Ухвала суду № 64655871, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1652/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Чернігівської області та Управління МВС Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Чернігівської області, Управління МВС Чернігівської області, Управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області про визнання протиправними дії, скасування висновку, наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В ИВ :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Чернігівської області, Управління МВС Чернігівської області, Управління ДАІ УМВС України в Чернігівській області про визнання протиправними дії, скасування висновку, наказу про звільнення та поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 16.01.2015 року, ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС, що підтверджується копією витягу з наказу УМВС України в Чернігівській області № 16 о/с.

Наказом УМВС України в Чернігівській області № 170 о/с від 07.05.2015 року, ОСОБА_2 звільнено з посади інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС, згідно з пунктом 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити у запас Збройних Сил України (з поставкою на військовий облік).

Підставою для прийняття оскаржуваного Наказу № 170 о/с від 07.05.2015 року є висновок Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Чернігівської області №3601/25-16-17-04 від 17.03.2015 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", а саме у розділі IV, в позиції 35 декларації не зазначив два легкові автомобілі, які згідно відомостей Прилуцького центру 7402 ДАІ УМВС України в Чернігівській області зареєстровані на ім'я ОСОБА_2, легковий седан-В, KIA Magentis, 2002 року випуску та легковий комбі-В, ВАЗ 211340, 2007 року випуску. Крім того, з висновку №3601/25-16-17-04 від 17.03.2015 року вбачається наступне: згідно відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, загальна сума сукупного доходу ОСОБА_2 за 2014 рік складає 83778,5 грн.; в своїй декларації про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік у підрозділі А розділу ІІ декларації позивач зазначив загальну суму сукупного доходу в розмірі 25778,0 грн. Розбіжність на суму 58000,00 грн. від продажу рухомого майна в 1 кварталі 2014 року. З пояснень позивача слідує, що про суму коштів у розмірі 58000,00 грн. йому стало відомо в ході проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади". Також зазначає, що суму коштів він не отримував.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ УМВС України в Чернігівській області № 170 о/с від 07.05.2015 року в частині звільнення позивача з посади інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС, згідно з пунктом 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити у запас Збройних Сил України (з поставкою на військовий облік) є протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до норм статті 1 цього Закону України «Про очищення влади», люстрація це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Люстрація здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

В силу положень ч. 8 ст. 3 вказаного Закону, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» встановлено, що перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Так, інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону № 1682-VII, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі. Отже, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

З огляду на викладене та беручи до уваги той факт, що Прилуцькою ОДПІ ГУ ДФС Чернігівської області не було встановлено невідповідності вартості майна (транспортних засобів) доходам позивача, отриманих із законних джерел, то колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що висновок Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС Чернігівської області від 17.03.2015 року № 3601/25-16-17-04 є протиправним та підлягає до скасуванню.

Крім того, оскільки позивача було звільнено з порушенням норм чинного законодавства, то колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу УМВС України в Чернігівській області від 07.05.2015 № 170 о/с про звільнення ОСОБА_2 з посади інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Прилуки та Прилуцького району УМВС є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій УМВС України в Чернігівській області, то суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем оскаржуються дії вказаного Управління, результат яких знайшов своє відображення у прийнятті наказу від 07.05.2015 № 170 о/с, який визначено позивачем як об'єкт оскарження. При оскарженні відповідного рішення суд перевіряє правомірність дій щодо його прийняття і, у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує дане рішення. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення охоплює в собі й визнання протиправності дій щодо його прийняття, а тому питання протиправності дій в даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

Що стосується позовних вимог в частині поновлення на роботі, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про їх задоволення, оскільки в силу положень пункту 24 Положення про проходження служби, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Що стосується позовних вимог щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то колегія суддів вважає за доцільне зазначити наступне.

Період вимушеного прогулу позивача складає 54 дні, який обраховується такими датами, як: з 08.05.2015 по 29.05.2015 року та з 08.11.2016 по 09.12.2016 року.

Згідно довідки УДАІ УМВС України в Чернігівській області, середньоденне грошове забезпечення з розрахунку за останні два повних місяці роботи становить 66,89 грн.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача становить: 3612,06 грн. (54 * 66,89).

При виплаті вказаної суми відповідачу слід врахувати, що із неї належить до отримання передбачені чинним законодавством України загальнообов'язкові платежі. Справляння і сплата останніх є обов'язком роботодавця при виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу. Вказаний висновок узгоджується із пунктом 6 Постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць 2040,00 грн. слід допустити до негайного виконання.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а отже, апелянти, не надали суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 70 КАС України, які б підтверджували правомірність оскаржуваного наказу про звільнення позивача.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Чернігівської області та Управління МВС Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст виготовлено 10.02.2017 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Файдюк В.В.