 р. Справа № 876/9430/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС України на постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2016 року - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС України, в якому просив визнати протиправними дії заступника начальника митниці - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Львівської митниці ДФС Мірошниченка Михайла Івановича щодо винесення постанови про порушення митних правил № 1933/20908/16 від 15 червня 2016 року та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1933/20908/16 від 15 червня 2016 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби України при прийнятті оскаржуваної постанови діяв всупереч положенням чинного законодавства України. Вважає, що постанова №1933/20908/16 від 15 червня 2016 року не відповідає положенням Митного кодексу України, оскільки митний режим транзиту стосовно автомобіля марки «AUDI A6» VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 був припинений ще у 2014 році, а тому відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2016 року позов задоволено частково; постанову у справі про порушення митних правил №1933/20908/16 від 15.06.2016 року за ст. 485 Митного кодексу України про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 541 734,36 гривень - скасовано, провадження по справі -закрито.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Львівська митниця ДФС України оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що в діях позивача наявний склад порушення митних правил, відповідальність за який передбачено статтею 485 МК України, а тому його законно та обґрунтовано визнано винним у вчиненні такого адміністративного правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 06 квітня 2014 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «AUDI A6» VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 на строк, перебачений ст. 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту та поміщений у митний режим транзиту.

За порушення строку доставки, встановленого ст. 95 Митного кодексу України, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, складено протокол про порушення митних правил №1053/20908/15 від 19 травня 2015 року і накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн., який був сплачений позивачем у повному обсязі 19 червня 2015 року.

Згідно інформації, наведеної у протоколі про порушення митних правил№ 1053/20908/15 від 19 травня 2015 року та постанові про порушення митних правил № 1053/20908/15, складеній 05 червня 2015 року, протоколі про порушення митних правил № 1933/20908/16 та постанові № 1933/20908/16 від 15 червня 2016 року, ОСОБА_3 в період з 06.04.2014 року до 19.05.2015 року звертався до Львівської митниці з приводу потрапляння ввезеного ним автомобіля у ДТП.

Громадянина ОСОБА_1 викликано до Львівської митниці ДФС, листами від 27.01.2016 року №13-70-26/к/29, від 09.03.2016 року №4514/13-70-26/к/29, від 11.04.2016 року №6785/13-70-26/к/29 з метою вирішення питання щодо складання протоколу про порушення митних правил за ознаками порушення передбаченого МК України.

Протоколом про порушення митних правил від 08 травня 2016 року №1933/20908/16 встановлено, що 06.04.2014 року гр. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «AUDI А6», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

В подальшому гр. ОСОБА_1 в період з 06.04.2014 року до 19.05.2015 року звертався до Львівської митниці з приводу потрапляння ввезеного ним автомобіля «AUDI А6», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 у дорожньо-транспортну пригоду. Разом з тим, ним не було вжито жодних заходів щодо повідомлення про вказану пригоду органів Державтоінспекції МВС України та щодо вивезення за межі митної території України цього автомобіля. Згідно з поясненням громадянина ОСОБА_1, що було надано 09.03.2016 року даний транспортний засіб буй зданий на металобрухт за 600,00 (шістсот) гривень.

Постановою в справі про порушення митних правил від 125.06.2016 року №1933/20908/16 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків суми несплачених митних платежів, а саме 541 734,36 грн.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 70 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлені види митних режимів.

Відповідно до положень статті 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Таким чином, вибір митного режиму, поміщення у митний режим та зміна митного режиму є виключним правом декларанта.

З матеріалів справи видно, що 06 квітня 2014 року транспортний засіб «AUDI A6», кузов VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 був оформлений позивачем у режимі «транзит».

Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з ч. 2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною 1 ст. 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Пунктом 5 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

З аналізу зазначених вище норм видно, що законодавством чітко визначено умови можливості невключення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

В матеріалах справи наявна довідка від 11 квітня 2014 року №48, видана Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, в якій зазначено, що транспортний засіб марки «AUDI A6» НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 був доставлений на станцію обслуговування і оглянутий, даний автомобіль визнаний таким, що ремонту не підлягає.

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку видом господарської діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 є - технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Протоколом про порушення митних правил від 08 травня 2016 року №1933/20908/16 підтверджено той факт, що гр. ОСОБА_1 звертався до Львівської митниці з приводу потрапляння ввезеного ним автомобіля «AUDI А6», VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 у дорожньо-транспортну пригоду.

Крім цього слід зауважити, що пунктом 5 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму також встановлено, що керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов»язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

Однак всупереч наведеному відповідачем цього не було зроблено та зважаючи на відсутність доказів проведення огляду транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, слід дійти висновку, що відповідач вважав такий огляд недоцільним та цілком довіряв інформації, наведеній у наданій позивачем довідці від 11.04.2014 року №48.

Згідно із ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред»явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об»єктивне з»ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов»язана з»ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналізуючи вищенаведене, враховуючи звернення позивача до Львівської митниці з приводу потрапляння ввезеного ним автомобіля у дорожньо-транспортну пригоду та встановлення факту неможливості проведення ремонту, що підтверджує факт аварії чи дії обставин непереборної сили та є умовою умови звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил колегія суддів дійшла висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а висновок суду в цій частині є правильним та обґрунтованим.

Однак, постановою Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2016 року провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі ст.ст. 247, 284 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб»єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов»язання відповідача вчинити певні дії; зобов»язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об»єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об»єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень.

Згідно із вимогами статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом, відповідно до норм якого адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення суду першої інстанції та закрити провадження.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до пункту 4 статті 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС України задовольнити частково, постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 жовтня 2016 року у справі №461/4165/16-а в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України - скасувати, а провадження в цій частині позовних вимог - закрити.

В решті постанову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.02.2017 року.